Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Української Літератури” Віри Селян- ської-Вовк, а в 1977 році твір під назвою ’’V iburno rub ro ” Назва кни ги — цікава. В перекладі на укр а їн сь ку мову це буде "Червона калина” , бо ’’ru b ro ” — значить багряно червоний, a "v ib u rn o ” це рід дерева. Це слово навіть м іж знавцями мови мало відоме, тим більше саме деревце. О скіл ьки іл ю страція на обкладинці має вигляд червоної калини, я б сказа ла, що "vib u rn o " це червона калина. У нас, українців, червона калина дуже популярна. Цей кущ ик викликає в нашій уяві м елянхолійний настрій, він сим волічно пов’язаний з нашим побутом. Та для б ра зілійсь ко го народу цей кущ и к абсо лю тно нічого со б о ю не представляє. На мою д ум ку, назва такого пр екра сно го, багатого т в о р у д л я ч у ж и н ц ів з а н а д т о абстрактна. Над з б ір к о ю "V ib u rn o rub ro ” працювала ціла колегія: Віра Селян ська, яка вибрала твори, написала передмову, зробила деякі переклади, зам ітки та упоряд кувала книгу; Олена Ко лодій — переклад поезій; Анна Марія М урисій — переклад прози; Гелена Є. Ф ер н а н д е з та Діла де Олівейра Ґомез — перевірка перекла дів, М икола Гець зібрав бракую чі матеріяли та був д ора дником , а головний перегляд зробила Марія Тереза д о с С антос Арантес. Як видно, над твором працювало багато людей і том у не дивно, що твір вийшов висо ко якісним , прекрасним та багатим. Ті, що робили переклади, мусять д окл а д но володіти обома мовами, як україн сько ю , так б р а зіл ійсь ко ю (португаль с ь к о ю ) . У с в о їх в и р а за х вони використали чудові, поетичні, м’які, типові для б р а зіл ійсь ко ї мови, вирази. Переклад вільний, одначе зм іст та ідея відповід ає оригіналам. Матеріял до перекладу вибраний д уж е влучно. У твір увішли наші визначні клясики, поети та прозаїки, та заступлені усі на прямки в літературній творчості. Згадано про славні твори зі середньо віччя, є уривок із "П оучення д ітя м ” Володим ира Мономаха, Слово о полку Ігоревім, уривок із полеміки Івана В иш енського; з часів б ар окко — Гр иго рій С коворода, Теофан П р о ко пович; представники укр а їн сько го клясицизм у та романтизм у — Іван Котляревський, Гр иго рій Квітка-О сно- в’яненко, Тарас Ш евченко, Микола Куліш ; реалізму — Степан Рудан- ський, Іван Ф р а н ко , ім п ресіонізм у та е ксп р е сіо н ізм у — Леся Українка, Михайло К о ц ю б и н ський , Василь Сте- ф аник, О льга Кобилянська, Богдан Л е п ки й та інші; а врешті представники м о дер нізм у — неокл ясики, як Михай ло Драй-Хмара, М аксим Рильський, Ю рій Клен, Зеров, — л ірики, як М икола Бажан, Євген П луж ник, прозаїки — А р ка д ій Л ю бченко, А нто- н е н к о -Д а в и д о в и ч , О с та п В иш ня, М икола Хвильовий та інші. Тут переклад поезій Олени Теліги, Василя Барки, О ксани Л я тур и нсь ко ї — можна сміло сказати, що перлини україн сько ї поезії та прози були вміщені у твір "V iburn o ru b ro ” Як бачимо, твір цей дає зм огу п о з н а й о м и т и с я в з а га л ь н о м у з багатою укр а їн с ь ко ю л ітературою , з її кул ьтур о ю та мистецтвом. Чужинець, у цім вип ад ку бразілієць, прочитавши цей твір, зробить собі свій образ про укр а їн сь ку націю, з ра дістю та насоло д о ю буде читати пе рекладну україн ську л ітературу та з пр иєм ністю буде тримати таку кн и гу у своїй домаш ній бібліотеці. А ми, українці, мусимо бути щасливі та горді, що маємо таких лю дей, як колегія твору "V iburno ru b ro ” , які використали своє знання та зд іб ність передати багатство україн сь ко ї літератури чужій нації та познайомили її з укр а їн сь ко ю висо кою кул ьтуро ю . Автори доказали цим твором, що українська тимчасово поневолена, нація на л ітературнім полі стоїть нарівні з іншими націями і що ми не є нація меншевартісна. Н. К. Докінчення КАЛЕЙДОСКОП • Жіночий чин монахинь Місіонерок Милосердя, який був заснований в 1950 році в індійському місті Калькуті і нараховує 1,557 членок, відносно недавно заложив свій дім у дільниці Савт Бронкс у Нью- Йорку. Тут проживає і працює 18 сестер. Ціль цього чину жити серед убогих і допомагати ’’найбіднішим з бідних” — це стосується до матеріяльної і духової вбогости. Сестри доглядають людей, які не можуть з різних причин вийти з свого помешкання, провадять кухню і дім для жінок — жертв побиття їх чоло віками, вчать дітей катехизму та виконують різні діла милосердя для потребуючих. Докінчення ЧОРНОГОРА Бувало, що громові володарі дійсно якби послу хали заклиначів і сунули на ліси і скелі, не роблячи людям шкоди. Але бувало, що чорні хмари не зважаючи на погрози і заклинання не рушилися з місця. Заклинач бігав тоді як божевільний від однієї хмари до другої, кричав і благав... все надаремно! Але заклинач не капітулював перед чортами. В останній хвилині обертався він до них задом, демонструючи в той спосіб свою погорду до них. Цього чорти не могли перенести і відходили з понурими мінами. Лист до Редакції З признанням дякую 75-му Відділові Союзу Українок Америки у Ньюарку — Ірвінґтоні за пам'ять про мене сеньйорку Союзу Українок. У Великодню П'ятницю прийшло до мене кілька членок того Відділу враз з головою Еною Сагалів зі святочним подарунком. Голова побажала мені щасливих Свят Во скресіння та вручила велику миску прибрану вишиваними серветками і барвінком, в якій була бабка, ковбаса, кра шанки та "всякія сніди", згідно з українським звичаєм — з горіючою свічкою, яку я мусіла загасити. Все було вж е по свячене. Ця несподіванка мене зворушила, а як зучуваю по дібний подарунок дістало кілька старушок. 75-ий Відділ Союзу Українок, який об'єднує молодих ж інок, взяв собі за ціль поміч і опіку немічним старим людям: відвідують хворих старушків по шпиталях і обда ровують їх, полагоджують по урядах їхні справи, бо деякі з тих старших людей не можут ь і не вміють цього самі зробити, а часто не знають англійської мови. Хай Господь помагає і благословить молодих союзя нок у їх добрих ділах! З вдячности за їх корисну працю складаю 20.00 дОл. на Пресовий Фонд "Нашого Життя" Софія Олесницька
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
