Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛИСТ ДО СЕСТРИЧКИ Лисичка листа до сестрички писала І любе слівце до слівця додавала: — Я цьомаю цьомку. цьомухну, цьомусю, У хвосцьо і в оцьо, і в носьо, і в усьо. Лисичка листа до сестрички скінчила І марку-листочок на нім приліпила. Вручила лелеці, бо знала лелеку, Він був листоноша і жив недалеко Лелека донині літає, шукає, Бо лист до сестрички адреси не має. Бабай Мирослав Петрів ЧОРНОГУЗ І ЖАБИ Передрук з "Веселки” Те, про що розказуватиму, діялося дуже давно. Злетілися всі птахи на широку долину й стали раду радити, кого б то їм за царя вибрати. — Нехай царем буде Орел! — сказав дзюбатий Дятел ь. — Ні! — запищали Чайки-реготухи. — Орел зашився в карпатські ліси, а до нас і не загляне. Оберімо собі низового царя. — Хай Яструб буде царем! — крикнула Ворона. — Не хочемо! Не хочемо! — закричали птахи. Виступив поважний Шпак і сказав: — Нехай нашим низовим царем буде Чорногуз! Він птах статечний, розважний і справедливо пануватиме над нашою крилатою громадою. — Хай буде так! — закричали птахи й радісно замахали крилами. — Хай живе цар Чорногуз! — крикнув Шпак. Його оклик підхопили всі птахи. Чорногуз стояв збентежений. Такої чести він не сподівався. Поки отямився, Чайки принесли з плавнів прегарну золоту корону і поклали йому на голову. Птахи вклонилися новому цареві й полетіли до своїх гнізд. Залишившись сам з жінкою, Чорногуз захотів побачити чи йому до лиця в золотій короні. Не мав дзеркала, тому підійшов до озерця, щоб глянути в його гладке плесо. Ледве нахилився — корона злетіла з голови і впала в воду. Може Чорногуз і витягнув би корону, та жаби побачили її й понесли до своєї столиці, Жабуриння. Там негайно обрали собі царя і назвали його Жабурин Перший. На березі озерця Чорногузиха стала лаяти Чорногуза: — А ти недотепо! Тебе добрі птахи за царя обрали, а ти корону жабам віддав! — Цить, цить! — заспокоював її Чорногуз. — Ловитимемо жаб доти, доки вони не віддадуть мені корони. Від того дня й донині всі Чорногузи ловять жаб. Низові птахи не мають царя, а під водою в Жабуринні панує вже Жабурин Сто Двадцять П’ятий. Кажуть що Жабурини пануватимуть, доки Чорногузи не відберуть у них корони. Чи це коли станеться, не знати.. К. Перелісна НЕ СТРАШНЕНЬКЕ! Оленка тільки знає Садочок прибирать — Доріжки замітає На день разів по п’ять. І все було б в порядку, Її не треба вчить, — Рис. Ельмира Туркевич (15 років) Так сіре жабенятко За діжкою сидить. Воно і не страшненьке, Та тільки підстрибне, — Оленка враз швиденько До хати дремене. НАШЕ ЖИТТЯ, ТРАВЕНЬ, 1978 35 Рисунок — Ярко Козак
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
