Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Для нас важливі ці додатки тому, що це є відхилення від засади поділу жіноцтва у рямки поодиноких державою. Що більше тих окремих випадків буде обговорюватись, то скоріш можемо вимагати уваги для переслідуваної жінки України. ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ УКРАЇНСЬКОГО ЖІНОЧОГО СОЮЗУ Український Жіночий Союз у Відні — це найстарше жіноче товариство, засноване поза межами Батьківщини. Воно постало в 1920 p., себто в тому часі, коли у Відні був ще великий центр української еміграції з різних земель України. До його засновників належать визначні постаті нашого жіночого руху — Марія Донцова, Мілена Рудницька, Олена Федак, Оле на Левицька, Ольга Басараб, Софія Дністрянська, Ольга Галаган, д-р Надія Суровцова. У ньому вперше об'єднались для спільної громадської праці галичанки з придніпрянками. У цьому році Український Жіночий Союз відзначить 60-ліття свого громадського шляху. Це великий шмат часу, в якому судилось пережити дуже багато. Після оживленої діяльности перших років слідувало сповільнення роботи, а в часах приєднання Австрії до Райху навіть завішення товариства. Відновилось воно щойно після уступлення большевицької окупації. І від 1959 р. перебуває в великій сім’ї о р га н із о в а н о го ж ін оц тв а — є складовою частиною СФУЖО Йому й присвячена особлива наша увага. У 1979 р. відвідала У. Н. С. пред ставниця нашої Екзекутиви Лідія Дяченко. У літньому часі не можна було скликати сходин, але відбулись численні розмови на організаційні теми. У листопаді 1979 р. побувала у Відні Ольга Штайнер, заступниця голови СФУЖО в Европі. У висліді тих зустрічей відбулися 23 лютого 1980 Заг. Збори товариства. До нової Управи увійшли пані: Гайді Залозецька, голова, Віра Буш, заступниця, Павлина Попп, і Ольга Козаченко, секретарки, Стефанія Мадцінґер, скарбничка. Референтками стали пані: Еріка Коллер, організа ційною, Любомира Жупик культурно- освітньою, Армінія Рінґгофер сусп. опіки. До Контр. Комісії увійшли пані — Марія Мацелінська, і Христина Відгольм. ЗВІТ З УКРАЇНСЬКОГО РОКУ ДИТИНИ Комітет М іж народнього Року Дитини у Женеві назначив 15 березня 1980, як реченень остаточного звіту всіх організацій, що займалися Роком Дитини. Тому й Світова Комісія УРД на цей реченець виготовила обширний звіт із своєї діяльности. Велику частину звідомлення займає організаційна частина, яка описує створення Комісії, усіх Крайових Комітетів і вичислення починів Українського Року Дитини. Іншу частину звіту виповняють осяги Крайових Комітетів. Окрему увагу приділено заходам Єпархіяльного Комітету РД у Бразілії. Сам факт, що в 86 селах (колоніях) відбулися курси, в яких навчалось біля 3,000 дітвори, заслуговує на увагу. Дальша допомога українському сільському населенню Бразілії є тим проектом, що його Світова Комісія хоче розробити засягаючи допомоги ЮНІЦЕФ-у. ГУРТКИ АМНЕСТІЇ Ми були свідомі того, що Гуртки Міжнародньої Амнестії допомагають нашим в'язням. Відомості й адреси в’язнів вони отримали з централі Між народньої Амнестії в Лондоні. Це дуже корисно, що нашими в’язнями опіку ються мешканці різних країн. Це вказує на те, що їх доля не байдужа не тільки нам, землякам, а й цілому вільному світові. Оце недавно отримали ми адреси трьох таких гуртків. Два з них створились були в Зах. Німеччині, а третій у Данії. Ці Гуртки провадять жінки, які відгукуються на клич підтримки й опіки. На наші листи до них наспіла скоро відповідь. Ґрете Паульзе з Одензе у Данії дуже рада поділитись своїми враженнями з допомоги Ірині Стасів- Калинець. їх Гурток видав листівку, заадресовану Леоніду Брєжнєву, з проханням звільнити їх підопічну. Ця листівка (1,550 шт.) була вислана йому з усіх скадинавських карїн. Гурток зацікавлених тим що Ірина Стасів-Калинець пише казки, Вибірка їх знайшлася в західнім світі й має появитися друком. Бо Одензе — це місцевість, в якій народився Андерсен, автор казок для дітей. Отже їм дуже приємно, що в 100-ліття його народин вони підтримують авторку казок українського народу. Другий гурток у Німеччині очолює Ільзе Корн у Дорстені. Цей Гурток опікується Іриною Сеник у Казахстані. Вони мають "Нездоланний дух” із поезіями Ірини, подивляють вишивки, що вона їх виконує. Допомагають їй посилками. Між ними йде жваве листування. Гурток призадумується над якоюсь акцією, яка допомогла б Ірині Сеник звільнитися з заслання. Третій гурток із Німеччини ще не відгукнувся. Перед нами виростає завдання підтримки їх роботи, яка має велике значення в обороні жінок- в’язнів. ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Вкінці вересня 1979 р. у Мюнхені відійшла у вічність громадська діячка і журналістка бл. п. Олена Юрченко. Походила з Києва, де народилася в сім 'ї М орозових. Її батько був проф есором анатомії Київського університету, але помер молодо й во ни з матір’ю виїхали з Києва. Її дитинство й юність пройшли під опікою бабуні, яка мала великий вплив на молоде дівчатко. В тих роках мо лода Олена захоплювалась театром і якийсь час навіть виступала в ньому. Ще дуже молодою вийшла заміж за молодого піяніста. Покинувши театр, вона вивчила машинописання і працювала в редакції од нієї з найбільших газет у Києві. Під час другої світової війни вона одружилася з відомим науковим і політичним діячем, пізнішим професором УВУ Олександром Юрченком. Після війни подружжя перебувало в таборі ім. М. Лисенка в Гановері, де обидвоє актив но працювали в українській громаді. Переїхавши до М ю нхену Олена Юрченко включилася в ряди ОУЖ. Коли Гол. Управа ОУЖ стала видавати Жіночий Інформаційний Листок ?ЖІЛ) вона стала співпрацювати, а згодом була його редакторкою. Згинула у жовтні 1979 р. від автомобілевого випадку. Численна українська громада провела її в останню дорогу. Із нею відійшла жінка великих здібностей, що вміло і ревно послужила своїй організації. НАШЕ ЖИТТЯ, КВІТЕНЬ 1980 23
Page load link
Go to Top