Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАДІЯ ПІКАС МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В СВІТЛИЧКАХ Щоб відповідно та успішно переводити навчан ня мови, потрібно хоча поверховно переглянути процес розвитку мови в дитини. Ми знаємо, що є два роди комунікації. Всі організми вживають знаків чи сиґналів, тільки людина послуговується ще також символікою. Символічна комунікація чи мова є тісно споріднена з навчанням. Тому, що людські досягнення полягають на навчанні, як також на пам’яті, мова є централь ною силою в людській домінації над її оточенням. Перші звуки виголошені дитиною, це звуки плачу при породі. Вислів першого слова не появляється аж приблизно 10 місяців пізніше. Від того часу дитина дуже скоро виявляє свої бажання ’’слівно” До третього року життя запас слів у дитини нараховує біля 900 слів. Коло 4 років цей запас подвоюється, а згодом швидко росте. 6-річна дитина, в практично му сенсі, вже навчилася мови. Хоч немовлята не є спроможні до символічної комунікації, але вони можуть запам’ятувати. А с о ц іа ц ію м іж звуками та предметом, повторену багато разів, дитина запам’ятує й так з часом перетворює в звук, а пізніше в слово. Дитина вчиться мови наслідуванням, вона називає один предмет "крісло”, а другий ’’стіл” тому, що старші довкола неї це роблять. Як лише дитина дослідить, що речі чи предмети мають назви, тоді починається безперервна стадія питання: ”Що це?” Гелен Келлер, яка від уродження була сліпа й глуха, описує початки, коли з допомогою вчительки Анни Салівен вперше зрозуміла, що все має назву. Тільки тоді, коли вчителька встромила її руки під воду, яка текла з криниці, а вона відчула щось холодне та мокре, зрозуміла слово ’’вода” Все мало назву, а кожна назва народжувала нові думки. Коли дитина вживає новонавченого слова, то одне слово несе розуміння цілого речення. На приклад, "ба” може означати ”я хочу бальон”, або ”де є бальон?”, залежно від інтонації того слова. Та стадія, яка появляється тоді, коли дитина має приблизно два роки, є стадія т. зв. "телеграфічної мови” Дитина в тім віці ще неспроможна сказати повного речення і виголошує тільки ті слова, які були висловлені дорослими у вищім чи голоснішім тоні. Спочатку всі слова є пов’язані з певною кляси- фікацією, наприклад, усі мужчини є ’’тато”, всі звірята є "вава” і т.п. Після довшого досліду на тему ”Як діти вчаться мови?” А. Лененберґ з Гарвардського університету й Дитячого медичного центру прийшов до переконан ня, що діти переходять певний розклад часу, який кермує навчанням мови й який усі діти переходять, аж поки вповні не опанують мову. Тут нема різниці, чи дитина скоро починає говорити, чи пізніше — вони всі переходять той самий порядок. Як бачимо, дошкільна дитина виконує дуже велику роботу в навчанні мови, вона робить це систематично, доцільно та непомітно. Перебуваючи з людьми, які говорять, дитина вчиться говорити. Хоч навчання мови в дитини проходить несвідомо, але дитина прикладає дуже багато зусилля та зосередження до того навчання. Найкращий успіх у навчанні мови є тоді, коли ми вміємо відчувати втіху разом з дітьми, заохочуємо їх, щоб вони мову вживали через забаву та щоб знаходили особисте задоволення в гутірках та інших засобах комунікації. Слухання казок чи віршиків та оглядання книжки з ілюстраціями — це дуже важливий засіб навчання мови в дошкільному віку та конечний для підготовки до читання. Книжки та ілюстрації мусять бути такі, що заторкують життя дитини, щоб дитина могла себе в них бачити та пізнавати. Євген Гребінка писав у своїм романі ”Чай- ковський”: Хто з нас не пам’ятає свого дитинства, чу дового віку, коли невидимий світ уперше відкри вається перед людиною ще не пересиченою ж и т тям, ще не зажуреною буденними турботами? Дитині світ Б ож ий — прекрасний храм. її тішить і перший весняний листок на дереві, і легка хмаринка, що летить по небу, і казки старенької бабусі про змія, чудову красуню королеву і злих чарівників. Серце вірить у всі чуда беззастережно, не закликаючи на допомогу холодного розуму. У світличках ми знаходимо ідеальний час для навчання української мови. Діти, які приходять до нас, є повні захоплення, цікавости і, неначе губки, втягають усе кругом себе, без жадного вагання. Світличка є справжньою школою! Вона не є місцем, в якій можна позбутися дитини на кілька годин. Вона повинна існувати для того, щоб кожна дитина могла пізнавати красу української мови через пісні, казки, гутірки та забави. Діти дошкільного віку повинні мати певний порядок. Вони почуваються безпечніше й свобідніше, коли знають, чого сподіватися. Несподі вані зміни в щоденному порядку їх бентежать і тоді їм тяжко зосередитися на даних точках. Діти потребують також теплоти від дорослих, які
Page load link
Go to Top