Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
С. Людкевич почав компонувати ще гімназійним студентом. Вже в 1898 році був виконаний його твір ’’Вічний Революціонер" для хору і оркестри, на слова Івана Франка, який він написав для святкування 25- ліття творчости поета. Людкевичеві було тоді 19 років! Перші рецензії, публіцистичні та наукові статті появилися в 1899 p., як Людкевич був студентом Львівського Університету. В 1900 р. появилася в журналі "Молода Україна” стаття під заголовком "Наші співаки й народна справа” В ній Людкевич сказав знаменне речення, яке стало кредом його життя: ”І найбільших артистів ніхто не звільнив від того, щоб вони усі свої сили, усе своє мистецтво присвятили своїй нації. А мистецтво тим не то не знизиться, а навпаки, піднесеться через свою ідейність, якої бракує у музиці взагалі, а в нас іменно” Після закінчення університету Людкевич складає додатковий учительський іспит і викладає в гімназіях, з перервою, до першої світової війни, українську, латинську та грецьку мови та літературу. В 1905 році з художником Іваном Трушем засновує перший український мистецький журнал "Артистичний Вісник”, що виходить вправді тільки рік, але заторкує багато принципових питань мистецтва. В 1907 році Людкевич поїхав до Відня, хотів завершити свою музичну освіту, яку розпочав зі своєю мамою грою на фортепіяні. Здобуває докторат музикології і їде до Мюнхену та Ляйпціґу продовжити свої студії. Два роки в центрах музичного життя Европи, в праці зі знаменитими музиками (напр. Гуґо Ріман), заокруглюють його знання та знайомлять з новими здобутками заходу. У Львові Людкевич продовжує вчити в гімназії і одночасно в 1910 р. стає директором Музичного Інституту. Проводить реорганізацію навчання музики, складає підручник "Загальні основи музики" Компонує, виступає з доповідями, рефератами, пише статті про наших композиторів, що є важливим вкладом в історію української музики. Стає дійсним членом Наукового Товариства ім. Шевченка, та керівником Музикознавчої Комісії, заснованої в 1936 р. при НТШ. (Про що в СССР не згадується!) Збірка його писань "дослідження, статті, рецензії” — після суворої цензури вийшли в Києві 1973 року, та відразу зникла з полиць книгарень... В 1976 р. появилася знов у Києві "та сама” книга, в якій з 520 сторінок першого видання залишилося тільки 24... Зникли з неї статті як: ’’Про національне в музиці”, "Відродження бандури”, статті про Крушельницьку, Мишуґу, Микишу, Менцінського, Марію Сокіл та багато інших. Ціле щастя, що перша попала до нас і Українська Музична Фундація в Нью- Йорку перевидала її без змін і очевидно без відома автора. (В 1976 році). Музичні твори Людкевича переважно в рукописах. А як друкуються, то тиражом 800, 1200, 900 примірників.... і то на цілу Україну, для "всіх братніх народів СССР” та для еміграції. В який же спосіб може світ познайомитися з творами Людкевича? гіг Станиспав Людкевич — львівський характерник з когорти безсмертних. Він засвітив сто свіч свого життя, І вже довіку їх не погасити! Світлина з 5 січня 1979 р. Stanyslav Liudkevych, Ukrainian composer. Photo from January 5, 1979.
Page load link
Go to Top