Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Та вернімось до наших розмов. Я спитала Ізидору Петрівну, яка її дуска про повісті й оповідання з життя Лесі Українки, що вийшли за останні роки. Ізидора Петрівна вибухає, обурюється, сердиться. Каже, що всі біографічні повісті й оповідання, які вона читала, за винятком згаданої праці Костенка — неможливі. Автори не уявляють оточення Лесі України, не знають обставин життя, стилю взаємин між людьми. Часто каже Ізидора Петрівна — "що як на Україні, так і на еміґрації різні особи гадають, що пишуть біографічні повісті, а самі виписують таке, чого не тільки не було, але й не могло бути". "Слава Богу" — каже Ізидора Петрівна — "що вийшла Лілина книжка. Радію безмежно, бо там правда про Лесю, її родину і ближче оточення”. "Ізидоро Петрівно, — кажу я, — книжка Ольги Петрівни кінчається моментом фізичної смерти Лесі в серпні 1913 року. Поговорімо про дальшу долю героїв книжки, що їх життя тісно перепліталося з Лесиним, що були ідейно близькі Лесі”. ізидора Петрівна відповідає: "Більшість людей з оточення Лесі в 1917 році пішло за ідеями української національної революції. Дехто пішов на еміґрацію. З тих, що лишились на Україні, багато хто зазнав тюрми і таборів примусової праці, дехто і смерть свою там знайшов”. Ізидора розповідає про долю близьких до Лесі людей. Її чоловік Климентій Квітка був заарештований 1934 року і висланий на три роки до Караганди. Після закінчення терміну заслання не міг повернутися на Україну, жив в Александрові під Москвою. Лесину матір Олену Пчілку прийшли заарештували в 1929 році, але застали її хворою, прикутою до ліжка. Лишили дома, бо не могла ходити. Через рік Олена Пчілка померла. Михайло Васильович Кривинюк, чоловік сестри Ольги, близький друг Лесі і довголітній співробітник на політичній роботі, був заарештований 1929 року, засуджений умовно на процесі СВУ. У Великодню ніч 1930 року його випустили. Лесина сестра Оксана ще до революції виїхала закордон (її чоловік Антін Шимановський був есером) і на Україну не поверталась, тепер живе у Празі. Антін Шимановський повернувся був до СРСР і там загинув. Лесин брат Микола після революції жив у Колодяжному, у тій частині Волині, що відійшла до Польщі. Ізидора Петрівна і її чоловік Юрій Григорович Борисів мучилися роками в тюрмах і таборах. Юрій Григорович був заарештований 1930 року і висланий на північ на три роки. Повернувся восени 1934 року, в березні 1938 року був заарештований знову. Слід його пропав у таборах. Ізидора Петрівна була заарештована 10 вересня 1937 року, сиділа в Лук’янівській тюрмі у Києві. В січні 1938 року її перевели до так званої етапної камери і там оголосили присуд: вісім років поправно-трудових таборів за статтею 54-10, тобто "за аґітацію”. 31-го січня 1938 року її забрали на етап, не сказавши, куди везуть. Була на далекій півночі, рубала ліс. Сестра Ольга подала заяву про перегляд справи. Єжовщина пішла на спад, і в листопаді 1939 року Ізидора Петрівна повернулась до Києва. Не перерахувати всіх Лесиних рідних і друзів, жертв більшовицького терору. Лесин кузин Юрій Тесленко- Приходько (що зробив у травні 1913 року Лесині останні фотографії) помер на засланні у Котласі. Його батько й мати (сестра Лесиного батька) були революціонерами. Юрій народився в Сибіру, коли батьки були на засланні. У 30-их роках Юрій був директором рентгенологічного інституту в Києві, був заарештований 1937 року. Люди, що були з ним у тюрмі, казали, що його дуже катували. Лесину близьку товаришку Людмилу Старицьку- Черняхівську судили на процесі СВУ, таврували як втілення української контрреволюції. На початку війни вона була знову заарештована і померла у концтаборі. Лесин спів робітник юних літ — соціял-демократ Іван Стешенко — був генеральним секретарем освіти в першому уряді України в 1917 році. 1918 року його вбив бандит у Полтаві. Максим Спавінський, з яким Леся разом перекладала Гайне, з урядом УНР пішов на еміґрацію. В 1945 році в Празі його заараштували більшовики і вивезли до Києва, де він і помер. Занурилась Ізидора Петрівна у спогади. З фото графій дивиться багато ясних очей. Я питаю: "Як ви думаєте, яка була б Лесина доля, якби вона жила за влади більшовиків?" Ізидора Петрівна не вагається: "Відповідь знає кожний, хто читав Лесині твори. Чесна й послідовна, вона ніколи б не примирилась із владою у новітній країні неволі”. УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ 203 SECOND AVENUE • NEW YORK, NEW YORK 10003 МЕЦЕНАТИ І ДОБРОДІЇ УКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЮ ПРОДОВЖЕННЯ ПРИВАТНІ ОСОБИ: МЕЦЕНАТИ: Анна Татарів............................................................................. 1,000.00 д-р Климентій Рогозинський ....................................... 1,000.00 (доповнив до попередньої пожертви) ДОБРОДІЇ: Лідія і Василь Кий ....................................................................500.00 Ірена і Лев Кушнір....................................................................500.00 д-р Дмитро і Марія Фаріон..................................................500.00 ОКРУГИ І ВІДДІЛИ СУА: МЕЦЕНАТИ: Окружна Управа Чікаґо ...................................................... 1.000.00 Окружна Управа склала цей даток у пам’ять пок. Марії Яримович, основниці Округи, в десяту річницю Її смерти. На ту ціль переведено збірку серед родини і друзів Покійної. 59 Відділ з Балтимор.......................................................... 1,000.00 (доповнив до попередньої пожертви) 86 Відділ з Ньюарку . ......................................................... 1,000.00 (доповнив до попередньої пожертви) ДОБРОДІЇ: 13 Відділ 3 Честеру.................................................................. 500.00 70 Відділ з Пасейку..................................................................500.00 Щира подяка всім жертводавцям УПРАВА УКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЮ 6 НАШЕ ЖИТТЯ, БЕРЕЗЕНЬ 1978 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
