Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Та вернімось до наших розмов. Я спитала Ізидору Петрівну, яка її дуска про повісті й оповідання з життя Лесі Українки, що вийшли за останні роки. Ізидора Петрівна вибухає, обурюється, сердиться. Каже, що всі біографічні повісті й оповідання, які вона читала, за винятком згаданої праці Костенка — неможливі. Автори не уявляють оточення Лесі України, не знають обставин життя, стилю взаємин між людьми. Часто каже Ізидора Петрівна — "що як на Україні, так і на еміґрації різні особи гадають, що пишуть біографічні повісті, а самі виписують таке, чого не тільки не було, але й не могло бути". "Слава Богу" — каже Ізидора Петрівна — "що вийшла Лілина книжка. Радію безмежно, бо там правда про Лесю, її родину і ближче оточення”. "Ізидоро Петрівно, — кажу я, — книжка Ольги Петрівни кінчається моментом фізичної смерти Лесі в серпні 1913 року. Поговорімо про дальшу долю героїв книжки, що їх життя тісно перепліталося з Лесиним, що були ідейно близькі Лесі”. ізидора Петрівна відповідає: "Більшість людей з оточення Лесі в 1917 році пішло за ідеями української національної революції. Дехто пішов на еміґрацію. З тих, що лишились на Україні, багато хто зазнав тюрми і таборів примусової праці, дехто і смерть свою там знайшов”. Ізидора розповідає про долю близьких до Лесі людей. Її чоловік Климентій Квітка був заарештований 1934 року і висланий на три роки до Караганди. Після закінчення терміну заслання не міг повернутися на Україну, жив в Александрові під Москвою. Лесину матір Олену Пчілку прийшли заарештували в 1929 році, але застали її хворою, прикутою до ліжка. Лишили дома, бо не могла ходити. Через рік Олена Пчілка померла. Михайло Васильович Кривинюк, чоловік сестри Ольги, близький друг Лесі і довголітній співробітник на політичній роботі, був заарештований 1929 року, засуджений умовно на процесі СВУ. У Великодню ніч 1930 року його випустили. Лесина сестра Оксана ще до революції виїхала закордон (її чоловік Антін Шимановський був есером) і на Україну не поверталась, тепер живе у Празі. Антін Шимановський повернувся був до СРСР і там загинув. Лесин брат Микола після революції жив у Колодяжному, у тій частині Волині, що відійшла до Польщі. Ізидора Петрівна і її чоловік Юрій Григорович Борисів мучилися роками в тюрмах і таборах. Юрій Григорович був заарештований 1930 року і висланий на північ на три роки. Повернувся восени 1934 року, в березні 1938 року був заарештований знову. Слід його пропав у таборах. Ізидора Петрівна була заарештована 10 вересня 1937 року, сиділа в Лук’янівській тюрмі у Києві. В січні 1938 року її перевели до так званої етапної камери і там оголосили присуд: вісім років поправно-трудових таборів за статтею 54-10, тобто "за аґітацію”. 31-го січня 1938 року її забрали на етап, не сказавши, куди везуть. Була на далекій півночі, рубала ліс. Сестра Ольга подала заяву про перегляд справи. Єжовщина пішла на спад, і в листопаді 1939 року Ізидора Петрівна повернулась до Києва. Не перерахувати всіх Лесиних рідних і друзів, жертв більшовицького терору. Лесин кузин Юрій Тесленко- Приходько (що зробив у травні 1913 року Лесині останні фотографії) помер на засланні у Котласі. Його батько й мати (сестра Лесиного батька) були революціонерами. Юрій народився в Сибіру, коли батьки були на засланні. У 30-их роках Юрій був директором рентгенологічного інституту в Києві, був заарештований 1937 року. Люди, що були з ним у тюрмі, казали, що його дуже катували. Лесину близьку товаришку Людмилу Старицьку- Черняхівську судили на процесі СВУ, таврували як втілення української контрреволюції. На початку війни вона була знову заарештована і померла у концтаборі. Лесин спів робітник юних літ — соціял-демократ Іван Стешенко — був генеральним секретарем освіти в першому уряді України в 1917 році. 1918 року його вбив бандит у Полтаві. Максим Спавінський, з яким Леся разом перекладала Гайне, з урядом УНР пішов на еміґрацію. В 1945 році в Празі його заараштували більшовики і вивезли до Києва, де він і помер. Занурилась Ізидора Петрівна у спогади. З фото графій дивиться багато ясних очей. Я питаю: "Як ви думаєте, яка була б Лесина доля, якби вона жила за влади більшовиків?" Ізидора Петрівна не вагається: "Відповідь знає кожний, хто читав Лесині твори. Чесна й послідовна, вона ніколи б не примирилась із владою у новітній країні неволі”. УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ 203 SECOND AVENUE • NEW YORK, NEW YORK 10003 МЕЦЕНАТИ І ДОБРОДІЇ УКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЮ ПРОДОВЖЕННЯ ПРИВАТНІ ОСОБИ: МЕЦЕНАТИ: Анна Татарів............................................................................. 1,000.00 д-р Климентій Рогозинський ....................................... 1,000.00 (доповнив до попередньої пожертви) ДОБРОДІЇ: Лідія і Василь Кий ....................................................................500.00 Ірена і Лев Кушнір....................................................................500.00 д-р Дмитро і Марія Фаріон..................................................500.00 ОКРУГИ І ВІДДІЛИ СУА: МЕЦЕНАТИ: Окружна Управа Чікаґо ...................................................... 1.000.00 Окружна Управа склала цей даток у пам’ять пок. Марії Яримович, основниці Округи, в десяту річницю Її смерти. На ту ціль переведено збірку серед родини і друзів Покійної. 59 Відділ з Балтимор.......................................................... 1,000.00 (доповнив до попередньої пожертви) 86 Відділ з Ньюарку . ......................................................... 1,000.00 (доповнив до попередньої пожертви) ДОБРОДІЇ: 13 Відділ 3 Честеру.................................................................. 500.00 70 Відділ з Пасейку..................................................................500.00 Щира подяка всім жертводавцям УПРАВА УКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЮ 6 НАШЕ ЖИТТЯ, БЕРЕЗЕНЬ 1978 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top