Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ 18 лютого 1980 р. відійшла з цього світу бл. п. Анна Мельник, членка Союзу Українок. Відійшла одна з тих, що своєю жертвенною працею будували нашу організацію від її початків. Зовсім молодою у 1923 р. приїхала Анна Мельник до Америки — мала тоді 16 років. Молодою жінкою у 1929 р. приєдналась до СУА. Не були на перешкоді їй ні щоденна праця у ресторані, ні обов'язки дружини- господині бути активною у гурті союзянок майже п'ятдесят років. Була вона віддана організації, брала участь у всіх починах її. З щирістю і охотою бралась до всякої праці. Була членкою 42-го Відділу у Філядельфії аж до кінця його існування. Не зб а й д уж ін н я членства припинило життя Відділу. Ні, п іо н е р к и -с о ю з я н к и х о тіл и ще працювати та не стало у них на те фізичних сил... З невеликого фонду, який залишив в Окрузі Відділ, жертвуємо в пам’ять Анни Мельник 20 дол. на Пресовий Фонд "Нашого Ж иття” . В церкві Царя Христа відслужено Службу Божу за спокій її душі. А ця посмертна згадка про віддану Союзянку — скромна китичка квітів на її могилу. Анна Сивуляк Відійшла у вічність 20-го січня 1980 р. бл. п. Марія Григорців на 91-му році життя. Покійна — вчителька, дружина бл. п. інж. Степана Григорцева, була одною з засновниць Союзу Українок у Косові та ініціяторкою захисту для сиріт на Гуцульщині ще в 20-их і 30-их pp. Тоді також вела Вона драма тичний гурток, була активним членом Народнього Мистецтва й інших громадських установ у Косові. Коли польська влада змусила подружжя Григорцевих покинути рідні землі й вони в 1930 р. переїхали до Познаня, бл. п Марія і тут брала участь в організованому українському житті. В Америці була почесною членкою 102-го Відділу СУА в північній Індіяні. Ціле своє трудолюне і довге життя присятила Вона своїй родині й 48-ИЙ ВІДДІЛ ІМ. ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ, ФІЛЯДЕЛЬФІЯ, ПА. Річні збори відбулися 11-го лютого 1979 р. Зборами проводила голова Окружної Управи Наталія Даниленко. Управа 48-го Відділу на 1979 р. була перевибрана в такому складі: Іванна Пенкальська — голова, Надія Максимюк — заступниця голови, Надія Кузьма — секретарка, Франка Кравченко — заступниця секретарки, рідному народові, яких так дуже любила.. Замість квітів на свіжу могилу моєї найдорожчої мами, бл. п. Марії Гри горців з дому Думін, яка відійшла у вічність 20 січня 1980 р. на 91-му році життя пересилаю на Стипендійний Фонд СУА в Бразілії 180.00 дол., які зложили жертводавці. Іванна Головата В пам’ять Покійної зложили: 50.00 дол.: 102 Відділ СУА. 40.00 дол.: сусіди. 25.00 дол.: д-р Тамара й інж. Богдан Тимцюраки. 20.00 дол.: Д. Буколак. по 10.00 дол.: Григорій Качур, Володимир Гриб, Т. Павловські, Петро і Стефа Бабій. 5.00 дол.: Анна Васильовська. Олена Петрів — касирка, Ева Клим — заступниця касирки, Референтки: Анна Яворська — організаційна, Катерина Михайлюк — пресова, Анна Прядка і Марія Мідзак — господарські, Франка Кравченко — суспільної опіки. Контрольна Комісія: Катерина Марків, голова, члени — Ева Римарчук і Ева Клим. Катерина Михайлюк пресова референтка РІЧНІ ЗБОРИ Наступної неділі, якщо буде добра погода, Андійко з дідусем підуть у парк випробовувати крила. Андрійко уявляв собі, як це станеться: він одягне крила на руки, розбіжиться, підніме крила — і ПОЛЕТИТЬ! На правім крилі він написав ім’я літачка: УКРАЇНЕЦЬ. Тоді глянув запитливо — чи все так, як має бути. Виглядало, що все гаразд. Примруживши очі, Андрійко замріявся... "А що як вилізти на ґараж і стрбинути з даху? Так роблять птахи — і не падають. І я не впаду, бо в мене — крила. Але, на всякий випадок, підстелю матрацик із лежака. А то ще мама буде лаяти за синяки... Сказано — зроблено. З даху здається, що до землі дуже далеко. Навіть страшно. Якби Андрійко знав, може б і не поліз. Але відступати він не любив. — Птахи не падають — і я не впаду. І він націлився на матрацик і стрибнув униз. — Бабух!!! — Аж старий матрацик кевкнув від удару і навіть тріснув. Але Андрійко не забився. Навіть і синяка не буде, тільки трохи перелякався. — Спасибі тобі, матрацику, — погладив він рожеву плястику і зараз же залатав діру авіяційним клеєм. Тоді подививсь на свої крила... Дротики погнулися, плястика в кількох місцях порвалася, бо клей, що мав би втримати слона, не втримав навіть і Андрійка. — Може я важчий від слона?!.. Треба буде зважитися. З хати вийшов дідусь. — А це що таке? Як ти смів без мене літати? — А звідки ж я знав, що полечу не вгору, а вниз? А чого ж птахи не падають? — Бо в них інакше тіло: вони мають легкі, порожняві кістки і пір’я на крилах і на хвості, і знають, як крилами і хвостом керувати. — А в мене — тільки крила... А до хвоста я не додумався. Дідусю, а може ми ще й хвоста зробимо? — Ні, хлопче. Навіть і з хвостом ти птахом не станеш, та й не треба. У нас є свої сталеві птахи — літаки. Ото вчись на інженера — і будеш їх будувати, а може й водити їх у небі. Андрійко намалював іще одну картину — як він літав із даху на матрац. 36 НАШЕ ЖИТТЯ, КВІТЕНЬ 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
