Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
6 травня велике пастуше свято (23 квітня старого стилю) це день св. Юрія, патрона весни і полонин ського ходу. Почавши від Юрія висилали мешканці Карпат і Підгір’я свою худобу в полонини, де літу вала чотири місяці аж до другої Богородиці (8 вересня) — свята Різдва Пресвятої Богородиці. Годівля і випас худоби були для мешканців Карпат довгими віками, і є досі, основою їх життєвої екзистенції, тому полонинський хід і всі праці зв’яза ні з випасом були під опікою космічних патронів — трубачів, яких під впливом церкви заступили з часом святі: Юрій, Микола і Петро. Як вони дбали за здоров’я і випас худоби, оспівується в одній коляд ці: Ой з-за гір, з-за гір з-за полонин та виплинули білі хмароньки. Ой то не хмароньки, а все білі вівці А за вівцями три вівчарики. Три вівчарики, усі три святії: Один вівчєр святий Юрій, А другий вівчєр святий Петро, А третій вівчєр святий Микола. Посходилися вони на порадоньку, що в котру днинку вівці мішати: Будем мішати у понедільчик, тут не раз серед літа. Але бувають у Чорногорі також гарні дні й погідні ночі. Хто бував у Чорногорі, не забуде її чарівних місячних вечорів: найгарніший вид на Чумацький шлях і темноголубий обрій, який тоне в сяєві міріяд зірок. Чарівний вид зоряного неба збуджує в душі людини відчуття вселенної без- конечности, з якою сполучують нас три містичні шляхи: шлях туги, самоти та шлях молитви. Згідно з народнім віруванням кожна людина на землі має свою зірку на небі — символ людського життя. Сила світла поодиноких зір відповідає життє вій силі її годованця на землі. Зорі молодих людей і дітей горять ясно, старших слабше, а стариків ціл ком слабо. Як на небі згасає зірка, вмирає одночас но її годованець на землі. На вид метеора, який па дає ясним луком додолу, христилися мешканці на ших гір і казали: "от скінчилася комусь пісонька життя" ” В Чорногорі лежить похований Довбуш і гуцуль ська свобода: Ясна нічка в Чорногорі, В Чорногорі сонце сходит, Світить місяць з звіздочками. Чорногора в світлі тоне, З леґінями тисяч двісті А в скалі там десь глибоко, Квапить Добуш облазами. там сова, десь плаче, стоне. А сова десь затужила, Але Добуш їй не чує, що аж серце в грудях мліє, — бо в могилі вже не чути В Чорногорі нічка ясна, Ані пісню Добушеву, місяць світить, місяць мріє. Ні флояри слезні нути. (З поеми ’’Добуш” Ю. Федьковича)
Page load link
Go to Top