Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОЕЗІЯ НЕСКОРЕНИХ У ДІТРОЙТІ. і. Культурно-громадський Клюб влаштував 19-го травня ц. р. вечір ’’Українських поетів-дисидентів” під назвою ”А крила мають...” Підготовка тривала довго і тому ходили різні чутки, тим більше, що оформлення мало бути дуже -оригінальне, провід був у руках молодих пань побіч Богдана Нижанківського-Бабая, який виголосив вступне слово і був консультантом, як пишуть у програмі, тобто літературно-мистецьким дорадником. Врешті появилась програмка вечора, з якої довідуємося, що діловим господарем є Марта Савчук, матеріял упорядкували Б. Нижанківський і Володимир Грушкевич, сценічне оформлення заплянували і виконали Марта Савчук, Володимир Грушкевич і Андрій Лятишев- ський, звукова техніка була в руках Ігоря Тоґана, світлом орудував Ігор Фіґлус, прозірками займався Роман Скипакевич, а реклямою Марта Савчук. У виконанні програми брали участь: Віра Андрушків, Гена Юрків-Барнич, Володимир Грушкевич, Люба Китаста, Рома Когут, Андрій М. Лятишевський, Богдан Нижанків ський, Володимир Прокопович, Юрій Розгін, Христина Фединська. Заступлені своїми творами були нескорені: Василь Симоненко, Ліна Костенко, Микола Руденко, Олесь Бердник, Ігор Калинець, Василь Голобородько, Михайло Осадчий, Іван Світличний, Василь Стус. Кожний з тих поетів був репрезентований кількома най кращими поезіями, які вибрав Б. Нижанківський. Разом 41 короткими творами. Оптимісти з тих, що вибиралися на вечір пояснювали у розмовах, що поетів-нескорених є багато більше і шкода, що не почуємо їх, а песимісти кривилися: — ’’Хто витримає вислухати понад сорок поезій?” Тими справами організа тори вечора не журилися. їх турботою було, чи буде досить публіки, та чи складна технічно програма пройде без труднощів. Несподіванкою була повна заля і несподіванкою було мистецьке оформлення сцени: усе на чорно. Пані і панове у вечірніх строях. Виконавці були розміщені на сцені вглиб і у височінь у пірамідальній формі, кожний з них мав свій мікрофон пристроєний до індивідуального голосу, крісло і пульт освітлений малою лямпкою, призначеною сигналізу вати початок читання. Перед кожним з читачів стояла велика свіча. Тому що сцена була напівтемна, з початком читання освітлювано постать виконавця рефлектором. Вечір відкрив проф. д-р Богдан Лончина, повідомляючи, що поодинокі читання не будуть заповідані, їхня черга є у програмці, просив теж залишити оплески на кінець програми. При читанні поодиноких авторів, на великому екрані з боку сцени появлявся портрет поета. Цілий вечір тривав годину і чверть. Рецитації і читання творів публіка прийняла з великою увагою. Належить відмітити глибокий і так рідкісний у нас контакт глядачів із сценою. Це було духове з’єднання з творчістю Батьків щини і вислів пошани нескореним борцям за її культуру і незалежність. 2 . Кожний з виконавців, закінчивши свою програму, гасив свічку, що була перед ним. Загасла остання. Якийсь час у залі панувала тиша, врешті вибухла буря оплесків. Це подяка за велику працю, за відданість справі культури, за боротьбу. Справді-відзначити треба прецизність виконання рецитацій і переведення технічних засобів так рідкісне явище у більшості наших імпрез з іншими недомаганнями організації, аматорщиною у виконанні різних завдань, недоліками які кожному відомі і які відстрашують багато людей від участи. Група молодшої ґенерації, яка зорганізувала цей вечір, є відома із своєї діяльности в різних наших організаціях* Хочу згадати на цьому місці, що Марта Савчук, Рома Когут і Гена Юрків-Барнич є членами редакції журналу ’’Терем” і їхньою заслугою є поява шостого числа ’’Терему” присвяченого поетові Василеві Барці. Ціла ця група задумує відвідати із своїм вечором і інші міста Америки, а рівночасно працювати над новими імпрезами. І саме тому, здається мені було б доцільно погуторити дещо на ці теми. Кожний поет, письменник актор, музика, одним словом культурно-творча особистість, має вроджений стиль свого мистецького вияву, притаманний йому одному, інди відуальний вияв його особовости, який називаємо, чи можемо назвати інстинктом, або, може, творчою ідеєю. Це відноситься теж і до рецитатора, чи читача чужих творів, бо і його праця є виявом його духового наснаження, є мистецькою творчістю. Тому і рецитатор так само як поет, драматург, бачить світ, що його оточує, не так, як інші, отже індивідуально, особисто. Теж і рецитований твір мистець- читач відчуває інакше згідно із цією інтуїцією, чи інстинктом своєї душі. Цю, спочатку підсвідому, снагу своєї духової істоти, мистець постійно розвиває і поглиблює, вона ідентифікується з його матеріяльною істотою, мистець скріплює вияв своєї індивідуальности і врешті знаходить свій стиль, який постійно і щораз сильніше інди відуалізує його творчість у слові, у музиці у малярстві. Твори такого завершеного мистця пізнаємо одразу, бо він не такий, як інші. Мистець уже не тільки бачить світ не так, як інші, але він інтерпретує його на свій спосіб. Мистець не може писати, малювати, читати інакше, як каже його душа, його стиль. Чому я пишу про ті справи, можливо мало відомі широкій публіці? Тому що хто був на вечорі дітройтської групи міг зрозуміти, що всі вони, оті пані і панове, які рецитували поезії нескорених, мусіли силою факту, створити один ансамбль, одну суцільну групу, в якій кожний мусить достосуватися до стилю цілости і не виявляти засильно свого мистецького ”я”, своєї мистецької індивідуальности. Такої вимоги найтрудніше дотримати кожному аматорові чи мистцеві, бо вона вимагає зрезиґнувати з власної духової формації бодай на час виступу. Тому саме рецитація групою навіть як кожний зосібна рецитує іншого автора, належить до найтрудніших відтворювань духовного світу читаного твору. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
