Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Щ о zum am u? _______ ЄВГЕН ПЛУЖНИК. ТРИ ЗБІРКИ. Мюнхен: Інститут Літератури ім. Михайла Ореста, 1979. 257 стор. порт. Євген Плужник помер від туберкульози на 37-му році життя у в’язничній лікарні на Соловках. Рік був 1936; сталінський терор був у зеніті і бути у в’язниці чи в таборі примусової праці для невинних і аполітичних поетів, мистців, науковців не було річчю незвичайною чи вийнятковою. Плужника заарештували в грудні 1934 року і засудили до розстрілу, але згодом смерт ний вирок замінили йому на десятирічне ув’язнення. Плужникова літературна спадщина — це три збірки поезій: ДНІ (1926), РАННЯ ОСІНЬ (1927) та РІВНОВАГА (остання збірка появилася вже по смерті автора, (1948 року). Крім поезій, Плужник залишив роман "Недуга”, п’єси ’’Професор Сухораб”, ”У дворі на передмісті”, "Ш кідники” та переклади з російської літератури (Гоголя, Чехова, Ґорького, Шолохова). Плужника як поета українська літературна критика ставить дуже високо, дехто називав його навіть україн ським Рільке. ТРИ ЗБІРКИ дає читачеві змогу познайомитись з усіми Плужниковими поезіями, що були друковані у книгах ДНІ, РАННЯ ОСІНЬ та РІВНОВАГА. Ця невелика, елегантно видана книжка появилася для відзначення 80-их роковин з дня народження поета. До цього часу була одна лиш спроба запізнати сучасного читача з поетичною спадщиною Плужни ка: тридцять літ після поетової смерти, 1966 року, Плужника в Україні регабілітовано і у видавництві "Радянський письменник” вийшов томик під назвою ВИБРАНІ ПОЕЗІЇ. Київське видання вміщує 12 додаткових поезій, що їх автор залишив поза збірками і що їх сам редактор видання і автор критичного есею про Плужника, Леонід Новиченко, характеризує як "деклярації” і ’’художні втрати”. Все ж редактор не завагався включити їх у видання з ідеологічних мотивів, а водночас з тих же мотивів цензура виклю чила з книжки 20 повновартісних поезій, що є інтегральною частиною збірок ДНІ, РАННЯ ОСІНЬ І РІВНОВАГА. Вийшов навіть курйоз: жертвою цензури впав якоюсь мірою і сам критик Новиченко. На сторінці 17, напр., він говорить про ’’роздуми і рефлек сії людини, яка поміж ходінням на біржу праці читає Сінклера”..., але Плужників вірш, що починається рядками "Читаю Сінклера й ходжу на біржу праці”, цензура у ВИБРАНИХ ПОЕЗІЯХ передрукувати не дозволила і необзнайомлений читач зовсім Новичен- кової алюзії не розуміє! Повний тексту усіх цих 20 поезій можна знайти тільки в еміграційному виданні. Плужник — майстер лаконічного, ощадного вислову. Він плекає цей лаконізм свідомо й послідовно: "Що менше слів, то висловитись легше” (с. 177) або "Цвітуть думки і на слова скупіше... Росту.” (с. 153). Це поет інтроспекції, філософського роздуму, глибоко індивідуалістичний. Почуття самотности, меланхолії, песимізму пронизане вряди-годи іронією, сарказмом, навіть самоіронією: ”Що висловиш? Чужої голови Про людське серце домисли готові? Сум світовий В маштабі повітовім?” (с. 177) Плужник, що його критик Володимир Державин наз вав ’’найвидатнішим майстром імпресіоністичної поезії 20-го сторіччя”, це — мрійник, що уміє "всесвіт слухати з кімнати”, що йому хочеться ’’бути самому”, "на сторінках чужого твору правду свою шукати” і що йому для повного вдоволення потрібні тільки "спогадів трохи, тютюн, кімната. Інколи краєчок неба... Симфонія дев’ята”. Для хворого на туберку льозу поета "повнота життя лиш спільний дар фар макопеї і температури”; йому вистачить ’’уяву, як брови докупи” стягнути і вже ось кімната стає необ меженим простором, і хоч поет знає, що йому "з буденних нетрів” нікуди не поїхати, то все ж він розгортає ввечорі атлас і вирушає у світ з ґідом- Бедекером: "Енциклопедія напохваті — мандруй!” : Як все живе, течуть піски пустелі, Іх тихий шелест, як і плеск води, Чарує душу... Мрійнику, гляди! — Найкраще чути їх з-під стелі. Тож не пакуй валізок! Man не руш! Умій закрити очі і чекати, — Може й твоя з тих багатющих душ, Що вміють всесвіт слухати з кімнати. (с. 158) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
