Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Чи це вперше доводиться чути про само- загарбницьке право деяких людей на ’’єдину правильну думку?” Якось довелось мені зупинитись на кілька днів у моїх знайомих у містечку X. У домі моїх приятелів відбувалась ’’невеличка драма” — Пані Любо, хтось уже мусить вияснити моїй дружині, що рівень громадської зрілости (а, може, й індивідуальної також!), серед т. зв. ’’проводу” на шого містечка є пренизький. У цих людей знання премале, а здоровий розум придушений у їхніх пре- вузьких головах — Голосом пророка, якого пророцтва вже здійснились, повчав дружину господар дому, пан Петро. Що щось болюче й прикре сталось для його дружини, п. Віри, — було ясним. Що це саме було, виринуло швидко наверх і, мабуть, уже було диску товане багато разів цього тижня у моїх приятелів. Пані Віра поспішила подати факти зі своєї сторо ни: їхнє містечко відвідала група артистів з СРСР. Тому, що серед них була група українців, п. Віра та її приятелька Людмила, пішли на концерт. Перед залею група українців роздавала летючки про росій ський імперіялізм, русифікацію і т.п. Віра й Людмила взяли летючки й роздали своїм сусідам. Та одна з осіб, що роздавала летючки крикнула до них ’’скандал! Ви зрадники!” Тут пан Петро мусів продовжувати дальший опис подій цього ’’скандалу!” — Уявіть собі, що за кілька днів треба було чомусь там скликати місцеву Управу УККА, у якій є і Віра і син пані Людмили. От, очевидно, наші все- знаючі та всемогутні місцеві "боги” не повідомили ні Віри, ні сина п. Людмили про ці збори. На запит когось з присутніх, чому нема тих двох членів Упра ви, ця сама пані, що кричала "скандал”, відповіла: ”це непевний елемент, ми їх більше не можемо сюди кликати. Ось вони вже пустили свою фарбу!” І так одна криклива особа зуміла стероризувати решту управи, яка побоялася закиду "зрадник”, і двох довголітніх громадських активістів (і делегатів до УККА від своїх організацій) так "видворено” — Ох, Петре, це щойно свіжа справа. Наша громада не є аж така наївна! Якось воно ще виясниться та унормалізується! — Хм, ти мені навіть не обіцюй такого, бо не повірю, Віро! Я тобі давно казав, що за твої довжезні роки справді відданої і важкої праці для громади тут ще хтось тобі таки добре ’’подякує”! Та криклива жінка (з летючками) нічого конкретного за останніх 20 років для громади не дала. Вона вміє кричати, критикувати, найвище роздавати летючки і конеч но хоче стати розумом і совістю цілої громади. А що і першого і друго у неї самої мало, то пробує стилем всяких диктаторських вислугачів кричати” цей зрад ник, бо думає інакше”! Тут довелося і мені вже висловити здивування, що одна особа може мати вирішальне слово у місце вому проводі УККА. На це мене поінформовано, що справа ще й у тім, що чоловік цієї жінки є впливовим членом однієї голосної організації, отже тому не бу ло багато охочих цій жінці протиставитись... — Пані Любо, бачите, треба додати, що коли з нашого міста кілька осіб поїхали в Україну до рідні, то ця жінка також називала їх зрадниками і "непев ними типами”! Але коли пізніше її брат і дочка поїха ли, то вже було інакше! Тут мова дійшла ще до опису подорожі Ґулівера, який зустрів дві групи людей, що почали війну за це, з котрого кінця порядні люди повинні варене яйце розбивати Одним словом, стара справа: брак то- лерантности обмежених людей до поглядів інших осіб А, може, й брак довір’я і до свого власного розуму, бо легше на когось кинути каменем, когось очорнити, як признати йому право на інший погляд. Це робили і роблять диктаторські режими століт тями: всі ’’зрадники”, якщо не поводяться так, як я! І, на жаль, ця сама ментальність є і серед деяких наших ’’діячів”, які дуже часто чиюсь думку беруть і повторюють, не роздумуючи над нею. — Пані Любо, я дальше кажу Вірі, що шкода її праці тут, якщо ми ще на такому низькому рівні, що хочемо накидувати один одному, як хто має пово дитись чи думати. Відразу пізнати, чому ми втрати ли свою державу, чому .... І так пан Петро докінчував своїй дружині лек цію, про громадську невиробленість, невдячність і т.п. А Віра таки оптимістично дивилась на цю ситуацію, що хіба ще цю справу полагодить, і хтось за нею обстане. Чи обстане? Любов Калиновим Тільки між нами і телефоном ... ТІЛЬКИ ТАК, ЯК Я СКАЖУ!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
