Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
лась до особливо піднесеного настрою. Валентин Мороз із сходів церкви-пам’ятника промовив до численних присутніх: "Я не маю сьогодні можпивости бути на цвинтарі в рідному селі на Україні біля маминої могили, але Ваша щирість, Ваше безмежне тепло дали мені більше, дали мені відчуття рідної Украї ни. Я сподівався на добрий прийом від українців в Америці, але я зовсім не міг припустити наскільки він буде теплий, наскільки він буде зворушливий. Я одне не міг припустити, і це трудно було в моїх умовах, наскільки є сильна духовно українська громада в Америці. Ви, звикнувши до цього, що ми тут бачимо, цього не розумієте. Я маю ту перевагу сьогодні, що я свіжими очима, свіжим сер цем, можу це відчути. Я відчув це вчора біля готелю, коли мене вітала молода Україна. Вітала не мене, вітала свій ентузіязм, свою силу. Я це відчув вчора у Філядельфії, де було могутнє де монстрування української потуги. Я це відчуваю на нашому провідному святі. Ми вшановуємо пам'ять найперше героїв. Я вважаю, що найкращий спосіб вшанувати пам’ять Романа Шухевича — це від сьогоднішнього дня почати кампанію за звільнення його сина Юрія Шухевича. Дякувати Богові Ваші старання увінчалися успіхом, я уже тут. Тепер потрібно з такою ж са мою силою прикласти всі зусилля, щоб цей потік був безперервним, щоб один за другим прибували сюди нам на радість, на ріст української справи. Шановна громадо! Нація є тоді дозріла, коли на ціональне почуття і релігійні почуття зливаються в одне, коли вони перестають відчуватися як два компоненти, коли нація може сказати, як сказали литовці: "За Бога, за вітчизну”. Я з литовцями був у засланні, я з литовцями був у московських таборах, побачив, що ці люди досягли великої сили, великої консолідації. Я думаю, що то не гріх і нічого нема поганого від людей взяти, позичити від сусідів добрих те, що вони мають добре. Хочу закінчити своє коротке слово сьогодні цим дуже вдалим гаслом, яке і нам дуже є потрібне: "За Бога, за вітчизну!" В неділю 6 травня Валентин Мороз мав зустріч з представниками українських організацій Нью Йорку (громадських, політичних, наукових, культурно-ос- вітніх, молодіжних і т.п.) Були теж гості з інших міст Америки й Канади, які приїхали щоб привітати його. Голова СУА Іванна Рожанковська репрезентувала на цій зустрічі нашу організацію. Валентина Мороза привітали хлібом та сіллю. Від імені Конгресового Комітету привітав В. Мороза Іван Базарко. Подаємо деякі думки з промови Вален тина Мороза до присутніх представників: "Ви вітаєте мене, — промовив Валентин Мороз, — хоч насправді вітаєте свою перемогу” Він сказав, що нині має свято більше, ніж українці в Америці. Наприклад, він радий, що сьогодні зустрів художника Михайла Мороза, картини якого він ба чив у Космачі на Україні, і якого комуністична влада лає." "Але найбільша радість, — сказав Валентин Мороз — це бачити молоду українську Америку, молодь, що почуває себе українцями" Він розповів про пресконференції, на яких він виступав і, з яких американські журналісти вихо дили наче з курсів українознавства. Валентин Мороз сказав, що в житті бувають іспити пеклом, і іспити раєм. На Україні українці зазнають іспитів пеклом, особливо ті, що по трапляють до тюрем і концтаборів. Тут, в Америці, є іспит "раєм” (у лапках): умови матеріяльного добробуту, розмах, гігантизм. Але українці цей іспит витримали, вони лишились українцями." Валентин Мороз не знав, що коли він голодував у тюрмі, то тут, в Америці, люди голодували з солі- дарности. Не знав, що написане ним, мало відлунок тут. Далі Валентин Мороз підкреслив, що треба боро тися за звільнення інших українських політв’язнів: Миколи Руденка, Левка Лук’яненка, Юрія Шухевича, Вячеслава Чорновола та інших. "Я дуже вдячний за своє звільнення, — сказав Валентин Мороз, — але один звільнений україн ський дисидент, це дуже мало”. Він закликав українську громаду до спільної дії. "Наївно казати, — зауважив він, — щоб серед українців не було політичних партій. Партії — нормальна річ, але робімо разом. Маємо зараз спільну плятформу — рух за звільнення політв'язнів." Тут потрібна консолідація всіх сил для бороть би проти комунізму під гаслом: Смерть імперії, свобода Україні. "Найбільший наш капітал, — сказав Валентин Мороз, — це віра в Україну. Україна — це одне вели ке серце, яке ніхто ніколи не зможе знищити.” На Україні всі хочуть свободи, але не всі здібні на боротьбу за неї. Там, серед снігів, треба багато сили, щоб серце горіло." Пройшло вже досить часу, щоб зрозуміти нарешті: репресії шкодять перш за все вам. А ви все судите... Для чого? Для виконання пляну? Для заспокоєння службової совісті? Щоб зігнати злість? Скоріше всього по інерції. Ви внесли в сучасний, післясталінський етап українського від родження те, без чого він був би ще недозрілим і недопененим: ви внесли елемент жорстокости. Віра виникає тоді, коли є мученики. їх дали нам ви. Кожен раз, як тільки на українському горизонті з’являється щось живе, ви кидаєте в нього камінцем, і кожен раз виявляється, що то не камінець, а бумеранг. Він обов'язково повертався і бив по., вас! Що сталося? Чому репресії не дають звичного ефекту? Чому випробувана зброя стала бумерангом? Змінився час Д окінчення на обкп. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
