Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАТЕРЯМ ОЛЕКСА СТЕФАНОВИЧ І Ведмедиця йде на ножа, Хребет іде поламати, Щ об спасти ведмежа — Бо то — мати. І в тобі вона є. Хижа та ведмедиця, — Чи ти — молодиця, Чи пригасло о ко твоє. Та коли у д о чка х Землі Є родити потреба, Є чорнота плідна ріллі, — То й синява неба. Не лише зро дити на світ, А так зростити дитину, Щ об найбільш ий був заповіт "Б уд ь л ю д и н о ю , с и н у .” У слабких, ж ін о ч и х руках — Родина, роди й народи: Гл ибоко насіння входить, Щ о сію ть мами в Ю рках. Т о ж лише д о б ір не зерно, Лиш е добре від мами! — Золот-ш ум хай лине ланами, Золоте шумує вино! Первозасів — це Сила сил, Щ о творить, ж ивить і двига. Вселенна — про неї книга, — Безодні, повні світил. У д р угім зерні — На Землі розумна істота, Щ о в ній у борні Світло й темнота. рис. М. Туркввич А третє с ім ’я — вона, Батьківщ ина наша ж изна Наша Мати — Вітчизна, Щ о тіл ьки — одна. 11 травня 1965 На День Матері для 49 Відділу СУА могла висловлювати нічого політичного то все ж таки зуміла так уложити своє слово, з якого ясно було видно становище української жінки під окупацією большевиків та під утисками поляків. Русова закінчи ла свою промову такими словами. "Отак українська жінка, що одна з перших досягла права на вищу освіту, не може дістати її тепер у свойому рідному краю й повинна шукати її на чужині, що утруднюється тим, що окупанти не дають легко дозволу на виїзд і що при сучасних матеріяль- них труднощах тяжко вчитися за кордоном. Отже ми бачимо перед собою розпучливу боротьбу, де жінка, маючи політичні та економічні права, дані їй історією, конституцією її краю, звичаями свого народу, — одним фактом ворожої окупації доведена до зневаги рабства, до деморалізації та повної темноти, і все це в Европі в XX віці нашої прославле ної цивілізації! Але як я вам сказала, українська жінка не покидає боротьбу за свої права й за права свого народу. Наші організації зроблять усі зусилля для переведення в життя резолюції Конгресу; в нас тепер немає ні національного уряду, ні парляменту, але ми їх матимем, а тим часом жінки українські поклада ють життя за волю й незалежність свого краю. Я почуваю себе щасливою, що можу передати жінкам усіх країв і народів, об'єднаних у цій прекрасній Італії, якою ми всі очаровані, привітання від наших нещасних жінок, мучениць, вірних національній ідеї, й я сподіваюся, що італійські жінки, дочки прекрас ної Італії, де лунали пісні Мадзіні, де здійснилася прекрасна акція Ґарібальді, Італії, що відновилася до життя — сподіваюся, що ви всі привітаєте з симпа тією наші змагання до волі й світла”7 Як звітувала італійська преса, промову Русової вітали гарячими оплесками, опісля С. Русова одержала численні ґратуляції та вислови подяки. Вражіння з цієї промови тривали впродовж цілого Конгресу і різні делегатки постійно підходили до Русової, розпитували. Одна зі зворушення навіть поцілувала її в руку. На цьому Конгресі стався ще один цікавий епізод. Польська делегатка — Йозефа Шебеко в своїм головнім слові дуже пишно оповідала про те, яка Польща велика ”як дбає за добро усіх народів, що входять в її склад" і ін. Коли ж на нарадах Конгре су почали обговорювати справу вкладок, більшість членів делегації скаржилися, що після війни не можуть багато платити. Софія Русова оповідає: "Полька, яка вчора так пишно оповідала про величність польської держави, тепер заспівала Лазаря: Польща, мовляв, така бідна, переживає таку кризу, що вона не може внести більше, як 100 лір. Тоді членка нашої делегації, пані Зеленівська, підійшла до трибуни президенток, кажучи: "Наша Україна була колись дуже багата, тепер вона цілком зруйнована, але ми, Українки розуміємо, що треба взаїмно допомагати, й ми даємо 150 лір.” Вибух оплесків покрив її слова. Президентка обняла паню Зеленівську з словами: "Cette chere Ukraine!” Це була справді хвилина маленького тріюмфу, від якого позеленіло обличчя представниці ворожої нам нації.”8 Оце такі спомини з минулих Конгресів Міжнароднього Жіночого Союзу. Після другої світо вої війни членами МЖС стало СФУЖО і з рамени цієї організації їдуть українські делегатки на Конгреси. Докінчення буде БІБЛІОГРАФІЯ: 7. ’’Жіночий Конґрес у Римі”. "Нова Україна”, 1923, ч. 6, стор. 177. 8. Русова, С. "До Риму на два Конгреси" ’’Нова Україна”, ч. 6, стор. 240. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top