Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Наступний Конгрес МЖР відбувся 1925 року в Вашінґтоні. Українськими делегатками були: Ганна Чикаленко-Келлер та Олена Лотоцька. На цьому Коґресі показалися перші познаки українського виключення з МЖР з огляду на нашу недержавність. В цьому теж дуже шкодили польки, які конечно хотіли позбутися українок. На цю тему перешкод писала Мілєна Рудницька таке: "В останніх роках це плекання зв'язків зі світом зустрічало щораз більші перешкоди... Річ у тому, що в міжнародні ж іночі організації зачали входити польки (до речі, скрізь вони увійшли кілька літ після нас) і завжди першим і найзавзятішим їх зусиллям було: позбутися укр а їн о к" 3 Пишу це не для того щоб розкривати більш чи менш загоєні рани наших минулих взаємин з польками, але тільки подаю це як факт, який існував і, якого не можна заховати чи злагіднити. Спеціяльна Комісія розглядала якийсь час справу членства України і після довгого листування голови Комісії з Ганною Чикаленко-Келлер, яка боронила наше право членства, як могла, нас таки виключено. Сталося це приблизно 1928 р. Сама Лейді Абердін підписала листа з висловом жалю але МЖР мабуть боялася створити прецедент для інших недержавних націй. Лейді Абердін запропонувала Софії Русовій завжди приїздити на їхні Конґреси і бути там гостем, але С. Русова відмовилася, сказавши, що коли не може бути її нація заступлена, тоді не буде й вона. Рік 1925 був знаменний ще й тим, що тоді на пропозицію Ганни Чикаленко-Келлер,щоб українські жіночі організації в Америці створили одну сильну жіночу організацію — постав Союз Українок Америки. Скоро після його постання Софія Русова почала листуватися з Оленою Лотоцькою та іншими особами, щоб помогти найскорше розгорнути діяльність та постаратися про членство в Американ- Докінчення ERA - ЧИ СПРАВДІ ГРЯДЕ НОВА ЕРА? Ведеться і активна політична боротьба за і проти ратифікації. Прихильники ERA побачили, що треба активніше поборювати лозунґи опозиції, які твердять, що ERA служить нібито інтересам ’’визволених” працюючих жінок, а не інтересам жінок, що займаються тільки родиною і домашнім господарством. Почалася акція серед непрацюючих жінок: створилася навіть окрема організація ’’Домашні господині за ERA” Прихильники ERA почали теж застосовувати тактику, що її примінював колись із великим успіхом Мартин Лютер Кінґ: тактику економічного бойкоту. Члени Національної Організації Жінок на форумах різних професійних, братських чи бизнесових організацій і клюбів пере водять резолюції із закликом: не відбувати організа ційних зборів і конвенцій у штатах, що відмовились ратифікувати ERA. Конвенція великої організації, як ській Жіночій Національній Раді. Таким способом українки мали б хоча частинно вплив на цьому форумі. Це згодом сталося і сьогодні СУА є членом АЖНР, бере участь в їхній праці і покійна голова СУА Олена Лотоцька кількакратно їздила на Конґреси МЖР, як член американської делеґатури. Українське жіноцтво в Канаді зорганізувалося в канадсько-українське жіноцтво, яке стало філією Національної Жіночої Ради Канади 1928 р. Це дало змогу українці Анні Йонкер поїхати як член і делеґатка Канадської Національної Ради на наступний Конгрес. Приїхавши до Відня, А. Йонкер зразу спровадила, на власний кошт, Софію Русову та Мілєну Рудницьку, щоб спільно піднести справу членства українок в МЖР. Помимо всіх старань, членство не відновлено. Лейді Абердін так сказала А. Йонкер: ’’Скажи дитино, котрих із вас українок прийняти? Чи тих, що в Канаді, чи тих, що в Чехії, чи тих, що в Польщі і т. д. Ви всі дуже порозкидані і не зорганізо вані. Зорганізуйтеся всі з усіх територій в одне тіло та виберіть всі разом свою Національну Жіночу Раду, тоді вишліть до нас делегаток з вашими дома ганнями, а я цю справу піднесу і доложу всяких старань, щоб вас поновно прийняти в члени” Помимо невдачі в справі членства, українські учасниці Конгресу все ж таки зробили безліч цінних знайомств, зацікавили українською справою чільних діячок світу. Ці події теж спонукали українське жіноцтво зорганізувати Всесвітній Союз Українок 1937 р. Головою стала Мілєна Рудницька, а почесною головою Софія Русова. На жаль війна перервала розвиток цієї організації. БІБЛІОГРАФІЯ: 1. Рудницька, Мілєна. ’’Міжнародня конференція на якій нас не було”. ’’Жінка”, ч. 5, 1937, стор. 1. 2. Бурачинська, Лідія. ’’Міжнародна жіноча рада”. ’’Наше Життя”, квітень, 1951, стор. 18. 3. Рудницька, Мілєна. Як повище. 4. Книш, Ірина. Патріотизм Анни Йонкер, стор. 72 відомо, приносить великий прибуток для міста, в якому вона відбувається. Отже того рода бойкот — дошкульний і болючий. Чи дасть він бажані на слідки — покаже майбутнє. Рівність для жінок перед законом забезпечена вже в конституційних документах різних держав світу, а теж в Універсальній деклярації прав людини. Але це забезпечення — на папері: воно часто не знаходить віддзеркалення в реальній дійсності. Зате ж право ґарантоване Конституцією США — як це ми знаємо з практики щоденного життя в Америці — приносить далекойдучі наслідки. І тому за нього варто боротися. Бо ERA — це не красива фраза, але реальна обіцянка і запорука конкретних життєвих користей, що за їх здійсненням слідкуватиме перший арбітр справедливости — незалежний від примх і змін кожночасного уряду і конґресу — Найвищий Суд Сполучених Штатів Америки.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
