Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
відчути треба вивчити конструктивне правило гармонії. Зближення до природи, вміння вчутися в настрій дає почуття співіснування з нею. Уява може дати тільки хвилеве, часткове, не глибоке справжнє переживання. Справжня функція мистецтва, на мою думку, це виявити почуття, вражіння, настрій і у зрозумілій формі передати його другим. У. Л.: Хотілося б почути ще щось про Вашу науку і співпрацю з Михайлом Морозом. І. 3.: Мене особливо притягали до картин Михайла Мороза кольори, що я вважаю дуже важливим. Початково вплив мого учителя виявлявся, можна сказати, у наслідуванні, але поволі я старалася випрацювати свій власний стиль, хоч не хотіла відходити зовсім від цього напрямку, цієї, сказати б, школи. Михайло Мороз був учнем і спадкоємцем школи Олекси Новаківського. Багато інших учнів О. Новаківського зовсім відійшли від його напрямку і пішли іншими мистецькими шляхами. Так само й деякі учні Михайла Мороза відійшли від його стилю. Мені хотілося б бути спадкоємницею цього напрямку, який виводиться від О. Новаків- Докінчення: ПРО САМОГО СЕБЕ манеру письма:тиха, мальовнича Ворскла, романтика минувшини й перших революційних бур надали моєму перу ліризму, а калейдоскоп міських диваків і сільських "малахольних” привчили бачити між серйозним і смішне, спинятися на гумористичних сторонах людського життя-буття, а часом і загострювати своє перо до сатири. ★ ★4г У червні 1957 року закінчилася моя тривала одіссея, і я щасливо повернувся до Києва й привіз свій роман, якого опрацьовував ще кілька років. Хтось мудро сказав: те, що ти написав, уже не належить тобі. Не належить і мені все створене на довгій ниві життя й праці, незалежно від того, чи увійшло воно до цієї збірки вибраного, чи ні. Якби мені випало знову це все писати, я написав би тепер інакше. Але, як каже стара приповідка, що написане пером, того не витягнеш волом. З моєї минулої ського та який продовжував Михайло Мороз. У. Л.: Хоч ми з Вами зустрічалися в Гантері, але між Вашими пейзажами є не тільки гантерські. Бачимо цікаві руїни, моря, архітектуру, не говорячи вже про квіти. І. 3.: Я їздила багато по Европі й Америці. В Ев- ропі моя увага особливо зупинялася на архітектурі. Малюю теж радо море, океан. Малювання води нелегке, але привабливе. Дуже хотіла б поїхати на Пряшівщину бо, думаю, там справжні "наші” гори. У. Л.: Просимо розказати дещо про свої дотеперешні виставки й про пляни на майбутнє. І. 3.: Самостійні виставки моїх праць були в ОМУА в Нью-Йорку, в ґалеріях університетів Коннектикат в Гартфорді, в Торрігґтоні, Централь Каледж в Нью Брітен, Ґрейт Баррінґтон, Масс. Виставки в університетах повторюються щорічно. Я брала участь у збірних виставках в Нью-Йорку, Філядельфії,Веслеян Університеті в Мідлетавн, Конн. Вісім є праць в Українському Музеї в Римі. Пляную виставку в Нью-Йорку в ОМУА, а теж в ґалерії Шафранюка в Торонто. Запросило мене теж СУА до Клівленду, де є успішні базари для широкої публіки. У. Л.: Крім пейзажів Ви малюєте квіти, а чи пробували теж малювати портрети? І. 3.: Я вже не раз хотіла переломити свою неохоту і пробувати малювати портрети. Дуже хотіла б, щоб з моїх квітів зробили поштові карточки. У. Л.: Справді вони аж просяться на таку ціль. Шкода, що у наших чорно-білих репродукуіях у нашому журналі не видно цілого багатства кольорів, якими так вміло орудуєпані Ірина. У рецензіях, які переглядаємо підкреслене, між іншими якостями, теж уміння вживати кольори. Слухаючи розповіді Ірини Зєлик про те, що вона хоче працювати у стилі, який їй передав Михайло Мороз, спадкоємець малярської школи Олекси Новаківського, розуміємо чому вона полюбила Космацький Гантер. Так колись Космач притягав Олексу Новаківського і його учнів, серед яких був теж учитель Ірини Зєлик — Михайло Мороз. творчости мені особисто найдорожчі ті твори, що зв’язані з пам’яттю про людей. *** Я не замислювався й не замислююся над питанням про своє місце в українській літературі: це справа критиків, літературознавців і читачів. За всіх часів і обставин мене бентежило й бентежить тільки одне: писати так, щоб у якійсь мірі мати підстави сказати своїй музі Шевченковими словавми.: М и не л у к а в и л и з т о б о ю , М и п р о с т о й л и ; у на с нема З е р н а н е п р а в д и за с о б о ю . Бо в цьому, незалежно від діяпазону й калібру письменницького хисту, є найбільша моральна й творча втіха кожного митця. 1867 Борис Антоненко-Давидович Ірина Зєлик: Море біля Рок Порт. Олія ‘I. Zielyk: Sea at Rock Port. Oil Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
