Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
мова тут виключно про французькі завдання комітету, тож треба було спершу запитати, чи їх не цікавили б теж пекучі міжнародні проблеми. Моє коротке запитання до них звучало так: "Ми хотіли б знати, чи ваш комітет не передбачає створення комісії для справ дітей політв'язнів у СССР?”. У відповідь запанувала мовчанка, тож я продовжу вала: "Коли ні, то ми — Союз Українок Франції — пропону вали б створити таку комісію, до якої ввійшли б люди зі Східньої Европи, які добре знають жахливе буття тих не щасних дітей, відірваних від батьків, зокрема матерів. Голова перша отряслася від несподіванки і заявила, що наше домагання їх "зворушило”, але вони "тільки фран цузький комітет” і т.д. Одначе додала вона, знайдеться вихід, бо їхня членка, пані Труазіє входить до Міжнарод ного Комітету МРД, і там вона може цю справу порушити. Несподівано зразу підтримав нашу пропозицію представ ник якоїсь християнської установи, що й згодом дав нам адресу американського комітету, а тоді й пані Мансо заявила, що М.М.М. це не французька, а міжнародна органі зація, і тому має дбати про потреби своїх складових оди ниць, у цьому й української. Тому вона просить пані Труазіє зайнятися справами дітей політвязнів у всьому світі . Перерву, яка наступила, використали ми обидві на ознайомлення наших сусідок у залі, які винятково добре до нас поставилися, та дали паням Труазіє і Тольман наші адреси (ще й "виклад” пані Митрович), щоб вони нас повідо мили про вислід їхніх заходів. Кожна з них обіцяла нам ’’зробити все, що в їхніх силах”. Врешті прийшла пані Місоф, яку голова представила як міністра для "родинних справ” та коротко переповіла їй звіти доповідачок. Доповідь пані міністра, як можна було сподіватися, була суха й обережна та не внесла нічого но вого, крім хіба похвал для комітету МРД та його "душі” пані Моріс Ґольшміт. У поновній короткій дискусії пані Митро вич пробувала ще "окружною дорогою” добитися розгляду нашої справи, пропонуючи створити під патронатом пані Місоф комісію для родин чужинців, що перебувають у Франції, на що дістала відповідь, що цю справу "роз глянеться”. Ось які були наші "успіхи” на пресконференції МРД у Франції... УКРАЇНСЬКІ ВЕЧЕРНИЦІ В КУРІТІБІ Організація Українських Жінок спільно з Фолкльорною групою при Хліборобсько-Освітньому Союзі влаш тували 8 жовтня 1977 р. традиційні ве черниці їх відкрила голова ОУЖ Євге нія Мазепа. У короткій мистецькій програмі виступили танцюристи Фол- кльорної групи і діти української суботньої школи. Головною точкою вечерниць був конкурс вишиваного вбрання. Нагороди уділювались за — модерну вишивану блюзку, модерну вишивану суконку і блюзку з України. Окремо признано нагороду за народ ний стрій із Полтавщини і з Карпат. Жюрі взяло під увагу також чоловіків у вишиваних сорочках. Заля була виповнена по береги. Прибули гості з усіх більших осеред ків провінції Парани. Українські вечер ниці вже мають свою популярність. ВИХОВНА КОМІСІЯ СФУЖО Виховній референтці СФУЖО Ма рії Долішній пощастило заснувати в Торонто Виховну Комісію. На першо му засіданні, що відбулося 15 грудня 1977 p., були, крім референтки, Марія Калимін (ОУК), Ярослава Шеремета (ЛУКЖ) і Марія Шкамбара (ОЖ ЛВУ). На другому засіданні 23 січня 1978 р. прибули ще Марія Підкович (ОУК). Христину Мулькевич запрошено, як фахівця. У пляні праці Комісії намічено ряд панелів на виховні теми. Першою темою має бути "Розвиток української дитини від народження”. Для тієї цілі слід перевести опитування й цим погодилася зайнятися Христя Муль кевич. Вона ж погодилась очолити підготову панелів. Секретаркою Комі сії обрано Марію Калимін. ПОСМЕРТНА ЗГАДКА 10 вересня 1975 р. відійш ла у віч ність чільна гром адянка і педагог — бл. п. А нтоніна В олоди м и рівн а Г у м е н ю к . Походила з Волині, де народилась у священичій родині. В ній міцно зберігались традиції, а також зам илування до церковного співу. Тому Антоніна, закінчивши Єпархіяль- не училищ е, учителю вала в с. Ж або- криках і там ж е керувала церковним хором, і так воно було й далі, що, крім педагогічної праці в школі, вона всю ди провадила церковний хор. У 1923 р. переїхала до Чехо-Словач- чини, де закінчила Український П еда гогічний Інститут, здобувш и титул доктора. Студію вала також у музич ному відділі дириґентури. Там вона й одруж илась із д-ром Гуменю ком і разом із ним у 1931 р. осіла в Сваляві на Закарпатті. У 1939 р. додруж ж я емігрувало до Австрії, а звідтіля у 1949 р. до Америки. Осівши в Ст. Поль, М іннесота, Антоніна знов провадила церковний хор, що завдяки її заходам став найкращ им хором в околиці. По БЮДЖЕТОВА КОМІСІЯ СФУЖО 13 лютого 1978 р. Дарія Бойду- ник, фін. референтка, Лідія Дяченко, касирка і Лідія Бурачинська, голо ва СФУЖО, відбули нараду, під час якої опрацювали бюджет СФУЖО на 1978 рік і кампанію приєднування чле- нок-прихильниць. смерти чоловіка в 1968 р. вона з волі його заснувала стипендійний ф онд для семінаристів в Колеґії св. Андрея у Вінніпегу і передала туди цілу свою нотну бібліотеку. Останні роки свого життя прож ила в Нью-Йорку. Похова но її на українському православному цвинтарі у Бавнд Бруку. З України дійш ла до нас вістка, що в Чернігові пом ерла бл. п. Ірина Ко цю би н ська, н ай м о ло д ш а доч ка письменника М ихайла Коцю бинсько го і його друж ини Віри. Н ародилась у 1899 р. Після закінчення гімназії у Чер нігові студію вала право в Києві й Москві. П рацю вала в Міністерстві юстиції, була директором будинку літераторів у Києві, а від 1956 р. заопікувалась м еморіяльним м узеєм свого батька в Чернігові. Більш як 20 років свого життя вона віддала піклу ванню про його спадщ ину, спів працю вала при виданнях і збирала бібліографію писань про нього. НАШЕ ЖИТТЯ, БЕРЕЗЕНЬ 1978 21
Page load link
Go to Top