Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ХРИСТИНА КОЗАК Ін т е р в ’ю ХРИСТИНА РОМАНА ЛИПЕЦЬКА X. К. К о л и п о ч а л о с я В а ш е з а ц ік а в л е н н я с п ів о м : X. Л. Думаю, що любов до музики я одідичила по моїх предках, по моїй мамі. В моїй родині плекалися музичні традиції, були добрі піяністи та оперові співаки. Близьким приятелем і частим гостем нашого дому був композитор Денис Січинський. X. К. К о л и і де ви в ч и л и с я ? X. Л. Співати любила я вже малою дівчинкою в таборовому садочку в Німеччині. Пригадую собі, що виступаючи на сцені завжди діставала "соля”. Коли я мала 15 років учителі музики в німецькій середній дівочій школі, до якої я ходила, заохочували мене взятися до музики серйозніше, головно до співу. Тоді брала я лекції фортепіяна в професора Зиновія Лиська в Мюнхені. Евдокія Лисько, дружина професора, колишня солістка хору Кошиця, також заохочувала мене школити голос. За посередництвом професора Лиська почала я вчитися, маючи 17 років, в ’’Handel” Консерваторії в Мюнхені. Виїзд до США перервав мої мрії про будьяку співацьку кар’єру. Треба було думати як матеріяльно забезпечити собі життя. З приїздом до Дітройту мене дальше тягнуло до співу, і я співала в ансамблі бандуристок і в хорі ’’Трембіта”. Тоді від чула я, що співаю неправильно, добре не викінчую музичних фраз, а також бракувало мені віддиху. Через надмірне форсування голосових струн я часто захрипала. Бажання навчитися правильно співати не давало мені спокою, і я знову почала брати лекції співу, спершу у Вероніки Максимович, а потім в іта лійки Аврелії Перальти Розетті і тут почалася моя мозольна праця над вишколенням голосу. Тоді ще важко було передбачити, який буде результат моєї праці, бо інтенсивну працю над своїм голосом почала я досить пізно. Та пані Розетті заохочувала мене до дальшої праці, запевняючи, що такий голосовий матеріял, як мій, не часто стрічається. Казала мені, що в мене майже три повні октави: низьке ”Е” до високого ”С" і тут була проблема відповідно окреслити рід мого голосу. Пані Розетті уважала, що при поважній праці вироблю собі го лос на драматичне меццо-сопрано. Остаточно характер мого голосу можна квалі фікувати тепер — як ліричний. X. К. Я к і б у л и В а ш і п е р ш і п у б л іч н і в и с т у п и ? X. Л. По чотирьох роках навчання моя учителька Розетті вирішила, що я можу зарепрезентувати свій голос на сцені. Перший мій виступ, чи радше само стійний концерт, відбувся в грудні 1969 року в Дітройті з поважним успіхом. Все таки я дальше про довжувала вчитися у Марілен Катлов, колишньої Співачка Х р и с т и н а Романа Л ипецька Singer C hristina Romana Lypecka. солістки Метрополітальної Опери в Нью-Йорку, та у професора Авері Кру, в якого я й досі беру лекції. В міжчасі я їздила до Ан Арбор до оперного корепети- тора Джозефа Блятя для вивчення оперових ролей. Крім того, брала участь у музичному семінарі Бориса Ґольдовського, де вивчала драму. Ставала я теж до конкурсу співаків у Дітройті і Клівеленді і була фіналісткою у Метрополітальній Опері Нью-Йорку. Дебютувала в Мічиґенській Оперній Компанії в опері ’’Medium” Gian Carlo Мепо Сім сезонів підряд виступала з Дітройтською Концертною оркестрою, Воренською симфонічною оркестрою, та іншими льокальними оркестрами. Виступала теж на телевізії. X. К. Я к п р и й м а л а В а ш і в и с т у п и п р е с а ? X. Л. Відгуки про мої виступи були дуже позитивні. Цього року я випустила свою першу платівку. Це європейські оперові арії награні з Воренською Симфонічною Оркестрою та українські клясичні пісні з акомпаніяментом скрипки, фортепіяно, чельо та флейти. Бернард Кац та пані Марія Лончина Лісовська, з якою я тісно музично співпрацюю, Д окінчення на с т о р . 17 10 НАШЕ ЖИТТЯ, КВІТЕНЬ 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
