Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
С. Людкевич почав компонувати ще гімназійним студентом. Вже в 1898 році був виконаний його твір ’’Вічний Революціонер" для хору і оркестри, на слова Івана Франка, який він написав для святкування 25- ліття творчости поета. Людкевичеві було тоді 19 років! Перші рецензії, публіцистичні та наукові статті появилися в 1899 p., як Людкевич був студентом Львівського Університету. В 1900 р. появилася в журналі "Молода Україна” стаття під заголовком "Наші співаки й народна справа” В ній Людкевич сказав знаменне речення, яке стало кредом його життя: ”І найбільших артистів ніхто не звільнив від того, щоб вони усі свої сили, усе своє мистецтво присвятили своїй нації. А мистецтво тим не то не знизиться, а навпаки, піднесеться через свою ідейність, якої бракує у музиці взагалі, а в нас іменно” Після закінчення університету Людкевич складає додатковий учительський іспит і викладає в гімназіях, з перервою, до першої світової війни, українську, латинську та грецьку мови та літературу. В 1905 році з художником Іваном Трушем засновує перший український мистецький журнал "Артистичний Вісник”, що виходить вправді тільки рік, але заторкує багато принципових питань мистецтва. В 1907 році Людкевич поїхав до Відня, хотів завершити свою музичну освіту, яку розпочав зі своєю мамою грою на фортепіяні. Здобуває докторат музикології і їде до Мюнхену та Ляйпціґу продовжити свої студії. Два роки в центрах музичного життя Европи, в праці зі знаменитими музиками (напр. Гуґо Ріман), заокруглюють його знання та знайомлять з новими здобутками заходу. У Львові Людкевич продовжує вчити в гімназії і одночасно в 1910 р. стає директором Музичного Інституту. Проводить реорганізацію навчання музики, складає підручник "Загальні основи музики" Компонує, виступає з доповідями, рефератами, пише статті про наших композиторів, що є важливим вкладом в історію української музики. Стає дійсним членом Наукового Товариства ім. Шевченка, та керівником Музикознавчої Комісії, заснованої в 1936 р. при НТШ. (Про що в СССР не згадується!) Збірка його писань "дослідження, статті, рецензії” — після суворої цензури вийшли в Києві 1973 року, та відразу зникла з полиць книгарень... В 1976 р. появилася знов у Києві "та сама” книга, в якій з 520 сторінок першого видання залишилося тільки 24... Зникли з неї статті як: ’’Про національне в музиці”, "Відродження бандури”, статті про Крушельницьку, Мишуґу, Микишу, Менцінського, Марію Сокіл та багато інших. Ціле щастя, що перша попала до нас і Українська Музична Фундація в Нью- Йорку перевидала її без змін і очевидно без відома автора. (В 1976 році). Музичні твори Людкевича переважно в рукописах. А як друкуються, то тиражом 800, 1200, 900 примірників.... і то на цілу Україну, для "всіх братніх народів СССР” та для еміграції. В який же спосіб може світ познайомитися з творами Людкевича? гіг Станиспав Людкевич — львівський характерник з когорти безсмертних. Він засвітив сто свіч свого життя, І вже довіку їх не погасити! Світлина з 5 січня 1979 р. Stanyslav Liudkevych, Ukrainian composer. Photo from January 5, 1979.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
