Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Мішаний хор "Україна" в часі виступу в таборі ДП в Реґенсбурґу Choir Ukraina during the time of performances in the displaced persons camp in Regensburg. мали співати з симфонічною оркестрою паризької фільгармонії в складі 96 осіб під диригуванням світової слави диригента Ансерме. Репертуар цього концерту складався з таких творів пісні ’’Спів долі” і спів ’’Парок” муз. Брамса, ’’Весняний хор” з ораторії ’’Чотири пори року” муз. Гайдна, ’’Поразка Сенахе- риби” муз. Мусогрського, "Сюїта” в чотирьох частинах муз. Рахманінова і "Дубінушка” муз. Глазунова. Перші п’ять пісень ми співали в українській мові в перекладі Старицької-Черняхівської. Всі названі твори ніде не виконувалися, Нестор їх не знав і не чув і тільки дякуючи його небуденному талантові, яким нагородило його Боже Провидіння, він відчув задум композитора у кожному творі і так вчив нас кажучи, що кожна пісня, кожен музичний твір є багато гранний і до кожного твору треба підходити з любов’ю і повагою. Одна з пісень Брамса починалася вступом оркестри, потім вступали альти, а наш диригент Нестор не мав оркестрової парти тури, а лишень фортепіяно, і тому ми знали тільки такти, які грала оркестра та Нестор вчив нас так: ”як оркестра закінчить форте, то й ви пічніть форте, якщо оркестра закінчить на піяно, то й ви продов жуєте піяно. І якже нам придалася ця наука. Та про це розповім пізніше. Другий концерт мав відбутись під дири- ґентурою НестораГородовенка. До цього ми не менш готувалися, бо в першій частині мали ми співати чужих клясиків, переважно французьких компози торів, Ґуно, Равеля, Дебюсі в українській мові, також українські пісні. Захопила мене праця над ’’Дудариком” муз. Луонтовича. Чула я цю пісню не раз, але Нестор нам розказав, що це є пісня наших онуків, а не басів і тенорів. Що композитор не ставив наголоси на ”ти” — ”тай не тикайте”, а потім спитав, чи всі знають, що це таке ’’нищини”? Дехто не знав, що Нестор пояснив їм, як малим дітям. Після цього ми вже не тикали, але всі закохалися в цю чудесну пісню. На всіх концертах співали її по три рази. І коли приїхав з Америки професор О. Кошиць почути спів ’’Думки” (Державна Українська Мандрівна Капеля), таки докоряв собі, що ніколи зі своїм хором не співав тієї пісні. Тоді то обидва славні диригенти розцілувалися і помирилися на тому, що один об’їхав світ зі своїм ’’Щедриком”, а другий приїхав зі своїм ’’Дудариком” І так настав довго очікуваний день 6-го січня 1929-го року. У Святвечір, під київський церковний дзвін ’’Думка” виїхала закордон. За пляном ’’Думка” по дорозі до Парижу, мала співати по одному концерті в столицях Латвії і Литви. Та сталась така подія. До нашого вагону причепили вагон з коровами, що його відправляли закордон, і на границі цей вагон відчепили від потягу, а з ним теж і наш вагон. Проснулися ми від того, що щось стоїмо на місці. Коли Нестор і наша адміністрація дові далися що сталося, послали телеграму у Кремль, та заки прийшла звідти відповідь, щоб нас негайно везли, то вже не можна було дати концерти в згаданих балтійських столицях за браком часу, бо треба було спішити до Парижу. Туди приїхали ми за кілька годин до початку концерту. Прямо з потягу, повезли нас на пробу — голодних, втомлених, невиспаних і немитих, але інакше годі було,бо зазда легідь замовлена оркестра з диригентом чекали на нас уже кілька годин. Коли ми увійшли на сцену, оркестранти були вже в плащах, вони зустріли нас вороже і не хотіли роздягатися, так що треба було їм роз’яснити, що спізнення сталось не з нашої вини. Диригент Ансерме розпочав пробу "Весною”, муз. Гайдна. Ми ще не доспівали цієї пісні до кінця, як оркестранти встали і вітали нас смичками, а диригент сказав: ”Я бачу перед собою хор світової слави і тепер не боюся диригувати без проби цілим концертом. Нагодуйте, каже, своїх хористів, хай при готовляться до виступу та привезіть їх на час” Бідний наш Нестор при вечері бігав від стола до стола та просив співаків, щоб не пили вина, що стояло на столах, а жінок просив, щоб не лягали поспати перед концертом, бо це недобре. Зате, хай приведуть до порядку свої сукні, щоб гарно виглядали.
Page load link
Go to Top