Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій XXXI РІК ВИДАННЯ ЛЮТИЙ ЧИСЛО ДВА СВЯТО ЖІНКИ-ГЕРОЇНІ У лютому поклоняємось пам’яті жінок, що поклали життя своє у визвольній боротьбі україн ського народу. Щороку відживають у нашій уяві — Віра Бабенко, Ольга Басараб, Олена Теліга, Галина Столяр, Алла Горська. Різним було їх походження, освіта, вдача. Але однакова була їх любов до Батьківщини, їх відданість тій ідеї і наполегливість у служінні. Цей щорічний молитовний поклін освідомлює нам їх силу духа і значення їх для нашої визвольної дії. Він не допускає до того, щоб пам’ять про них припала пилом забуття, як воно сталося в минулому з неодною історичною постаттю. Але вони не єдині. Поруч них виросли інші жінки в теперішній дійсності, що засвідчили свою патріотичну поставу в інший спосіб. Це засуджені на довголітні засуди — Катря Зарицька, Галина Дідик, Одарка Гусяк, Марія Пальчак, члени ОУН і воїни УПА. Відбувають ще свій засуд — Ірина Сеник і Оксана Попович. Дальше — засуджені й заслані з- поміж шестидесятників — Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець, Ніна Строката. А на тлі їх відрізняється провідна постать жінки-матері, надхненниці Гельсінської групи — Оксани Мешко. Згадаймо також матерів і дружин ув’язнених борців опору. Вони мучені тугою за своїми близь кими — залишаються самі з малолітніми дітьми. Поруч щоденного навантаження життєвими обов’яз ками вони ще наражені на втрату заробітної праці й мешкання, на неприхильність оточення і пересліду вання поліційних властей. Це — Раїса Мороз, Марія Антонюк, Ольга Гейко, Дзвінка Вівчар, Ольга Стус, Надія Лук’яненко — щоб назвати тільки тих най більше відомих. Ці всі згадані жінки — засуджені, звільнені чи члени родин в’язнів — зложили і складають щоденні великі жертви. Але це ще не героїні. Вони не пересту пили останньої межі в відданні своїй Батьківщині, вони зберегли своє життя. Але пожертва їх не менша, а перспектива не краща. Це є власне той елемент, із якого виростають геройські постаті. Пригадаймо долю Алли Горської і Оксани Мешко. Вогонь віри і посвяти, що горить у їхніх душах — це є те світло, що палає у темряві, яка огорнула наш народ. Тому поклонившись жінкам-героїням, у лютому — пам’ятаймо про живих жінок-борців в Україні. Вони теж потребують нашої уваги й пошани, а головне — підтримки й допомоги. ІЗ ОБ’ЇЗДКИ ПО ПІВДЕННІЙ АМЕРИЦІ (24 жовтня — 16 листопада 1978) П-і Анна Марія Баран, орг референтка С Ф У Ж О , пр ибу ла 24 жовтня до Буенос Айрес. Дня 26 жовтня зложила візити владиці А. Сапелякові, о. протоігум е нові Й. Галабар- д і ЧСВВ, о. протопресвітерові Б. А рійчуко ві і п-і Ніні Онацькій, почесній членці С Ф У Ж О . Після Ко нф ер енції С Ф У Ж О (гл. "В істі С Ф У Ж О " "Наше Ж иття” ч . 1 , 1 979) наша представниця відвідала к о ж н у скла дову ор га н іза ц ію у її власній домівці, а саме — С о ю з Украї нок Арґентіни (п-і Євгенія Іваник, голова), О б’єднання Ж ін о к "П р о світи" (п-і Галина Шафовал, голова), О рганіза ція Українок "В ід р о д ж е н н я ” (п-і Ольга Котульська, голова). У тих зустр іча х пізнала їх розвиток проблеми. Дня 31 жовтня відбулася зустр іч з Від ділом У кр а їн сь ко го Пра вославного Сестрицтва (п-і Тамара Лівша, голова). Дня 1 листопада відбулась нарада з У кра їнською Ц ентральною Репрезентацією, в часі я ко ї устійнено що Крайовий Комітет У кра їнського Року Д ити н и буде при цій гро м ад ській централі під проводом голови п. В. Котульського . Дня 20 листопада на оселі "В е се л ка ” наша представниця в това ристві містоголови С Ф У Ж О п-і Л. Т аурид зько ї злож ила кв і ти у стіп по гр уддя Симона Петлю ри і Тараса Ч упринки. Того ж дня А. М. Баран відлетіла д о Посадас, міста в провінції Місіонес, на гра ниці Парагваю й Бразілії. Т ут живе велике наше хл іб ор об ське поселення. Щоправда, немає тут клітин наших ж ін о чи х організацій, але чини СС Василіянок, СС Служебниць і К а техито к СІ утр и м ую ть ш коли, інтер-
Page load link
Go to Top