Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
мова тут виключно про французькі завдання комітету, тож треба було спершу запитати, чи їх не цікавили б теж пекучі міжнародні проблеми. Моє коротке запитання до них звучало так: "Ми хотіли б знати, чи ваш комітет не передбачає створення комісії для справ дітей політв'язнів у СССР?”. У відповідь запанувала мовчанка, тож я продовжу вала: "Коли ні, то ми — Союз Українок Франції — пропону вали б створити таку комісію, до якої ввійшли б люди зі Східньої Европи, які добре знають жахливе буття тих не щасних дітей, відірваних від батьків, зокрема матерів. Голова перша отряслася від несподіванки і заявила, що наше домагання їх "зворушило”, але вони "тільки фран цузький комітет” і т.д. Одначе додала вона, знайдеться вихід, бо їхня членка, пані Труазіє входить до Міжнарод ного Комітету МРД, і там вона може цю справу порушити. Несподівано зразу підтримав нашу пропозицію представ ник якоїсь християнської установи, що й згодом дав нам адресу американського комітету, а тоді й пані Мансо заявила, що М.М.М. це не французька, а міжнародна органі зація, і тому має дбати про потреби своїх складових оди ниць, у цьому й української. Тому вона просить пані Труазіє зайнятися справами дітей політвязнів у всьому світі . Перерву, яка наступила, використали ми обидві на ознайомлення наших сусідок у залі, які винятково добре до нас поставилися, та дали паням Труазіє і Тольман наші адреси (ще й "виклад” пані Митрович), щоб вони нас повідо мили про вислід їхніх заходів. Кожна з них обіцяла нам ’’зробити все, що в їхніх силах”. Врешті прийшла пані Місоф, яку голова представила як міністра для "родинних справ” та коротко переповіла їй звіти доповідачок. Доповідь пані міністра, як можна було сподіватися, була суха й обережна та не внесла нічого но вого, крім хіба похвал для комітету МРД та його "душі” пані Моріс Ґольшміт. У поновній короткій дискусії пані Митро вич пробувала ще "окружною дорогою” добитися розгляду нашої справи, пропонуючи створити під патронатом пані Місоф комісію для родин чужинців, що перебувають у Франції, на що дістала відповідь, що цю справу "роз глянеться”. Ось які були наші "успіхи” на пресконференції МРД у Франції... УКРАЇНСЬКІ ВЕЧЕРНИЦІ В КУРІТІБІ Організація Українських Жінок спільно з Фолкльорною групою при Хліборобсько-Освітньому Союзі влаш тували 8 жовтня 1977 р. традиційні ве черниці їх відкрила голова ОУЖ Євге нія Мазепа. У короткій мистецькій програмі виступили танцюристи Фол- кльорної групи і діти української суботньої школи. Головною точкою вечерниць був конкурс вишиваного вбрання. Нагороди уділювались за — модерну вишивану блюзку, модерну вишивану суконку і блюзку з України. Окремо признано нагороду за народ ний стрій із Полтавщини і з Карпат. Жюрі взяло під увагу також чоловіків у вишиваних сорочках. Заля була виповнена по береги. Прибули гості з усіх більших осеред ків провінції Парани. Українські вечер ниці вже мають свою популярність. ВИХОВНА КОМІСІЯ СФУЖО Виховній референтці СФУЖО Ма рії Долішній пощастило заснувати в Торонто Виховну Комісію. На першо му засіданні, що відбулося 15 грудня 1977 p., були, крім референтки, Марія Калимін (ОУК), Ярослава Шеремета (ЛУКЖ) і Марія Шкамбара (ОЖ ЛВУ). На другому засіданні 23 січня 1978 р. прибули ще Марія Підкович (ОУК). Христину Мулькевич запрошено, як фахівця. У пляні праці Комісії намічено ряд панелів на виховні теми. Першою темою має бути "Розвиток української дитини від народження”. Для тієї цілі слід перевести опитування й цим погодилася зайнятися Христя Муль кевич. Вона ж погодилась очолити підготову панелів. Секретаркою Комі сії обрано Марію Калимін. ПОСМЕРТНА ЗГАДКА 10 вересня 1975 р. відійш ла у віч ність чільна гром адянка і педагог — бл. п. А нтоніна В олоди м и рівн а Г у м е н ю к . Походила з Волині, де народилась у священичій родині. В ній міцно зберігались традиції, а також зам илування до церковного співу. Тому Антоніна, закінчивши Єпархіяль- не училищ е, учителю вала в с. Ж або- криках і там ж е керувала церковним хором, і так воно було й далі, що, крім педагогічної праці в школі, вона всю ди провадила церковний хор. У 1923 р. переїхала до Чехо-Словач- чини, де закінчила Український П еда гогічний Інститут, здобувш и титул доктора. Студію вала також у музич ному відділі дириґентури. Там вона й одруж илась із д-ром Гуменю ком і разом із ним у 1931 р. осіла в Сваляві на Закарпатті. У 1939 р. додруж ж я емігрувало до Австрії, а звідтіля у 1949 р. до Америки. Осівши в Ст. Поль, М іннесота, Антоніна знов провадила церковний хор, що завдяки її заходам став найкращ им хором в околиці. По БЮДЖЕТОВА КОМІСІЯ СФУЖО 13 лютого 1978 р. Дарія Бойду- ник, фін. референтка, Лідія Дяченко, касирка і Лідія Бурачинська, голо ва СФУЖО, відбули нараду, під час якої опрацювали бюджет СФУЖО на 1978 рік і кампанію приєднування чле- нок-прихильниць. смерти чоловіка в 1968 р. вона з волі його заснувала стипендійний ф онд для семінаристів в Колеґії св. Андрея у Вінніпегу і передала туди цілу свою нотну бібліотеку. Останні роки свого життя прож ила в Нью-Йорку. Похова но її на українському православному цвинтарі у Бавнд Бруку. З України дійш ла до нас вістка, що в Чернігові пом ерла бл. п. Ірина Ко цю би н ська, н ай м о ло д ш а доч ка письменника М ихайла Коцю бинсько го і його друж ини Віри. Н ародилась у 1899 р. Після закінчення гімназії у Чер нігові студію вала право в Києві й Москві. П рацю вала в Міністерстві юстиції, була директором будинку літераторів у Києві, а від 1956 р. заопікувалась м еморіяльним м узеєм свого батька в Чернігові. Більш як 20 років свого життя вона віддала піклу ванню про його спадщ ину, спів працю вала при виданнях і збирала бібліографію писань про нього. НАШЕ ЖИТТЯ, БЕРЕЗЕНЬ 1978 21
Page load link
Go to Top