Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ЗОЯ КОГУТ ДОРОГІ ДРУЗІ! Докінчення 2-го жовтня на святочному бенкеті (не випадає ж нам обходитись без бенкетів!) в розкішній залі, за празниковими столами, в святковому настрої, багато- чисельна публіка мала нагоду вислухати певну кількість дуже змістовних промов і декілька гарних сольоспівів. Бенкет пройшов достойно і цілковито відповідав поясненню цього слова в оксфордському лексіконі. Надзвичайно цікавою подією була пресова конференція, яка відбулась 4-го жовтня в готелі "Колюмбус” Зорганізована комітетом, в який увійшли о. д-р І. Гриньох, д-р. В. Маркусь, д-р. В. Косик і мґр. Єва Піддубчишин, вона мала широкий розголос в світовій пресі. Переді мною копія з під писами присутніх — всіх 23. Крім представників української преси, тут 18 підписів запрошених ж у р н а л істів є в р о п е й с ь ки х часопи сів і прес- інформацій. Заанґажована професійна пере кладачка перекладала питання присутніх з італій ської, французької і німецької мов на англійську. Відповідали члени комітету. На самому початку всім присутнім був розданий "прес-реліс” , де в сконденсованій формі пові домлялося про причину українських святкувань у Римі і про ціль Українського Патріярхального Об'єднання та його невдоволення деякими потяг- неннями Ватикану. Привітавши всіх присутніх, д-р Василь Маркусь відкрив пресконференцію з нагоди двох ювілеїв Патріярха Йосифа Сліпого. Запитів було багато. Траплялись і несподіванки, як наприклад питання: — Чи Кардинал Сліпий отримав привітання з совєтської амбасади? або: — Яке ваше становище до одружених священи ків? чи: — Якщо ви не годитесь з деякими потягненнями Ватикану, чи не маєте ви зв’язку з архиєпископом Ляфебром? Відповіді були урівноважені, ґрунтовні і коротко задовільні. Пресконференція пройшла ділово й успішно. Вже від наступного дня почали показу ватись результати: "Інтернешенел Дейлі Нюс", "Інтер- нешенел Гералд Трібюн", "Іль Маттіно” , ” Іль Темпо” , "Зе Тайме” , "Рома" "Віта", "Іль Джорнале делль' Інтерно", "Ле Монд” , "Ле Фіґаро", "Кор’єре делля Сера", "Нахріхтен” вмістили статті різної довжини і різних насвітлень про наші, українські проблеми, вимоги і нашу боротьбу. Приходив час прощатись з Римом. Я ще хотіла заїхати на день-два до Атен, але через "страйк” в Англії важко було дістати місце в літаку і я, побоявшись, щоб мене цей "страйк” не затримав у Греції в ’’безфінансовому" стані, рішилась летіти просто додому. Діставши місце в літаку на 13-те жовтня, почала востаннє відвідувати мої улюблені місця Риму і дорогих мені людей. Попрощалась з пані Софією Мельник, яка вже півроку лежала тут у шпиталі, з пані Олею Коновалець, була на Авентіно, була в наших манастирях і семінаріях, зірвала рожу біля святої Софії. — То ви їдете! А мені тут уже казали: "та не тримайте Зою так довго!” Ну, — все в Божих руках! — сказав з усмішкою Блаженніший, помітивши, як я стараюсь стримати сльози. — Думайте, пишіть і — знову приїжджайте! — Благословив мене, і я пішла. В четвер, 13-го жовтня, попрощавшись з сестрами, пані Чубатою і дорогою "М адонною” , владика Кир Іван Прашко і я вилетіли з Риму. Правда, вилетіли з 6-ти годинним запізненням, бо "загайджекований" літак "Люф тганси" набирав біля нашого літака паливо і тому ціле летовище було в стані алярму й цілковитого безголов'я, але нас "загайджекувати" ніхто не схотів, і ми, без дальших пригод, щасливо вилетіли з Риму, що треба, мабуть, завдячувати молитвам владикй Кир Івана. В суботу вже о 5.30 ранку, літак приземлився в Мельборні. На владику чекала багатотисячна українська громада і отець Бовден, на мене — лише моя родина і може, деякі друзі. Моя друга подорож до Риму стала спогадом. В думках часто блукаю римськими вулицями, їм морозиво на "піяцца Навона", дивлюсь, як італійські робітники вкладають мозаїку в храмі св. Софії, бігаю по подвір’ї з Карою, Бровком, Циганом і Круцьком, іду бічною брамою до Ватикану, або сиджу в інституті "орієнтале" чи з пані Орисею в нашій бібліотеці. Чи побачу це все знову? Не знаю. Якщо б хтось запитав мене — чому я так люблю Рим? — відповісти було б нелегко. Певно, що сам Рим це невичерпана скарбниця для кожного, хто цікавиться історією, бо де ще на світі ви знайдете таке місто, що великодушно дозволяє вам дивитись на три тисячі літ минувшини? І де ще в світі існує таке місто, в якому ця минувшина так
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
