Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Прибігла до мене сусідка: — Пані Любо, на нашу вулицю спроваджується якась жінка, що називається Olga Czajkowski. Якого національного походження може вона бути? Я відповідаю: — Таке прізвище може бути в кількох слов’ян ських народів, але спосіб писання, ортографія, таки польська. Ім’я — найбільш правдоподібно білоруське або російське. Отже, може, вона росіянка, що вийшла заміж за поляка! Незабаром ми довідалися, що чоловік її є ’’Igor”, отже моя теорія щось розліталась. Щоб Іґор був поляком? Щоб вони мали сина Боріса (Boris)? На мою превелику радість, наші нові сусіди виявилися українцями! Справа транслітерації прізвищ та імен таки дуже в нас актуальна, бо кожному доводиться колись вирішити, як писати своє ім’я чи прізвище та й імена своїх дітей. Я звернулась у цій справі до одного професора, що має друковані праці на цю тему. — Пані Любо, в цій справі є два підходи щодо прізвищ. Перший — це писати прізвища науковою славістичною системою, напр., ю = ju, ш = §, щ = §£ і т. п. Та ц ього п р и д ер ж у єт ь ся м ало хто. Другий спосіб — це вживати транслітерацію так, щоб у даній країні дане прізвище вимовляли якнай більш подібно до оригінального. Отже ’’Значний” в Німеччині буде ’’Snatschnyj”, а в Канаді чи США ’’Znachny” чи ’’Znachnyi”; дехто непотрібно іде в перебільшення й пише ’’Znachney” Вживати тут польської транслітерації ’’Znacznyj” зовсім немає сенсу, бо вимова не буде подібна, а сама ортографія дивна для англомовних. — Одним словом, професоре, ви не під держуєте способу вживання такої ортографії, яка на старих документах? — Абсолютно ні Якщо хтось має українське прізвище, то чому писати його по-польському чи по- російському чи по-німецькому, якщо живе в Канаді чи США? Так легко було всім ужити майже фонетичну систему (тільки для передання звучання в даній мові) при прийманні громадянства, чи й пізніше. Якщо ви, напр., називаєтеся Луцька, то чому мають вас кликати ”Лака”, тільки тому, що ви пишете ’’Lucka”, замість ’’Lutska" — Професоре, чи не є подібна справа різних українських прізвищ, які подають в англомовну пресу через російські джерела? — Маєте рацію. Наприклад, "Грицишин” буде вимовлено як ’’Ґріцишин”, отже вони це перевернуть на латинську азбуку як "Gritsyshin” Тут побачите кілька змін: 1) пропало Г, бо росіяни його не мають, 2) перше та третє ”и” подане як ”і”. За таким правилом, ’’Тичина” пишуть як ’’Tychina”, що є транслітерацією з російської мови, бо в нас після ”ч” може бути ”и”, а в них ні. — А як з українськими іменами, пане професоре? — Тут також є два підходи. В першому батьки називають дитину напр. Василем; якщо вони живуть у Німеччині, то дитина є ’’Wilhelm”, якщо в Канаді — ’’William, Bill” і т. д. Одиним словом, раз дитина є Юрієм, Ярославою, а раз Джорджом і Глорією. Очевидно, тут приходять підсвідомі моменти вагань — коли Юрій, а коли Джордж? Отже хто я? John, Johan, Jan, чи Іван? Другий підхід — це подавати імена з українською мовою (Ліда — Lida, Марко — Marko, Ігор — Ihor, Юрій — Yuriy і т. п.), чи навіть давати такі імена дітям, щоб не було спокуси перекладати їх. Тут треба вживати власне україн ського правопису, а не іншомовного як ваші сусіди: Ольга, Ігор чи Борис повинні писати Olha, Ihor, Borys. Нема сенсу подавати цих імен англійською мовою, але з російською вимовою (Olga, Igor, Boris) чи у російських версіях (Vladimir, Vera, замість Volodymyr, Vira). Потім осіб з такою російською версією імен завжди ідентифікують як росіян. А коли вони запро тестують, то тим тільки підсилюють враження, що ’’одні і другі те саме” — Але як цій справі зарадити, пане професоре? — Поперше, тут обов’язок священиків-парохів, які повинні ці справи розуміти й при хрищенні вияснити батькам. Подруге, дуже добра нагода поінформувати також майбутніх матерів через жіночі організації. Я подякувала професорові, а сама задоволено усміхнулася, бо я по-англійському пишу: Lubov Kalynovych. Я не хочу бути росіянкою Lubof Kalinovich, ні полькою Kalinowicz. Ваша Любов Калиновим P.S. Отже прошу писати ласкаво до мене на Lubov Kalynowych, коли пишете не раз листи, запитання тощо. Тільки між нами і телефоном ... Хто я? Хто вона?
Page load link
Go to Top