Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Дня 19 травня і 28 червня 1893 року був Франко допущений до устних докторських іспитів (ріґорозум), які здав з відзначенням, а 1 липня 1893 одержав Франко дипльом доктора філософічних наук віденського університету. ПОВІСТЬ ’’ВАРЛААМ І ЙОСАФАТ” та її параболя про однорога Легендарна повість про індійського царевича Йосафата і його навернення на християнство завдяки заходам пустельника Варлаама є індій ського походження. В її основу лягли леґенди про царевича Будду, який за намовою мандрівного аскета резиґнує з корони і принад життя, щоби стати Божим проповідником. Леґенди ці були поширені серед усіх орієнтальних народів. Автором християн ської перерібки буддистських леґенд на грецьку мову мав бути св. Іван Дамаскин (8 вік по н. X.) Повість про Варлаама й Йосафата поширилася в багатьох латинських і французьких перекладах по всій Західній Европі і відограла важливу ролю в світовій літературі. Почавши від 11 віку була вона поширена в болгарських і київських перекладах на Україні і цілій Східній Европі. На Україні була вона дуже популярна і мала вплив на розвій бароккової української літератури . 4 Тісно з легендарним романом про Варлаама і Йосафата є пов’язані оповідання (параболі) різного змісту, які мають свою окрему історію. Щоби спонукати царевича до переходу на Христову віру, оповідає йому християнський аскет Варлаам 10 параболь, в яких зображує непостійність і без- вартісність принад і розкошів цього світу. Серед цих оповідань стала найбільш популярною серед усіх європейських народів параболя про людину в криниці або про дерево життя. В ній Варлаам зображує людину, яка в постійній погоні за розкошами життя не помічає, що на неї чигає смерть в постаті дикого однорога (monoceros, unicornis, Einhorn -одноріг). Зі страху перед однорогом скаче людина в провалля, зване в народніх переказах криницею, звідси назва параболі ’’людина в криниці”. Але тут чигає на неї жахливий дракон. З розпуки ловиться людина за галузки куща, який росте на стіні провалля. На галузках куща помічає людина гніздо бджіл з медом, починає жадібно лизати мед і знов не помічає, що коріння куща гризуть біла і чорна миші. В багатьох образках виступають постаті інших звірят, які підгризають постійно дерево життя: пси, лисиці, чорне і біле порося або потвори (василіски). Кущ в проваллі це символ людського життя, а миші або інші тварини це дні і ночі, які скорочують без перерви життя, мед символізує принади цього світу, а одноріг — смерть, її зображувано теж як стрільця з луком, який їде на однорозі . 5 Мотив білої і чорної миші був дуже популярний і поширений як декорація різних посудин на Україні. Проф. Володимир Залозецький знайшов серед буковинських гуцулів череп’яну тарілку, якої знімок і опис. помістив в річнику берлінського етно графічного музею. Замість мишей є зображені на тарілці два леви (барва зелено-жовта,а чорного лева зображено чорно-брунатною барвою). Залозецький пояснює так ґенезу цеї тарілки: Наші селяни в давнині дуже суворо і часто постили. Вони уживали два роди посудини: одну лише для скоромної поживи (м’ясо, тваринний товщ і молочні продукти), а другу лише для пісної поживи під час посту (говіня). Нпр. конопляну олію, яка була пісною поживою, не вільно було держати в бордюху з козячої шкіри, щоби він не стикався з тваринною (скоромною) шкірою. ’’Скоромні” і ’’пісні” миски і тарілки відрізняли мешканці гір при помочі від повідних малюнків. Образ дерева життя, якого квіття з’їдають дикі леви, на тарілках був пересторогою і закликом не забувати пости і смерть (мементо морі). 6 Феноменальну ролю в житті багатьох народів відограв одноріг. Була це казково-мітична тварина в постаті цапа або коня з одним шпичастим рогом посередині чола, якої не було і нема, а яка живе досі лише в людській фантазії. Одноріг був найбільш поширеною символічною твариною у всіх культурах світу. Мотив однорога є теж індійського походження. Він мав бути сином аскета і Газелі, доньки богів, з одним рогом на чолі. Як наш Перун, розпоряджав він дощем. Ріг Газелі обожали індійці, китайці і японці як фаллічний символ плодючости в поборюванні бездітности і посухи в природі. Завдяки старохристиянським збіркам про тваринну символіку з 2-го віку по Христі (грецький і латинський фізіолоґус) та іншим переказам і джерелам поширився культ однорога серед всіх народів Европи, де, відповідно до традицій, ставав символом зла (смерти) або добра. Серед вальдензів і богомолів був одноріг втіленням смерти і чорта з одним рогом. Серед народів Західньої Европи став одноріг ’’найцнотливішою твариною” (animum castissimum). Йому приписувано надзвичайну дику П р о д о в ж ен н я на стор. 20 НАШЕ ЖИТТЯ, КВІТЕНЬ 1980 9 О дноріг. В ід б и т к а з Конрада Ґеснера: Іс т о р ія ' т в а р и н (C o n ra d Gesner, H isto ria anim alium . Z u ric h 1551/58).
Page load link
Go to Top