Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
УКРАЇНСЬКИЙ ВЕЛИКДЕНЬ Д-р ІВАН СЕНЬКІВ У спогадах та образах минувшини: Уже на саму згадку слова Великдень зразу висту пають в нашій уяві радісні спогади, образи і цілі кар тини, пов’язані тісно з цим великим днем. Живемо у сфері щоденних турбот з постійною надією на краще майбутнє. Але наші думки кружляють часто коло минулих переживань та спогадів. Тому коротко зупинимося коло цих тем, щоб натішитися фолкльорною спадщиною, в якій ми виростали і яка стала нам дорогоцінним скарбом. Скарби ці збері гаємо якраз тут, бо вони наповняють нас радістю і скріпляють нашого духа серед далекої, непривітної чужини. Прихід весни наповняв наших предків-хлібо- робів завжди безмірною радістю, яка виявлялася на провесні по довгім зимовім безділлі, в сумних хоро водах, піснях, містеріях похорону зими та радісних обрядах кликання і зустрічання весни. З часом ця фолкльорна спадщина пов’язалася з християн ськими святами, які припадали на весні. Найбільше староукраїнських обрядів пов’язалося з величавим святом Воскресіння Христа, яке присвоїло старо давні форми українського свята заворожування щастя і добробуту та свята поминання предків і інші 1. Тиждень перед Великоднем припадає Вербна неділя (квітна, шуткована, бечкова). Це хоч і християнське свято (Мат. 21.8.), але у нас пов’яза лося воно зі староукраїнським культом верби. Верба цвіте вже у березні і своїми ’’котиками" (цвітом) заповідає і веде весну. У вербну неділю посвячуємо по всій Україні коло церкви гілки верби з ’’котиками”, які впливом святої води наповняють чудотворною силою. Вербні гілки люди брали додому і зберігали їх цілий рік. Кому при церкві попала гілка з гарними ’’котиками”, того чекав добрий урожай. Шуткою вдарялися хлопці і дівчата, щоб бути щасливими і здоровими. Шуткою виганяли худобу перший раз на пасовисько, щоб добре велася. Посвячені гілки верби втикали господарі в землю по городах, полях і левадах, щоб росли і хоронили їх від бурі, грому і граду. На Україні росли різні роди верби, але найбільш поширені були ці срібно-білі, дрімучі над потоками, ’’сторожі” з грубим стовбуром, потрісканою корою, з дуплом та ’’кучерявою” головою. (Salix Alba). Типовим явищем українських краєвидів були також просторі лозові луги вздовж рік і потоків, порослі травою, ожинами і повні жаб та дрібної звірини. Луги вирубувано і в’язано у фашини (в’язки), яких уживали для регуляції рік і будови гребель. З пруття лози плетено майстерні кошики, драбини до возів, коші для ловлі риби і типові для Покуття кошниці, в яких переховувано кукурудзу. Лозою городжено стіни хат М и р о н Б іл и н с ь к и й . В е р б а . Д е р е в о р із . M y ro n B ily n s k y . W illo w . W o o d c u t. НАШЕ ЖИТТЯ, БЕРЕЗЕНЬ 1978
Page load link
Go to Top