Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Зібралися ми як могли. В повнім виряді помаршували над озеро. Наказ був: човнами виплисти на середину озера і віді брати депешу. Нам, наймолошим, попав дірявий човен (бо ми не були такі спритні як старші). Виплили на озеро, одна з нас відібрала депешу, друга записувала, третя старалася відчи тати (морзетку не дуже знали), а решта їдунками вибирала воду з човна, який почав тонути. Ледве ми добилися назад до берега. В депеші було сказано, що в цю ніч, опівночі (а це саме була північ) цвіте квіт папороті і ми мусимо його знайти в гущі лісу над берегом озера. Цілим табором ми почали шукати. Свято-іванські мушки блимали і збивали нас з дороги, але, ми таки знайшли цвіт папороті. Це був пластовий цвіт папороті, в якому була захована й ціла суть Пласту — три головні обов’язки пластуна, лелійка і тризуб. І я не знаю, чи це магія ночі, чи купальські леґенди, чи зоряне небо, чи може те, що ми були вперше на юнацьким таборі (наймолодші, несповна 11 літ) — але де б ми пізніше не були на таборі, що б не робили в Пласті, які переживання не мали, ми завжди згадували ту ніч, коли нам було дано знайти цвіт папороті на таборі ’’Бескид” зорганізованім Нью-йорк- ською станицею. Ми тієї ночі вповні зрозуміли, що таке Пласт, і тієї ночі в такій магічній і настроєвій атмосфері перестали бути наївними дітьми, а почали серйозне і нелегке дозрівання. Коли ми повернулися до Нью-Йорку і знов пішли на свої лавки в парку, ми з таким запалом оповідали про все пережите, що зібрали коло себе велику громаду дівчат і всі вони записалися до Пласту. Кілька років ми тинялися по різних домівках, а коли врешті осіли на Другій евеню, домівка була така бідна, стіни криві і полупані, замало світла, долівка скрипіла і гойдалася під кожним кроком. Скільки разів ми мили підлоги й вікна, малювали і раділи, коли станиця настільки розбагатіла, що могла закупити фіранки чи якусь іншу дрібницю. Часом сходини відбувалися при свічці, бо не було електрики, а зимою ми добре намерзлися, бо огрівання найже не діяло. Був якийсь один кальорифер, коло якого всі тулилися, він шипів, але гріти ніяк не хотів. Не зважаючи на всі невигоди, ми приходили до домівки своєї станиці не тільки раз у тиждень, але майже щоденно, бо станиця була для нас ще одним рідним домом. Тут ми дозрівали, вчилися, виробля ли свої зацікавлення, поширювали своє знання, переживали перші хвилювання, навчилися, як жити дружньо, помагати собі взаємно. Ми виробляли нід наглядом наших виховників добрі прикмети характеру і, що найважливіше, почуття обов’язку супроти інших, супроти своєї організації і супроти своєї громади. Не зважаючи на невигоди, труднощі, фінан сову скруту, наші виховники — ті перші, які заснували станицю — зуміли створити для нас таку приманливу атмос феру в Пласті, дати нам пережиття, які ушляхетнюють людину, роблять її відпорною на розчарування, на зло і людську злобу, яку стрічаємо в щоденнім існуванні. Вічний вогонь ватри — це символ Пласту, пластової праці, а в нашім випадку символ життя пластової станиці в Нью- Йорку. Моїх товаришок, товаришів і мене навчили в заранні нашого пластування доглядати цей вічний вогонь. Це вміння як теж таємницю пластового цвіту папороті ми старалися передати іншим, а ті далі. Сьогодні вічний вогонь станиці горить вже ЗО років. І я вірю, що українська громада околиці Дівочий пластовий табір — Неровзбурґ, 1950 р. Girls’ Piast Camp - Narrowsburg N.Y., 1950 буде завжди бачити нові кадри тих, які пильнують цей вічний вогонь, і чутиме їхній спів: "Ватра горить, Дим вгору йде, Дух пластовий він несе. Під небеса, Крильми орла, Нас пластунів він веде”. Дівочий пластовий табір — Неровзбурґ, 1950 р.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
