Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
УКРАЇНСЬКА МОВА В ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПАХ П. М арта Ш міґель в "Наш ому Ж итті” за липень- серпень 1978 р. поруш ує цікаве питання про значен ня особистости (Personality) у публічних зв’язках. ’’Втрачається зв’язок, коли промовець не може, або не хоче висловитись ясно, а слуха^ч не хоче або не може слухати” ”Н .Ж .” ст. 32 Ця думка приводить нас до такого міркування. Українська громада є сьогодні двомовна. Коли хтось стає на шлях суспільної праці, він мусить знати обі мови, тобто українську і англійську (або мову країни свого поселення). Коли знає тільки одну мову, а другою володіє слабо, то він може працювати тільки в тій частині наш ої громади, якої мову він знає добре. Інакше, він не знайде належного зрозуміння серед громади, якої мови він добре не знає. Проф. Рома Ф рако з Канади у доповіді ’’Навчання мови” виго лошеній на педагогічній конф еренції в Дітройті в 1975 р. подає за Якобовіцом "Foreign Language Learning", що існують три ступені вивчення другої мови. І. На елементарному рівні можна розмовляти дома і під час подорожування. II. На середньому рівні можна розмовляти про свою спеціяльність, читати і писати. III. На вищому рівні можна розмовляти з населенням даної країни. Крім цього вона додає, що на вивчення англомовній лю дині української мови від початку треба 200 - 250 год., але одночасно зазначує що українська мова вивчена ніколи не буде на такому рівні, як мова лю дини, якою вона говорить з дитинства. Що ми спостерігаємо в нашій громаді?. Є серед наших суспільних діячів такі одиниці, які, знаючи українську мову на елементарному рівні, працю ють не тільки серед англомовної частини суспільства, але пош ирю ю ть свою працю й на україномовну громаду, і жаліються, що не мають там доброго висліду. Тим часом мова як сукупність звуків, якими висловлюємо свої думки, підлягає вивченню. Тим легш е вивчити її тим одиницям, які дану мову вже частинно знають. Та щоб така децизія наступила, мусить бути перш за все а) самоусвідомлення сла бого знання мови, б) бажання цей брак доповнити, в) позбуття думки, що українська громада є настільки невибаглива, що прийме кожне УКРА ЇН С Ь КЕ слово, яке б воно не було. А тим часом українська громада, як і кожна інша етнічна громада має свою Л ІТЕ Р А ТУР Н У мову, яка є її гордістю , і їй боляче, коли хтось над тією мовою знущається. Те саме стосується до українських радіогодин. Діяпазон чистоти української мови так дуж е широ кий: від доброї, навіть добре вивченої української мови тут уже народжених дикторів, почерез стару галицьку мову 20 — ЗО років аж до цілком невмілої кальки англійської мови, яка мусить вражати кож ного радіослухача. Відкриваючи часом радіо для радіогодин інших етнічних груп, прислухаємось і іншим мовам напр. польській, німецькій. Там чуєш літературну мову. На польській радіогодині не дуж е давно велась диску сія на тему злуки двох радіопередач в одну. Рішено не об’єднуватись через ’’неінтелігентну” мову тієї другої радіопрограми. Мабуть і американці ніколи не допустили б не літературної англійської мови ні в радіо ні в телевізії. Чому ж ми, українці під оглядом вимог до У К Р А ЇН С Ь К О Ї мови в пуб л ічних виступах залишаємося позаду інших національностей????? Докінчення ХТО БІДНИЙ А ХТО БАГАТИЙ сонливіші, ніби мухи осінні, вони оживають на свята, вони звідкілясь виростають, і ніхто не один... Хто прочитав це у різдвяний час, напевно за пам’ятав, може, й вирізав та сховав цей різдвяний дарунок "звідтіля” Мимоволі думається: хто багатий? Чи ми, святкуючи серед — моря мерехтливих електричних світел, яких ціль приваблювати, обіцяти щастя від посідання матеріяльних благ? Щасливий, може, ще й той, хто може похизуватися перед іншими тим, що має чогось більше і щось краще. А, може, багаті "вони там” які серед жорстокої дійсности вміють залишитися внутрішньо вільними, вміють глибоко переживати свої гіркі будні і свята, відчувають суть, а не форму. Свідомість того, що вони обстою ю ть право на свободу свого народу й свою власну надає їм сил переносити їх страждання. Цінності, які вони здобувають, непроминальні, вічні, і їх не зміряти нія кими грошовими, матеріяльними вартостями. Було б добре, якби ми могли відректися в їхню користь хоча б тільки малої частини нашого, інколи розкішного, комф орту, а від них дістати хоч частину духових вартостей. Вони передаю ть їх нам у своєму слові: поезії, листи, а навіть сухі, але які відважні, звернення до урядів, протести, маніфести. їхні дари дозволять нам наново переоцінинти те, як, чим і для чого ми живемо. М оже ми повірили б, що вартість лю дини не в тому яке її матеріяльне багатство, ані не в тому яке становище вона посідає, але передусім якою вона є і для чого живе. У. Л. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top