Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Української Літератури” Віри Селян- ської-Вовк, а в 1977 році твір під назвою ’’V iburno rub ro ” Назва кни ги — цікава. В перекладі на укр а їн сь ку мову це буде "Червона калина” , бо ’’ru b ro ” — значить багряно червоний, a "v ib u rn o ” це рід дерева. Це слово навіть м іж знавцями мови мало відоме, тим більше саме деревце. О скіл ьки іл ю страція на обкладинці має вигляд червоної калини, я б сказа ла, що "vib u rn o " це червона калина. У нас, українців, червона калина дуже популярна. Цей кущ ик викликає в нашій уяві м елянхолійний настрій, він сим волічно пов’язаний з нашим побутом. Та для б ра зілійсь ко го народу цей кущ и к абсо лю тно нічого со б о ю не представляє. На мою д ум ку, назва такого пр екра сно го, багатого т в о р у д л я ч у ж и н ц ів з а н а д т о абстрактна. Над з б ір к о ю "V ib u rn o rub ro ” працювала ціла колегія: Віра Селян ська, яка вибрала твори, написала передмову, зробила деякі переклади, зам ітки та упоряд кувала книгу; Олена Ко лодій — переклад поезій; Анна Марія М урисій — переклад прози; Гелена Є. Ф ер н а н д е з та Діла де Олівейра Ґомез — перевірка перекла дів, М икола Гець зібрав бракую чі матеріяли та був д ора дником , а головний перегляд зробила Марія Тереза д о с С антос Арантес. Як видно, над твором працювало багато людей і том у не дивно, що твір вийшов висо ко якісним , прекрасним та багатим. Ті, що робили переклади, мусять д окл а д но володіти обома мовами, як україн сько ю , так б р а зіл ійсь ко ю (португаль с ь к о ю ) . У с в о їх в и р а за х вони використали чудові, поетичні, м’які, типові для б р а зіл ійсь ко ї мови, вирази. Переклад вільний, одначе зм іст та ідея відповід ає оригіналам. Матеріял до перекладу вибраний д уж е влучно. У твір увішли наші визначні клясики, поети та прозаїки, та заступлені усі на прямки в літературній творчості. Згадано про славні твори зі середньо віччя, є уривок із "П оучення д ітя м ” Володим ира Мономаха, Слово о полку Ігоревім, уривок із полеміки Івана В иш енського; з часів б ар окко — Гр иго рій С коворода, Теофан П р о ко пович; представники укр а їн сько го клясицизм у та романтизм у — Іван Котляревський, Гр иго рій Квітка-О сно- в’яненко, Тарас Ш евченко, Микола Куліш ; реалізму — Степан Рудан- ський, Іван Ф р а н ко , ім п ресіонізм у та е ксп р е сіо н ізм у — Леся Українка, Михайло К о ц ю б и н ський , Василь Сте- ф аник, О льга Кобилянська, Богдан Л е п ки й та інші; а врешті представники м о дер нізм у — неокл ясики, як Михай ло Драй-Хмара, М аксим Рильський, Ю рій Клен, Зеров, — л ірики, як М икола Бажан, Євген П луж ник, прозаїки — А р ка д ій Л ю бченко, А нто- н е н к о -Д а в и д о в и ч , О с та п В иш ня, М икола Хвильовий та інші. Тут переклад поезій Олени Теліги, Василя Барки, О ксани Л я тур и нсь ко ї — можна сміло сказати, що перлини україн сько ї поезії та прози були вміщені у твір "V iburn o ru b ro ” Як бачимо, твір цей дає зм огу п о з н а й о м и т и с я в з а га л ь н о м у з багатою укр а їн с ь ко ю л ітературою , з її кул ьтур о ю та мистецтвом. Чужинець, у цім вип ад ку бразілієць, прочитавши цей твір, зробить собі свій образ про укр а їн сь ку націю, з ра дістю та насоло д о ю буде читати пе рекладну україн ську л ітературу та з пр иєм ністю буде тримати таку кн и гу у своїй домаш ній бібліотеці. А ми, українці, мусимо бути щасливі та горді, що маємо таких лю дей, як колегія твору "V iburno ru b ro ” , які використали своє знання та зд іб ність передати багатство україн сь ко ї літератури чужій нації та познайомили її з укр а їн сь ко ю висо кою кул ьтуро ю . Автори доказали цим твором, що українська тимчасово поневолена, нація на л ітературнім полі стоїть нарівні з іншими націями і що ми не є нація меншевартісна. Н. К. Докінчення КАЛЕЙДОСКОП • Жіночий чин монахинь Місіонерок Милосердя, який був заснований в 1950 році в індійському місті Калькуті і нараховує 1,557 членок, відносно недавно заложив свій дім у дільниці Савт Бронкс у Нью- Йорку. Тут проживає і працює 18 сестер. Ціль цього чину жити серед убогих і допомагати ’’найбіднішим з бідних” — це стосується до матеріяльної і духової вбогости. Сестри доглядають людей, які не можуть з різних причин вийти з свого помешкання, провадять кухню і дім для жінок — жертв побиття їх чоло віками, вчать дітей катехизму та виконують різні діла милосердя для потребуючих. Докінчення ЧОРНОГОРА Бувало, що громові володарі дійсно якби послу хали заклиначів і сунули на ліси і скелі, не роблячи людям шкоди. Але бувало, що чорні хмари не зважаючи на погрози і заклинання не рушилися з місця. Заклинач бігав тоді як божевільний від однієї хмари до другої, кричав і благав... все надаремно! Але заклинач не капітулював перед чортами. В останній хвилині обертався він до них задом, демонструючи в той спосіб свою погорду до них. Цього чорти не могли перенести і відходили з понурими мінами. Лист до Редакції З признанням дякую 75-му Відділові Союзу Українок Америки у Ньюарку — Ірвінґтоні за пам'ять про мене сеньйорку Союзу Українок. У Великодню П'ятницю прийшло до мене кілька членок того Відділу враз з головою Еною Сагалів зі святочним подарунком. Голова побажала мені щасливих Свят Во скресіння та вручила велику миску прибрану вишиваними серветками і барвінком, в якій була бабка, ковбаса, кра шанки та "всякія сніди", згідно з українським звичаєм — з горіючою свічкою, яку я мусіла загасити. Все було вж е по свячене. Ця несподіванка мене зворушила, а як зучуваю по дібний подарунок дістало кілька старушок. 75-ий Відділ Союзу Українок, який об'єднує молодих ж інок, взяв собі за ціль поміч і опіку немічним старим людям: відвідують хворих старушків по шпиталях і обда ровують їх, полагоджують по урядах їхні справи, бо деякі з тих старших людей не можут ь і не вміють цього самі зробити, а часто не знають англійської мови. Хай Господь помагає і благословить молодих союзя нок у їх добрих ділах! З вдячности за їх корисну працю складаю 20.00 дОл. на Пресовий Фонд "Нашого Життя" Софія Олесницька
Page load link
Go to Top