Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ТЕКСТИЛЬНІ ВИБІЙКИ (мальованки) Докінчення Будучи приступною своїми некоштовними засобами, вона прийнялася широко в народі, а народні таланти, застосовуючи свої традиційні декоративні мотиви, надали їй характеру народньої. Тканини, прекрасно декоровані вибійкою, оживили щоденний вигляд села, яке щодо цього стало до певної міри незалежним від міста. Сукно й полотно, вироблене дома, часто дома декороване й вибійкою, значно прикрасило і збагатило вигляд селянської хати. Убрання селян стало кольоритнішим, свіжим і веселішим. На жіночий одяг і прикрасу хати компоновано орнаменти з стилізованими квітами, зображеннями птахів, цвітучих дерев, квадратів, трикутників, спіральних ліній, які були пов'язані з культовими обрядами українського народу. Ті мотиви переходили з покоління в покоління, перетворюючися на щораз кращі орнаменти. Для чоловіків орнамент був у смуги, кліточки або й цятки. В Ніжині в 1767 році існувала ткацька фабрика Богдана Іванова. Майстри в ній вживали вже в вибій- ковій техніці декорування не тільки дерев'яні бльоки, але й мідні Гравіровані валки. Застосовували вже й орнаменти в двох і трьох кольорах. Тут виробляли також прекрасні шовкові вибійкові хустки. По середині прикрашували їх букетом стилізованих квітів — троянд, айстер, чорнобривців чи інших з листям м’яти. По боках компонували вінок з тих самих квітів. Для того, щоб представити квіти у більшій скалі кольорів, уживали рослинних барвників. На вибійкові тканини був великий попит у наших містах у центральній і східній Україні. Там застосовувано вибійки для оформлення інтер’єрів будинків заможних людей. Доплив фляндрських і французьких шпалерів був обмежений митними перепонами, тож наші вибійкові тканини заступали їх з великим успіхом. Це спричинилось до створення окремої вітки мистецького промислу. Для цього ужитку вибійка друкувалася на широкому полотни щі або й на подвійній його ширині, щоб оминути зайвих швів на стінах кімнат. Ними обліплювано стіни, оббивано м’які меблі. їх розкрашувано великими взорами в інтенсивних кольорах, що були контрастними до білого або іншого ледь тонованого кольору. Стосовано також геометрично-рослинні орнаменти, які накладали пригашеними фарбами на тонованому тлі. У взорах для цих тканин майстрі використовували місцеві традиційні національні мотиви, якими наше село прикрашувало стіни, вікна, двері й печі своїх хат. Тому вони мали національний характер, і їх радо купувало українське панство, тодішні дворяни, козацька старшина й заможне купецтво. Осередками виробництва таких тканин були міста Київ, Кролевець, Переяслав, Миргород і Полтава. Найбільшим осередком високо-мистецьких тканин було місто Кролевець. Цей ткацький промисел був ще розвинений від часів заснування міста Кролевця (в XV ст.). Тамошні мотиви зображують стилізованих птахів, дерева, квіти, квадрати та ромби, пов’язані з культовими обрядами народу. Визначилась тут особливо родина Оболон- ських — Андріїха і її чотири сини. В колишньому музеї Є. Скаржинської в Лубнях експонати з підпи сами Оболонських мали почесне місце, а були між ними і вибійкові тканини. У списках великих майстрів міста Кролевця є і кріпаки, як підданий Антона Милорадовича — Кіндрат Бичко; піддані Петра Ошевського — Григорій і Павло Лисенки; підданий Петра Бутовича — майстер Сергій Сердечченко. Між численними іншими тканинами ці майстрі виробля ли здебільшого вибійкові тканини для оформлення панських домів, що уважалося тоді вимогами стилю клясицизму. Великим київським майстром був Агафон Чернявшенко. Одна з його цікавих композицій має на темносиньому тлі жовтогарячі кола, з яких прогля дають огненні язики. Взірець його тканин зберігся на підкладці риз, що переховуються в музеї Києво- Печерської Лаври. Пізніші київські майстрі, взорую- чись на Чернявшенкові, створили свій київський стиль декоративної вибійки. Вибійкові тканини виробляла також полотняна фабрика в Немирові, Вінницької обпасти. Немирівські вибійкові хустки називалися колтринами, від їх мотивів, що уживались раніше на шпалерах цієї назви. Наші вибійкові тканини за своїм народнім характером були мало сприйнятні в містах Західньої України, що були заселені переважно чужим елементом. Тому цей засіб мав широке застосування тут тільки в народньому побуті. Орнаментальні мотиви й тут різноманітні. Найстарші геометризова- ні, новіші рослинні в формі дрібних стилізованих квітів, листків часто з легко розкинутими зірками, дрібненькими колами, трикутниками. Вибійки уживалося до декорування хати, як пошивки на подушки й перини, занавіси до вікон та інше, а також для жінок на спідниці, запаски, короткі кабати. Для мужчин на штани були смугасті вибійки або в кліточку на льняному полотні. Найбільше мистецько розвинені орнаменти є на Лемківщині й на Бойківщині. По Першій світовій війні, коли неможливо було купити жадної тканини, вибійкові майстрі приїздили на ярмарки з готовими дерев’яними вибійковими бльоками або валками й друкували людям полотна, що було в той час для зруйнованого й оголеного села великим порятунком. Оригінальність, свіжість та краса нашої вибійки, її національний характер були причиною того, що Докінчення ст. 19 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top