Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Так, як Окружні Управи повинні стати ’’малими централями, Окружні З’їзди мусять стати "малими конвенціями” з натиском на розглянення завдань і проблем організації, а не звітування. Колись відбувалися Загальні Збори Окружних Рад, на яких звітували лише зі спільних імпрез. Тепер ми попали у другу екстрему. Звітоманія у нас глибоко закорінена і її слід поборювати. Відділи звітують на своїх Загальних Зборах, у хроніці в ’’Нашім Житті”, пересилають звітні листки до Централі. Яка ціль повторяти те саме на Окружнім З’їзді? Референтки часто читають питання зі своїх звітних листків і дають на них відповіді, а на кінці ще раз подають у деталях діяльність Відділів. Дискусія на Окружних З’їздах звичайно зводиться до того, що делегатки доповнюють звіти референтки фактами, які вона переочила. Референтки Округи повинні подати своїми словами короткий звіт праці рефе- рентури та загальний стан кожної ділянки, з видвигненням успіхів чи проблем. Позитивним явищем на цьогорічних Окружних З’їздах, в яких я брала участь, було слово голови філядельфійської Округи Н. Даниленко і слово голови Округи Нью Джерзі Я. Гладкої. Обидві пані дали підсумки стану Округи та присвятили увагу загальним справам, а не повторювали звітів. Шкода, що на обох З’їздах не розвинулася ширша дискусія на теми, які вони порушили, бо це якраз був би великий крок у напрямі піднесення рівня З’їздів та перетворення їх на ’’малі конвенції” Загал нашого членства проявляє деякі від’ємні прикмети, що у великій мірі утруднюють працю не лише Окружних Управ, але також Головної Управи. Раз устійнена рутина продовжується, без огляду на її доцільність. Нові почини і методи не знаходять відгуку. Як колись, так і тепер, збіркові акції, що апелюють до серця членства, мають найбільший успіх. Систематична робота, що вимагає послі- довности, залишається поза нашою спроможністю. Акція приєднання членства це пуста фраза. Не тому, що немає можливостей, а тому, що ми іґнорували її в минулому і не прив’язуємо до неї ваги сьогодні. У нашій організації легше зібрати кілька тисяч долярів на суспільну опіку, як десять адрес канди даток на вільних членок чи членів Українського Музею. В СУА немає тяглости праці. Всі ділянки нашої програми були основно опрацьовані протягом довгих літ. Хто зберіг ці обіжники, інструкції, статті? Доводиться все наново пригадувати без видного успіху. Такі ми є. Не зважаючи на деякі недоліки, наша організа ція втішається повагою у громаді, яка доцінює наші досягнення і жертвенну працю для загального добра. Поглибити нашу програму, усувати недоліки, збільшити членство, це наше постійне завдання. Дальше скріплення СУА та піднесення рівня праці можливе лише при активній співпраці і добрій волі Окружних Управ, зокрема їхніх голів. В їхніх руках майбутнє організації. *XVII Конвенція СУА прийняла назву О кр у ж н а Управа у С татуті СУА БАЛАДА ПРО КАЛИНОВУ ВІТЬ Раз хлопець віть калинову пр иніс д о хати. І витесав сопілку, щоб, як в казці, слова с и р ітки вбогої почути. І попливла мелодія незнана без слів, без сліз, але сумна, як чайки пісня на бездоллі. Це ж певне недарма легенда гомонить, що серце дівчини у кетяги червоні перелилось. І болотами, манівцями через дебрі л ю д с ь ко го глуму, пішов шукати ту одну, єдину в цілому світі калину. А під калиною, п ід то ю ж бо єдиною , дівчат і молодиць, як мрій поводдя. І кожна: хто кетягом червоним, а хто листком приймалися. І кож на ка зку ту одвічну знає про край сам отності і сопілчаний жаль. ЗАПИС СЛ. П. ОМЕЛЯНА МАҐАЛЯСА ДЛЯ 28-ГО ВІДДІЛУ СУА, НЬЮАРК, Н. ДЖ. 28-ий Відділ СУА в Ньюарку не вперше виявив свою громадську поставу і льояльність до своєї організації. Коли сл. п. Омелян Маґаляс у своєму завіщанні призначив суму 4.736.29 дол. для 28-го Відділу СУА в Ньюарку, Н. Дж., Відділ переказав цю суму через адвоката до Головної Управи СУА. Екзекутива доповнила цю суму до 5.000 дол. і зложила на окреме конто у формі сертифікату в Українському Народньому Союзі. Відсотками від цієї суми (8% річно), буде диспонувати 28-ий Відділ на цілі пов’язані з програмою СУА, в порозумінні з Екзекутивою. Таке полагодження справи є згідне з резолюцією Головної Управи СУА з дня 15 жовтня 1978 р. В той спосіб ім’я спадкодавця оставить тривалий слід, бо із відсотків будуть користати потребуючі особи, чи корисні почини впродовж довгих літ. Екзекутива СУА висловила признання Управі і членкам 28-го Відділу за громадську поставу і льояльність.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
