Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Дніпропетровська спецінпьна психіятрична лікарня Dnipropetrovsk Institute of Forensic Psychiatry краї. Ірина Стасів-Калинцеь і Ігор Калинець на засланні в Бурятських степах. Виставлені вірші цих поетів: рукописні і машинопис. Поруч портрета Валентина Мороза — сторінка самвидавного видання — ’’Репортаж із заповідника імені Бери” Виставлені фотографії і писання Миколи Руденка, Левка Лук’яненка, Ніни Строкатої, Оксани Мешко та інших. На одній з панелей — матеріяли про переслі дування релігії в СРСР. Тут знімок пораненого баптиста і портрет ув’язненого священика Василя Романюка та Йосифа Терелі, ряд звернень та доку ментів про релігійні переслідування. Людину, що живе у вільній країні, вражає протокол профсоюзних зборів, на яких обговорювано справу робітника, який не прийшов на роботу на Великдень. Показано також документи вірменського, естон ського, кримсько-татарського, литовського і росій ського самвидаву. Дуже пожвавили виставку експонати, які суворо кажучи, не вкладаються в її рамки: вишивки, що їх виконали жінки-в’язні в Мордовських таборах. Ці вишивки привезла до Америки одна з в’язнів-виши- вальниць Надія Світлична і дала їх на виставку. Надія Світлична також написала передмову до ілюстрованого каталогу виставки. Ця передмова кінчається словами: ”На Україні дедалі жорстокіше розправляються з кожною появою самвидаву. Але він, як фолкльор, як найкращі традиції народу — невмирущий” НАША ОБКЛАДИНКА Білий півень в дохристиянській слов’янській мітології вважався жер товною птицею. Його приносили в жертву богові Ладо, який був богом подружжя. Про цього бога згадує ”гус- тинський літопис" з XVII ст.: "Ладо — бог женитви, веселія, утішенія і всякого благополучія. Сему жерт ви приношаху хотящія ж ен и тися, даби єго помощію брак добрий і любовний бил" Свято в честь бога Ладо святку- валося цілий місяць: від 25 травня до 25 червня. Слово Ладо залишилося в ритуальних піснях, як наприклад у веснянці: "Ой дід Ладо виорем" "Ладо” і "Лада” у весільному обряді означають ’’молодий” і ’’молода” У книзі "Дохристиянські вірування українського народу” Митрополита Іларіона читаємо: Деякі птахи допомагають людині проти злої сили, — таким здавна є півень Коли він проспіває північ, то заганяє тим усяку нечисту силу по своїх місцях, і вона мусить кидати наш світ. Лякає півень і мерців, і, побачивши півня, вони втікають до своїх могил, чому на цвинтарях-кла- довищах у нас звичайно фігури з бляшаним півнем на них: мерлець побачить півня і сховається назад у могилу. Півень кілька раз на добу співає, а особливо опівночі й над ранком; коли він заспіває невчасно, це на зміну погоди. Півень прикрашує обійстя — хату: Без півня хата глуха, каж е при повідка. "Червоний півень” здавна став символом пожару, підпалу; пустити "червоного півня" — це підпалити хату. Про те, чому "кур" (півень) конче співає певного часу, були оповідання в ж е з давнього часу. Хронограф XVII в. (Барсова) вияснює так: Кожного дня доручує Бог стам Анголам зодягати сонце, і зараз огненні птахи небесні, шо звуться фінікси та халендрїї, літають перед сонцем, мочають свої крила по дев'яти деся- тикротно в океанській воді, і кро плять крилами, і цим гасять сонце, щоб воно не попалило промінням усього світу. І обгорають від сон- яшного вогню тим птахам крилля, і вони стають голі, як поскоблені. А як зайде сонце, тоді ті птахи купаються в великій океанській річці, і знову відновлюються і опірюються їхні крилля. Ось тому й півень зветься куром, і він має під своїми крильми біле перо тих небесних птахів, і коли сонце йде від заходу на схід, тоді те перо свербить у півня. Коли ж Анголи несуть одеж у від Престолу, тоді півень зачухається, і, в ідкривш и очі, п ро кид аєт ься, Докінчення на ст. 26
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
