Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
УКРАЇНСЬКА ЖІНКА НА МІЖНАРОДНЬОМУ ФОРУМІ В МИНУЛОМУ Докінчення Третя міжнародно жіноча організація це МІЖНАРОДНА ЖІНОЧА ЛІҐА МИРУ І СВОБОДИ. Обидві попередні організації уникали політики, проте Ліґа цілковито нею була зайнята. Цю організа цію засновано 1915 року в Газі, цілі її були: справа розброєння, права усіх народів, рівноправність жін ки і ін. Українкам з цією організацією не було цілком по дорозі, бо вона була пацифістичною і лівою, але українки таки і туди пішли, щоб і там нав’язати зв’язки і в цей спосіб помогти українській справі. Знову ж незаступна Ганна Чикаленко-Келлер поїха ла репрезентувати українок і вже на самому початку зазначила наше розуміння справи: ’’членам вільних і незалежних країн тяжко зрозу міти болючий елемент у національних почуваннях народу, що, як український народ, віками зазнав насилля збоку своїх сусідів: мені здається, що ірлян- дці могли б нас цілком зрозуміти. Проте твердо сподіваємося, що дух міжнароднього порозуміння візьме гору і в нашій батьківщині, як і скрізь, і для того ми будемо працювати.”9 Слова Г Чикаленко-Келлер попали навіть у пресові звідомлення і з’єднали нам симпатії, головно ірляндок. Після першого виступу Г Чикаленко-Келлер українки мусіли зорганізувати свою Філію Жіночої Ліґи Миру і Свободи,що й зробили. Зразу тимчасову організацію у Відні, а згодом все перейшло до Львова. Головою української Філії була Блянка Ба- ран-Бачинська. Польки й тут вмішувалися і робили всякі домагання від свого уряду, щоб утруднити організа ції працю. Наприклад, коли сенаторка Олена Левча- нівська повернулася з Відня, де відбувалися засідан ня однієї із Комісій Ліґи, і мала зреферувати свою працю на сходинах української секції у Львові, директор польської поліції у Львові прийшов на збори і заборонив, що-будь про це говорити та ще й погрозив. Згодом українська секція пішла у підпілля і діяльність була дуже обмежена. На Конгрес 1929 року до Лондону польський уряд не видав Б. Баран- Бачинській пашпорту, і українок там не було. Все ж таки філія вислала докладні звіти, меморіяли, в яких обговорено українське політичне положення. В 1929 році приїхала до Львова президентка французької секції Ліґи, п. Древе, і вона ближче познайомилася з українською спільнотою та їхніми політичними умовами. Була вона теж на авдієнції у митрополита А. Шептицького, яка тривала півтора години. "Митрополит своєю блискучою французькою мовою так захопив пані Древе, що вона, вийшовши з митро поличої палати, сказала до Б. Баран-Бачинської: ’’Знаєте, мені здавалося, що це сам Бог передо мною.”10 На Конґрес Ліґи 1932 року, який відбувся в Ґре- ноблі, виделеґувано С. Русову та Харитю Коно- ненко. Вже на цьому Конґресі були видні певні прихильності до Совєтського Союзу. Але не зважаючи на неприхильне відношення до українок, нашим делегаткам все ж таки вдалося піднести деякі болючі справи щодо становища українського народу під Совєтським Союзом, Польщею, Румунією, Чехо- словаччиною. Софія Русова відважно і голосно поставила рішучий запит ’’яке є відношення Ліґи до совєтського уряду, який є урядом терору, насиль ства та безмежної диктатури над народом.”11 (Жіноча Доля, 1932, 15 липня). Вона заторкнула теж справу політичних в’язнів. Всі ці виступи українок викли кали зацікавлення українською справою між деле гатками та журналістами. Місцевий часопис "Малий Давфінець” помістив промову С: Русової з коротень кою дуже теплою передмовою про саму делеґатку, яку назвав "Апостолом України” Софія Русова їхала ще раз репрезентувати украї нок на Конґресі Ліґи 1937 року в Лугочовицях, Чехія. На цьому Конґресі обговорювалося питання коло- ніяльне і знову ж це дало змогу С. Русовій виступити зі словами на цю тему в якому вона каже таке: Проф. Софія Русова
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
