Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАТЕРЯМ ОЛЕКСА СТЕФАНОВИЧ І Ведмедиця йде на ножа, Хребет іде поламати, Щ об спасти ведмежа — Бо то — мати. І в тобі вона є. Хижа та ведмедиця, — Чи ти — молодиця, Чи пригасло о ко твоє. Та коли у д о чка х Землі Є родити потреба, Є чорнота плідна ріллі, — То й синява неба. Не лише зро дити на світ, А так зростити дитину, Щ об найбільш ий був заповіт "Б уд ь л ю д и н о ю , с и н у .” У слабких, ж ін о ч и х руках — Родина, роди й народи: Гл ибоко насіння входить, Щ о сію ть мами в Ю рках. Т о ж лише д о б ір не зерно, Лиш е добре від мами! — Золот-ш ум хай лине ланами, Золоте шумує вино! Первозасів — це Сила сил, Щ о творить, ж ивить і двига. Вселенна — про неї книга, — Безодні, повні світил. У д р угім зерні — На Землі розумна істота, Щ о в ній у борні Світло й темнота. рис. М. Туркввич А третє с ім ’я — вона, Батьківщ ина наша ж изна Наша Мати — Вітчизна, Щ о тіл ьки — одна. 11 травня 1965 На День Матері для 49 Відділу СУА могла висловлювати нічого політичного то все ж таки зуміла так уложити своє слово, з якого ясно було видно становище української жінки під окупацією большевиків та під утисками поляків. Русова закінчи ла свою промову такими словами. "Отак українська жінка, що одна з перших досягла права на вищу освіту, не може дістати її тепер у свойому рідному краю й повинна шукати її на чужині, що утруднюється тим, що окупанти не дають легко дозволу на виїзд і що при сучасних матеріяль- них труднощах тяжко вчитися за кордоном. Отже ми бачимо перед собою розпучливу боротьбу, де жінка, маючи політичні та економічні права, дані їй історією, конституцією її краю, звичаями свого народу, — одним фактом ворожої окупації доведена до зневаги рабства, до деморалізації та повної темноти, і все це в Европі в XX віці нашої прославле ної цивілізації! Але як я вам сказала, українська жінка не покидає боротьбу за свої права й за права свого народу. Наші організації зроблять усі зусилля для переведення в життя резолюції Конгресу; в нас тепер немає ні національного уряду, ні парляменту, але ми їх матимем, а тим часом жінки українські поклада ють життя за волю й незалежність свого краю. Я почуваю себе щасливою, що можу передати жінкам усіх країв і народів, об'єднаних у цій прекрасній Італії, якою ми всі очаровані, привітання від наших нещасних жінок, мучениць, вірних національній ідеї, й я сподіваюся, що італійські жінки, дочки прекрас ної Італії, де лунали пісні Мадзіні, де здійснилася прекрасна акція Ґарібальді, Італії, що відновилася до життя — сподіваюся, що ви всі привітаєте з симпа тією наші змагання до волі й світла”7 Як звітувала італійська преса, промову Русової вітали гарячими оплесками, опісля С. Русова одержала численні ґратуляції та вислови подяки. Вражіння з цієї промови тривали впродовж цілого Конгресу і різні делегатки постійно підходили до Русової, розпитували. Одна зі зворушення навіть поцілувала її в руку. На цьому Конгресі стався ще один цікавий епізод. Польська делегатка — Йозефа Шебеко в своїм головнім слові дуже пишно оповідала про те, яка Польща велика ”як дбає за добро усіх народів, що входять в її склад" і ін. Коли ж на нарадах Конгре су почали обговорювати справу вкладок, більшість членів делегації скаржилися, що після війни не можуть багато платити. Софія Русова оповідає: "Полька, яка вчора так пишно оповідала про величність польської держави, тепер заспівала Лазаря: Польща, мовляв, така бідна, переживає таку кризу, що вона не може внести більше, як 100 лір. Тоді членка нашої делегації, пані Зеленівська, підійшла до трибуни президенток, кажучи: "Наша Україна була колись дуже багата, тепер вона цілком зруйнована, але ми, Українки розуміємо, що треба взаїмно допомагати, й ми даємо 150 лір.” Вибух оплесків покрив її слова. Президентка обняла паню Зеленівську з словами: "Cette chere Ukraine!” Це була справді хвилина маленького тріюмфу, від якого позеленіло обличчя представниці ворожої нам нації.”8 Оце такі спомини з минулих Конгресів Міжнароднього Жіночого Союзу. Після другої світо вої війни членами МЖС стало СФУЖО і з рамени цієї організації їдуть українські делегатки на Конгреси. Докінчення буде БІБЛІОГРАФІЯ: 7. ’’Жіночий Конґрес у Римі”. "Нова Україна”, 1923, ч. 6, стор. 177. 8. Русова, С. "До Риму на два Конгреси" ’’Нова Україна”, ч. 6, стор. 240. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top