Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІСТОРІЯ І УКРАЇНСЬКІ ЖІНКИ Д окінчений МАРТА БОГАЧЕВСЬКА У спектрумі політичних таборів українського життя, Союз Українок був лібералною поміркованою організацією. Роля Мілени Рудницької, довголітньої голови Союзу та однієї з чільних постатей УНДО, відзеркалює політику Союзу Укранок Перед тим Кобринська, а згодом Дарка Шухевич Старосольська, пробували вмістити фемінізм та зорганізоване жіноцтво — хоч як мале було його число — в суспільно прогресивне русло україн ського політичного життя. Українські с о ц іа л іс т и та народовці в теорії визнавали права жінок. В практиці одначе, досить тяжко було їм працювати як рівня з рівнею з панями чи панночками. В доктринарний” спосіб Павлик чи Ганкевич признавали товаришку в упослідженій селянці чи перепрацьованій робітниці, її треба було визволити з неволі силою таки наших власних прогресивних мужчин. Вона не загрожувала їхньому мужеському еґо та вдячно приймала поміч, вказівки та поради. Але змагання на право доступу до шкіл, чи право голосування це витрибеньки пань і не на часі. Легше було признати діяльність польок, хоч в Галичині, особливо в намаганнях здобути права державної середньої та вищої освіти, активність польок була слабша та прийшла після діяльности українок в цьому відношенні. Припускаю, що нашим мужчинам була потрібна підвладна жінка, щоб підсилити власне упосліджене ”я”. Особисті відносини не сприяли вміщенню феміністичних організацій в рамки прогресивних партій. Були, в додатку, важливі ідеологічні розходження — с о ц іа л іс т и признавали права жінки робітничих кляс на рівну працю легітимним змаганням соціялістів, але фемінізм яко такий вважали за притаманний середній чи навіть вищій клясі. Та найважливішим фактом, котрий виходив поза рамки жіночого питання, було створення Української Рад. Республіки та політика СССР. Припинення українізації, голод та терор над селянством, зріст тиранії сталінізму кинули темну пляму на цілий т. зв. проґресивно- політичний табір. С о ц іа л із м , справедливо чи ні, ототожнювано з тиранією сталінізму. Отже практичний вплив соціялістичних партій в Галичині був обмежений. Головним чинником поміркованости Союзу Українок була реальна оцінка можливостей праці. Ще Кобринська підкреслювала ключеву ролю жінок інтелігенції чи священичої верстви у поширенні нових ідей та форм суспільної чи економічної праці. СУ також став на позиції реальної можливості праці. Ситуація в Галичині, особливо на селах, була погана. — Як можна найкраще поліпшити її, маючи до роз порядження обмежені можливості та ворожість уряду? Відповідаючи на це питання СУ виступив проти всілякого радикалізму та проти драматичних жестів. Жінки лівих та правих політичних напрямків не брали участи у починах зорганізованого жіноцтва. Конкретний вклад СУ в українське громадське життя багатогранний. До певної міри СУ виконував ф ункції міністерства суспільної опіки та господарства, особливо тому, що польський уряд не присвячував ані уваги, ані потрібних фондів українському селу. Чи не головний труд СУ ішов на піднесення рівня життя та свідомости української селянки. Організаційна діяльність та жіноча преса по селах ширили практично засади раціональної господарки, гігієни, поширювали потребу економ ічної диверсифікації та практичної потреби кооперативної організації сільських господарств. Практичними порадами як зужити всі можливі ресурси села на поліпшення щоденного життя селянина — харчу, одягу, житла — приготовлялось жінок села до праці на так званій народній ниві та до заробіткового життя у місті. Це була дуже практична діяльність. Курси шиття та варення, проведені власними коштами та українською мовою, давали знання селянкам, яке допомагало їм фінансово. Заразом спільна діяльність витворювала та зміцнювала почуття національної солідарности і власної гідности. СУ отже допоміг у остаточному націо нальному усвідомленні та економічній організації села. Він допоміг у цілковитому втягненні україн ського селянства у політичну активність українців. СУ також вдіграв ролю у овітній діяльності села, у поширенні дитячих садків, де практично ставились підстави освіти, у творенні бібліотек по селах, в поширенні преси, книжок. Призвичаючи селянку до зорганізованої діяльности поза хатою, СУ спричинився до поширення суспільної діяльности взагалі та збільшив ряди української ітеліґенції. Заразом, СУ спричинився до посилення процесів суспільної рухливости. СУ спопуляризував особисті осяги жінок. Тут не можна не згадати фабрик та кооператив створених жінками ще в перших роках століття, як от коопера тиву "Труд” чи фабрику Глинської. Завдяки жінкам, особливо тим згрупованим довкруги ’’Нашої Хати” та кооперативи "Українське Народне Мистецтво”, народне мистецтво вийшло з села та стало популярним, відомим та економічно видайним. Це дало жінкам можливість ще одного форуму економічної діяльности і ще один засіб активно втягнути село у господарку краю. Щобільше, засто сування народнього мистецтва в містах посилило почуття національної самобутности українців і допомогло в задержанні міжклясової солідарності. Популяризуючи успіхи жінок в індустрії, промислі, науці та професіях, СУ ставав свого роду ґальванізатором життя. Своєю участю на міжнародніх форумах жінки спричинились до популяризації української справи. Зорганізоване українське жіноцтво західніх 6 НАШЕ ЖИТТЯ, КВІТЕНЬ 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top