Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛИСТ ДО СЕСТРИЧКИ Лисичка листа до сестрички писала І любе слівце до слівця додавала: — Я цьомаю цьомку. цьомухну, цьомусю, У хвосцьо і в оцьо, і в носьо, і в усьо. Лисичка листа до сестрички скінчила І марку-листочок на нім приліпила. Вручила лелеці, бо знала лелеку, Він був листоноша і жив недалеко Лелека донині літає, шукає, Бо лист до сестрички адреси не має. Бабай Мирослав Петрів ЧОРНОГУЗ І ЖАБИ Передрук з "Веселки” Те, про що розказуватиму, діялося дуже давно. Злетілися всі птахи на широку долину й стали раду радити, кого б то їм за царя вибрати. — Нехай царем буде Орел! — сказав дзюбатий Дятел ь. — Ні! — запищали Чайки-реготухи. — Орел зашився в карпатські ліси, а до нас і не загляне. Оберімо собі низового царя. — Хай Яструб буде царем! — крикнула Ворона. — Не хочемо! Не хочемо! — закричали птахи. Виступив поважний Шпак і сказав: — Нехай нашим низовим царем буде Чорногуз! Він птах статечний, розважний і справедливо пануватиме над нашою крилатою громадою. — Хай буде так! — закричали птахи й радісно замахали крилами. — Хай живе цар Чорногуз! — крикнув Шпак. Його оклик підхопили всі птахи. Чорногуз стояв збентежений. Такої чести він не сподівався. Поки отямився, Чайки принесли з плавнів прегарну золоту корону і поклали йому на голову. Птахи вклонилися новому цареві й полетіли до своїх гнізд. Залишившись сам з жінкою, Чорногуз захотів побачити чи йому до лиця в золотій короні. Не мав дзеркала, тому підійшов до озерця, щоб глянути в його гладке плесо. Ледве нахилився — корона злетіла з голови і впала в воду. Може Чорногуз і витягнув би корону, та жаби побачили її й понесли до своєї столиці, Жабуриння. Там негайно обрали собі царя і назвали його Жабурин Перший. На березі озерця Чорногузиха стала лаяти Чорногуза: — А ти недотепо! Тебе добрі птахи за царя обрали, а ти корону жабам віддав! — Цить, цить! — заспокоював її Чорногуз. — Ловитимемо жаб доти, доки вони не віддадуть мені корони. Від того дня й донині всі Чорногузи ловять жаб. Низові птахи не мають царя, а під водою в Жабуринні панує вже Жабурин Сто Двадцять П’ятий. Кажуть що Жабурини пануватимуть, доки Чорногузи не відберуть у них корони. Чи це коли станеться, не знати.. К. Перелісна НЕ СТРАШНЕНЬКЕ! Оленка тільки знає Садочок прибирать — Доріжки замітає На день разів по п’ять. І все було б в порядку, Її не треба вчить, — Рис. Ельмира Туркевич (15 років) Так сіре жабенятко За діжкою сидить. Воно і не страшненьке, Та тільки підстрибне, — Оленка враз швиденько До хати дремене. НАШЕ ЖИТТЯ, ТРАВЕНЬ, 1978 35 Рисунок — Ярко Козак
Page load link
Go to Top