Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛЮБА АБРАМЮК ВОЛИНЕЦЬ УКРАЇНСЬКА ЖІНКА НА МІЖНАРОДНЬОМУ ФОРУМІ В МИНУЛОМУ Однією із дуже цікавих сторін в історії україн ського жіночого руху — це його участь в між- народніх жіночих організаціях, виступи та праця представниць на того рода міжнародніх форумах. Ця галузь праці та осяги мало відомі нашому сучасному жіноцтву, яке часто думає, що від нього все почалося, тоді, коли участь українського жіноцтва в міжнародніх конгресах мала свої початки безпосередньо після Першої світової війни і тривала до 1939 року, коли II світова війна остаточно перервала пророблену працю, як теж смерть деяких із чільних діячок цієї ділянки зупинила дальший розвиток міжнародніх зв’язків українського жіноцтва аж на післявоєнний час. З огляду на довголітнє поневолення україн ського народу, як теж постійне фальшування нашої Українські депеґатки на М іжнародньому Жіночому Кон гресі у Відні 7 7. V11. 1921 р. Зліва: М. Рудницька, Храпко-Дра- гоманова, В. Оконор-Вілінська, Н. Суровцова, X. Коно- ненко. За ними: Піснячевська, Лотоцька, Е. Лоська, Без кровна (в шапці), Ів. Л евицька (в капе лю сі), О. З алізняк, Ол. Левицька, О. Галаган, Табокар. Ukrainian delegation at an Interantional Women's Congress in Vienna, July 11, 1921. історії, а то й цілковите заперечення існування окремого українського народу нашими окупантами, головно москалями і поляками. Европа, а при тому й цілий світ забули про Україну. Це забуття ми дуже жорстоко і болюче відчули, коли формувалася наша державність 1917 року. Помагали нам держави користолюбні які думали тільки про свій зиск, а не про українську державу. І тоді коли Україна впродовж довгих століть була заборолом перед татарськими-турецькими ордами і рятувала від загибелі Европу, жадна європейська країна не помогла Україні врятуватися від большевицької навали. Західна Европа ледве що знала про Україну, нам бракували постійні і добрі зв’язки. Щоб зрозуміти, якою важливою справою були і є міжнародні зв’язки зацитуємо думки однієї з передових жіночих діячок, Мілєни Рудницької: "Про важність і значіння, яке мають для нас українців і нашої національної справи добрі зв’язки зі світом мабуть зайва річ говорити. Кож не навіть приватне знайомство з чужинцем, що має такі впливи на громадську думку свого краю, кож не листування ззаграницею, кож на подорож за кордон, кож на стаття з ділянки українознавства в чужинній пресі, все це засоби інформувати світ про нас і наші змагання. Куди більше значіння мають очевидно постійні зв’язки з великою міжнародньою організацією, якої з’їзди є немов прилюдною трибуною, до якої голосу прислуховуються делегації різних країв і пред ставників світової преси та дають заключити безліч цінних знайомств. Українське жіноцт во це зрозуміло і скоро свою діяльність в цьому напрямі провело” Перші і дуже поважні кроки в інформуванні світу про Україну були зроблені за часів коротко тривалої української державности і в цьому дуже велику роботу виконали українські жінки, хоч би згадати Ганну Чикаленко Келлер, яка при українськім дипломатичнім посольстві в Швайцарії писала та перекладала на різні мови інформативні брошури про Україну, як теж дописувала до європейських часописів. Подібну роботу вела Оксана Лотоцька- Токаржевська, дочка Олександра Лотоцького, посла до Туреччини. Вечірки, щочетверга в домі Лотоцьких в Стамбулі уважалися за найбільш культурні імпрези дипломатичного світу Стамбулу. Дуже вміло провадила відкритий культурний дім, нав’язувала зв’язки та популяризувала українську справу Іванна Левицька в Копенгаген, куди її муж Дмитро Левицький був делегований послом УНРеспубліки. Але найважніша праця української жінки на між народньому форумі була її участь і праця в між народніх жіночих організаціях та їх конгресах. Своєю наполегливою працею українська жінк здобула собі в цих організаціях поважні позиції, викресала іскри зацікавлення українською справою, а що найважніше осягнула пошану і симпатію від не тільки малих і покривджених народів але теж і в сильних. Ці добрі зв’язки, як теж респект та повага, які ми осягнули ставали нам у пригоді, бо саме між народні жіночі організації старалися допомогти нам та відкрити очі світу на кривди, які діялися нашому народові під час пацифікації в 1930 році та голоду на Україні в 1933 році. Жінки світу (головно Америки і Західньої Европи) скоро після перших феміністичних гасел побачили конечність організуватися в міжнародні
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
