Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
С ьогодні, завдяки закоханим у рідне м іст о мит цям, воно зловлене, зат римане, збереж ене... О бійш ла я част ину л ьвівськи х церков — т о нелегко, бо нат овп, я к ріка, вливаєт ься до повноводдя, до безруху т існост и, з а п р у д ж е н і вулички і подвір'я. І це в звичайну неділю , а щ о ж дієт ься у свят а? Храми не рост ут ь в з д о в ж і впоперек, а лю дей все більш е т а більш е! А в храм ах — виш ивки: нові, яскраві, багат і. Н ейм овірна праця! Я задирала голову з -п о м іж ч у ж и х пот илиць, ст иснена я к сливка в банці, заплакана від звучання давно не чут их пісень Б о го сл уж е н н я , — а вгорі, над іконами, іскрились п'ят и-ш ест им ет рові ви ш и т і в н айд и вн іш і узор и руш ники. Є щ ось неземне в п р и в ’язан ост і л ю дей до храму, бо храм ст ав храм ом завдяки л ю д сь кій п р и сут н о ст і — вони о ж и в л я ю т ь його до д у х о в н о ї величі, надаю т ь йом у т ого внут ріш нього зм іст у, без якого безсенсовне наш е ж и т т я , бо не в о д и н о кій м олит ві, а в м огут ній р іц і сво їх однокревних, впізнає себе лю дина част инкою вічност и, всем огут нього Є диного. Так само, запевно, чую т ь себе т урки в мечет ях, ін д уси в т ірт ах. А що ще т реба слабій, см ерт ній іст от і? В цьом у м іст і т е ж чуєт ься п од их вічност и. Д р е в н і мури, щ о колись п окл и кан і були с л у ж и т и ч у ж ій волі, н и н і виринули загадковою красою . Та загадковіст ь — не колиш нє їх призначення, а те, щ о їх п ідводили р уки т их, хт о виріс у цій землі, ч и ї нащ адки знову зняли намул часу. П ром чалися ст оліт т я, а б уд івн и ч і — ж и в і. М и обійш ли невблаганну іст о рію , я к н и н і об ходим о ці мури, і вічніст ь — наша. Д екол и м ені снят ься дзвони — їх д у ж е б р акує цьом у м іст у. В ае ропорт і Д зв ін ка прощ алась з і м ною з сльозам и на очах, а ж довела до сліз у сіх присут ніх, а в ід п р о в а д ж у в а л о мене чимало р ід н и х і друзів, здебільш ого ж ін к и (прийш ла ера ж ін о ц т в а , хіба ні?). І в си б ір с ь кі сніги привезла я п р о л іски з України, ве рб ові кот и ки і т епличні гво зди ки т а т ю льпани. П р и в ’яли т рохи, але ще ж и в і ст оят ь у воді... Хоч була я у Л ь во в і якра з на Ш е в че н ківсь кі дні, не довелось побут и на ж а д н о м у л іт ерат урном у вечорі, бо м инулися їх часи, а спраглі Кобзаревого слова л ь в ів 'я ки чим чикую т ь у забут і села, де щ е наївних це свят а т радиція... Н айкращ ий з м о є ї пам ’ят і вечір був у 59 році, в т еат рі ім. Заньковецької, щ е д о сі м ені боляче-щ асливо від т ого ст рім кого ст ояння п ід час "З а п о віт у”... Була ще у Л ь в о в і на чуд овій вист авці граф іка О ст аф ійчука, вист авка в К а рт и нн ій галерії, т ри залі злет мит ця, д и в о в и ж н и й т алант , п о м н о ж е н и й на вперт іст ь, бо з т аким т алант ом вит рим ат и м о ж е т ільки вперт ий. Тут м узи ко ю л акон ічни х л іній і площ ин зн о ву продзвеніли м ені думи, н а р о д ні п іс н і т а перекази /' ч уд о д ій н і новелі С т еф аника... Така була м ені львівська весна- проліска. ,рина к Львів — Оперний театр Б А Б А Й ІНТЕРМЕЦЦО Х о д ім . В у л и ц ь б а га т о . Н а й к р а щ е й т и у д в о х . М и не з а б л у д и м о с ь . Н е м е р к н у т ь сл а в а , Н і д о б р о т а , Н і в ір н іс т ь , А н і с т р а ж д а н н я . П о г л я н ь : с о б о р св. Ю р а . М и не з а б л у д и м о с ь . В ж е ч е р в е н ь у с т а є . В с а н д а л я х д іт и . Т и к а ж е ш : п р и м о р о з о к . Т и к а ж е ш : л и с т о п а д . А л е ц в іт у т ь к а ш т а н и ! Ц в іт у т ь , ц в іт у т ь ! Х о д ім . В у л и ц ь б а га т о . Н а й к р а щ е й т и у д в о х . Т о г о , щ о в н а с , не р о з д іл и т и . М и не з а б л у д и м о с ь . Ц е н а ш е м іс т о . Львів. Ринок. Зліва — фонтанни.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
