Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛИСТИ ДО РЕДАКЦІЇ Від нашої передплатниці з Едмонтону, Альберта, Канада, ми одержали листа із статтею Юрія Клинового п. з. "Три книжки — три світи”, витятої з місцевої газети ’’Українські Вісті” З цієї статті зацитуємо другий і останній уступи, які, сподіваємося, зацікавлять наших читачів. Ось вони: ”В місячнику "Наше Життя” за квітень 1978 р. появилася стаття підписаного п. з. ’’Поезія Олени Теліги”, а в ній таке речення: ”Бо, на жаль, наша еміграція має гроші на видання нерідко безвартісних і нікому непотрібних регіональних збірників, але на видання збірника, присвяченого видатній поетесі, в неї засобів нема, треба бо ’’прославляти” самих себе, а не своїх героїв чи поетів” Воно, це речення, викликало гостру реакцію з боку одного з наших заслужених публіцистів, і, на жаль, не без рації. Бо між регіональними збірниками частенько трапляються і дуже цінні видання, які приносять честь і видавцям і Науковому Товариству ім. Шевченка, яке звичайно їх фірмує” "Накінець ще основне питання: чи регіональні збірники потрібні? Ігор Качуровський у своєму огляді про 7-ий збірник "Слова” переданому в Україну через радіостанцію "Свобода”, з досадою, не позбавленою заздрощів, заявив: "Нас, людей з Придніпрянщини, досі дивує, з якою дбайли вістю запопадливістю визбирують галицькі вчені най- дрібніші деталі з історії своїх громад і гімназій: "про київ ський університет написано менше, ніж про ті гімназії. "Тут треба сказати, що всі оті грубезні книги, головним чином регіональні збірники, галичани видають, щоб у своїх душах поставити вічні пам’ятники селам і містам, де вони наро дилися, щоб полегшити своє сумління за те, що покинули рідну землю, а врешті щоб не дати своїм нащадкам на чужині забути їх батьківщину та їх, тих нащадків, обов’язки до неї. Тому такі збірники не розводнюють всеукраїн ського патріотизму, не затуплюють його вістря. Навпаки! Бо хто любить свою сім’ю, свій нарід, своє село, свій повіт, той не тільки назавжди збереже відданість і любов до своєї батьківщини але може і зуміє передати їх своїм дітям” До Редакції журналу "НАШЕ ЖИТТЯ” Вельмишановна Пані Редактор. Читаючи наш журнал стверджую, що Ви оминаєте питання жіночих прав, питання, що не сходить зі сторінок американської преси та комунікатів телевізії. Чейже це питання заторкує і українських жінок взагалі, а зокрема працюючих поза домом жінок. Рівнож, думаю, зацікавлене наше жіноцтво у справі, як нам ставитись до гомосексуалів і лесбіянок. Яке Ваше ставлення до тих справ? Уважаю вказаним і доцільним насвітлити ті справи на сторінках нашого журналу. Остаю з особливою пошаною до Вас Климентія Пігуляк Учительки й опікунки навчальної станиці у Л ьєж , Бельгія. Зліва: Лідія Демчук — голова Секції ОУБ у Л ьєж і, Валентина П ужай — учителька, Софія Сидор — голова централі ОУБ, Галя Дибайло — вчителька, Осипа Хохоляк — опікунка світлички. Teachers of the Education Center in Liege, Belgium. ОФСЕТОВИЙ ЧОРТИК Модерний, офсетовий чортик буває інколи гірший від давнього дру карського чортика. Тим разом у числі за вересень він спричинив декілька дуже злосливих прогріхів. Знущався він особливо над підписами. І так на ст 23 не видрукував виписаного під пису під світлиною. Містимо тепер ще раз світлину з повним, пропущеним підписом. Дуже мститься чортик над дорогою нам Ганусею Рогожою. Вона виконує для нас різні рисунки, і ось уже втретє нема її підпису під рисунком. На цей раз вона виконала дуже кропітку працю, рисуючи "Читанки вишиванки” (гл. ч. 8 ст 35 і обкладинка). Треба ж бо було розби вати рисунок на кольори, тобто виконати кожний колір на окремому аркуші так, щоб точно попав на ті ж самі кліточки. Підписи були такі: Проект Ірини Сеник, рисунки Ганусі Рогожі. В числі за липень — серпень на ст 15 друкар обернув клішу, так що особи, які сиділи зліва, опини лися на правій стороні отже підписи йшли, як було на оригіналі, зліва на право, а особи на видрукованій світлині сиділи справа наліво. Інший коректорський чортик в "Н.Ж.” ч. 8 на ст. 26 це підпис авторки: подано Dr. Zofia Saywak, повинно бути Dr. Zofia Sywak
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
