Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
С ьогодні, завдяки закоханим у рідне м іст о мит цям, воно зловлене, зат римане, збереж ене... О бійш ла я част ину л ьвівськи х церков — т о нелегко, бо нат овп, я к ріка, вливаєт ься до повноводдя, до безруху т існост и, з а п р у д ж е н і вулички і подвір'я. І це в звичайну неділю , а щ о ж дієт ься у свят а? Храми не рост ут ь в з д о в ж і впоперек, а лю дей все більш е т а більш е! А в храм ах — виш ивки: нові, яскраві, багат і. Н ейм овірна праця! Я задирала голову з -п о м іж ч у ж и х пот илиць, ст иснена я к сливка в банці, заплакана від звучання давно не чут их пісень Б о го сл уж е н н я , — а вгорі, над іконами, іскрились п'ят и-ш ест им ет рові ви ш и т і в н айд и вн іш і узор и руш ники. Є щ ось неземне в п р и в ’язан ост і л ю дей до храму, бо храм ст ав храм ом завдяки л ю д сь кій п р и сут н о ст і — вони о ж и в л я ю т ь його до д у х о в н о ї величі, надаю т ь йом у т ого внут ріш нього зм іст у, без якого безсенсовне наш е ж и т т я , бо не в о д и н о кій м олит ві, а в м огут ній р іц і сво їх однокревних, впізнає себе лю дина част инкою вічност и, всем огут нього Є диного. Так само, запевно, чую т ь себе т урки в мечет ях, ін д уси в т ірт ах. А що ще т реба слабій, см ерт ній іст от і? В цьом у м іст і т е ж чуєт ься п од их вічност и. Д р е в н і мури, щ о колись п окл и кан і були с л у ж и т и ч у ж ій волі, н и н і виринули загадковою красою . Та загадковіст ь — не колиш нє їх призначення, а те, щ о їх п ідводили р уки т их, хт о виріс у цій землі, ч и ї нащ адки знову зняли намул часу. П ром чалися ст оліт т я, а б уд івн и ч і — ж и в і. М и обійш ли невблаганну іст о рію , я к н и н і об ходим о ці мури, і вічніст ь — наша. Д екол и м ені снят ься дзвони — їх д у ж е б р акує цьом у м іст у. В ае ропорт і Д зв ін ка прощ алась з і м ною з сльозам и на очах, а ж довела до сліз у сіх присут ніх, а в ід п р о в а д ж у в а л о мене чимало р ід н и х і друзів, здебільш ого ж ін к и (прийш ла ера ж ін о ц т в а , хіба ні?). І в си б ір с ь кі сніги привезла я п р о л іски з України, ве рб ові кот и ки і т епличні гво зди ки т а т ю льпани. П р и в ’яли т рохи, але ще ж и в і ст оят ь у воді... Хоч була я у Л ь во в і якра з на Ш е в че н ківсь кі дні, не довелось побут и на ж а д н о м у л іт ерат урном у вечорі, бо м инулися їх часи, а спраглі Кобзаревого слова л ь в ів 'я ки чим чикую т ь у забут і села, де щ е наївних це свят а т радиція... Н айкращ ий з м о є ї пам ’ят і вечір був у 59 році, в т еат рі ім. Заньковецької, щ е д о сі м ені боляче-щ асливо від т ого ст рім кого ст ояння п ід час "З а п о віт у”... Була ще у Л ь в о в і на чуд овій вист авці граф іка О ст аф ійчука, вист авка в К а рт и нн ій галерії, т ри залі злет мит ця, д и в о в и ж н и й т алант , п о м н о ж е н и й на вперт іст ь, бо з т аким т алант ом вит рим ат и м о ж е т ільки вперт ий. Тут м узи ко ю л акон ічни х л іній і площ ин зн о ву продзвеніли м ені думи, н а р о д ні п іс н і т а перекази /' ч уд о д ій н і новелі С т еф аника... Така була м ені львівська весна- проліска. ,рина к Львів — Оперний театр Б А Б А Й ІНТЕРМЕЦЦО Х о д ім . В у л и ц ь б а га т о . Н а й к р а щ е й т и у д в о х . М и не з а б л у д и м о с ь . Н е м е р к н у т ь сл а в а , Н і д о б р о т а , Н і в ір н іс т ь , А н і с т р а ж д а н н я . П о г л я н ь : с о б о р св. Ю р а . М и не з а б л у д и м о с ь . В ж е ч е р в е н ь у с т а є . В с а н д а л я х д іт и . Т и к а ж е ш : п р и м о р о з о к . Т и к а ж е ш : л и с т о п а д . А л е ц в іт у т ь к а ш т а н и ! Ц в іт у т ь , ц в іт у т ь ! Х о д ім . В у л и ц ь б а га т о . Н а й к р а щ е й т и у д в о х . Т о г о , щ о в н а с , не р о з д іл и т и . М и не з а б л у д и м о с ь . Ц е н а ш е м іс т о . Львів. Ринок. Зліва — фонтанни.
Page load link
Go to Top