Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНА ЗГАДКА З далекої Австралії дійшла до нас вістка, що ЗО червня 1978 р. там відійшла у вічність бл. п. Ніна Ден исенко внаслідок недуги, викликаної автомобілевим випадком. Народилась вона 1906 р. в Запоріжжі і втративши малою дитиною батьків передісталася разом із чужими людьми, що дали їй захист, на Захід після програних визвольних змагань. Проживаючи серед голоду й холоду у Варшаві, вона знайшла тут свою долю, старшину Української Армії Дмитра Денисенка і стала його дружиною. Подружжя виховало двох синів Леоніда і Юрія. ВИХОВНИЙ СЕМІНАР У ПАРИЖІ Союз Українок Франції улаштував 24 лютого 1979 з нагоди Українського Року Дитини семінар для батьків і виховників. Його змістом були такі доповіді,: Христини Ковальської "Виховання молоді в молодечих організаціях (з досвіду Пласту)”, Мирослави М іжіняк ’’Виховання дітвори в мішаних подружжях”: Тетяни Плющ "Дошкілля в підсовєтській Україні”; Кирила Митровича "Вплив культури на виховання дитини”; А. Разом із чоловіком Ніна кинулася у вир громадської праці. Була членкою Союзу Українок-Еміґранток, була спів- засновницею української школи, в якій навчала дітей Олена Теліга, організу вала для дітей емігрантів літній відпо чинок в українських селах чи вишкіль- них таборах. Закінчивши школу українського нар. танку В. Авраменка і балетну школу Тетяни Висоцької працювала як мистецький керівник Дитячого театру Ортима. Помешкання Денисенків було широко відкрите для всіх, що жили громадським життям. У початкових роках там знаходили захист кур'єри з рідних земель, під час 2. світової війни біженці звідтіля. З небувалою відвагою вона разом із о. Шпаченком дісталася до концентраційного табору біля Вирсти "Українська музика у вихованні дитини”, Марії Митрович ’’Проблеми української дитини у Франції” Комітет Українського Року Дитини спільно з СС Служебницями, які провадять школу українознавства у Парижі, улаштували зустріч дітей. У програмі була Служба Божа, висвіт лення фільму ’’Україна, моя рідна земля”, а потім прийняття для дітей. 30-ЛІТТЯ СОЮЗУ УКРАЇНОК АВСТРАЛІЇ Гол. Управа СУА Австралії ПЕРШИЙ СИМПОЗІЮМ СФУЖО Варшави, щоб уділити допомоги ув’язненим там українцям. У 1950 р. переїхала з родиною до Австралії. Тут включилася в об'їздну виставку ’’Україна” і "Білорусь” з нагоди ювілею Австралії і нав’язала контакт із розсіяними українськими поселенцями. У Сиднеї заснувала український відділ в австралійському музеі. Впродовж 12 років учителю вала в школі українознавства. Але най більше уваги присвятила українським народнім танкам, заснувавши балетну школу і балет ’’Дніпро" Із цим балетом об’їхала майже цілу Австралію й осягнула відзначення на Першому Мистецькому Фестивалі в Аделаїді. З жалем провело українське громадянство в останню дорогу. звернулась із закликом до своїх Відділів — підготовлятись до свого 30- літнього ювілею. Як особливе досяг нення напередодні ювілею вважає купівлю дому, що завершила Стейтова Управа СУА в Аделаїді. На купівлю будинку Стейтова Управа мусіла взяти позичку, але вся мережа СУА повинна допомогти цю позичку сплатити. До того також зобов’язане все громадян ство, бо Дім СУА призначений на Музей українського мистецтва. Це буде перша збірка нар. мистецтва, влаштована для публіки в Південній Австралії. Вже здавна було наміром Управи СФУЖО влаштову вати огляди сучасного і минулого українського жіночого руху. Щойно у 1979 р. здійснено це у формі симпозіюму, що відбувся 28 квітня у Нью-Йорку. Підготовчий Комітет, зложений із представниць складових організацій СФУЖО, улаштував це як товариську зустріч із перекускою. Симпозіюм відкрила голова СФ УЖ О Лідія Бурачинська, пояснюючи його ціль. Передала провід вечора в руки Олени Процюк, референтки зв’язків. Та з черги покликала доповідниць, представляючи їх численній публіці. Першою промовляла мґр. Дора Рак на тему ’’Декада Жіночого Поступу в підготовці до Світової Конференції 1980 р.” Добігає перше 5-ліття Декади й, як було заповіджено, незабаром відбудеться Світова Жіноча Конференція у Копенгагені, Данія. У програмі Конференції буде перегляд здобутків жіноцтва в основних ділянках і бу де нагода до висунення певних домагань українського жіноцтва. Варто приглянутись тому, наскільки українське жіноцтво виросло в українській громаді та який його вплив на поодинокі ділянки українського життя. Черговою бесідницею була д-р Марта Богачевська- Хом’як. її темою було минуле українського жіночого руху, його осяги й проблематика. Довше спинилась на постаті Наталії Кобринської, яка не тільки започаткувала жіночий рух, але й надала йому напрям. Наш фемінізм був відданий визвольним змаганням українського народу. Одначе вклад жіноцтва в громадське життя був поважний, коли згадати кооперативну свідомість жінки в часі між обома війнами. Дотепер немає історії українського жіночого руху й бесідниця мріє про те, щоб її написати. Третім промовцем була Надія Світлична, яка мала розказати про українську жінку в теперішній Україні. Формально жінка там рівноправна. Але життя значно більше навантажує її, як чоловіка, якщо вона хоче мати родину. Довше спинилась на ситуації ув’язнених жінок, але особливу увагу присвятила матерям і дружинам ув’язнених, їх доля незавидна, бо ці жінки не тільки виставлені на переслідування адміністрації, часто позбавлені праці й мешкання, але й відповідальні за долю своїх дітей. А все ж не знаємо випадку, щоб котранебудь із тих жінок відмо вилася від чоловіка чи брата. Слідував час запитів і дискусії. Виявилось, що публіка живо слідкувала за шляхом української жінки і розгортала деякі проблеми. При перекусці присутні ще продовжували це. Отже перша спроба поміркувати над нашими напрямними була вдала. Слід було б продовжувати її. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
