Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Що zumamu ? ЛЕСЯ ЛИСАК: ЗАМОК НА ВУЛИЦІ МЕЙН, оповідання. Мовний редактор — В. Давиденко. Накла дом В-ва ’’Гомін України”, Торон то, 1976. Стор. 186. Нещодавно я отримала нову книж ку Лесі Лисак, оправлену в імітацію багряної шкіри, на гарному важкому папері та з загадковим золотим заголовком: ’’Замок на вулиці Мейн” . Вулиця Мейн — в місті Боффало. Як може бути замок у модерному місті? Знаємо, що замки були колись у середніх віках, але ці часи давно про минули, а сьогоднішнє місто Боффало є одним серед звичайних середніх міст Америки, місто торгівлі та всякої звичайної метушні. І саме в цьому місті наша талановита письменниця зробила справжнє відкриття. Вона знайшла в ньому сьогочасний — 20-го сторіччя — замок, а це шестипо верховий будинок департаментової крамниці. Авторка пригадує ще й другий замок, радше останки старого середньовічного замку в її рідному Перемишлі, в Україні, і біля нього новий ’’замок” — Дівочий Інститут, де навчалася у свої дівочі роки. Перекинена долею після Другої Світової Війни до США, тепер авторка вже довгі роки працює в американ ському ’’замку”, в атмосфері амери канського життя, наскрізь відмінній від атмосфери юних романтичних мрій у Дівочому Інституті. Але як у ’’замку” на рідній землі, так і в цьому новому, поза стінами, діють живі люди. І саме про цих людей — про їх справи щоден ного життя, їх переживання, радості й горе — вона взялася писати. Оскільки мені відомо, то вона перша в україн ській літературі сягнула поза замикані брами й символічні закриті вікна новіт нього замку. Бож, насправді, ми приходимо майже щоденно повз такі ’’замки”, заходимо до них, у їх базарову метушню, але нам ніколи не приходило на думку, що в цій відкритій базаровій метушні, невиди мо для нас, існує певний складний і постійний процес і комплекс життя багатьох людей. Леся Лисак під мітила його, бо влилася в нього своєю працею і тепер у барвистих кольорах розкрила перед нами його складне життя, властиво пов’язане в ньому життя громади людей, одні з яких проводять там майже все своє життя, інші деякий час, довший чи коротший, і їх заступають ще інші, щоб продовжувати ту саму роботу. Бо, як вона каже, ту іде обмін не тільки краму, але й обмін людей, чи обмін людьми. Книжка складається з 33-ох роз повідей, які можна назвати опо віданнями, бо в них авторка роз повідає кожний раз про відмінних людей та їх персональні обставини. Одначе що є характерним, це те, що Леся Лисак своєю власною особою проходить по всіх цих оповіданнях (за малими винятками), бо вона є части ною їх. В них ми бачимо саму Лесю, пізнаємо її ідеї й ідеали, її відношення до людей, а між іншим її глибокий патріотизм та її незламне почуття своєї української гідности. В "замку” існує своя неписана, але тверда конституція. Влада "замку” складається з президента, його помічників, управителів відділів, а далі з купців-”баєрів” (авторка саме працює там як "баєрка”) і ще далі з продав- чинь, які обслуговують маси покупців. Є ще й інші категорії низових р о б ітн и к ів , але вся скл адна "машинерія” цілого "замку” є в руках, умах, здібностях, мудрості, а то й дурноті верхів і в слухняній службі низів. Все це люди, і їх багато. Авторка Леся Лисак стала скоро з продавчині "баєркою”. Її шанують верхи, і вона їм вдячна, що вони ніко ли не образили її національного почуття. "Замок” у цьому відношенні був і є джентлменом. Її колеґи так само шанують її і поважають, а підлеглі їй продавчині люблять її. В такій атмосфері приязні й любови від кривають їй свої серця, свої печалі й радості і вона змальовує їх у своїх роз повідях. Змальовує як психолог, як с о ц іа л ь н и й аналітик і як щира сердечна людина зі зрозумінням і співчуттям, а головно з правдивим хистом письменниці. Щирість, сердеч ність, правда не відносяться до "воло дарів” і президентів та інших верхів, які в більшості дивляться на людей, як на крам або роботів і від яких часто "під данці” комерційного замку злітають несподівано з верху вниз, або просто за двері. У своїх оповіданнях Леся змальо вує людей різних національностей, різного стану й виховання. Вона вміє їх розуміти, вміє знайти в них позитивні й неґативні якості та взагалі все, що людське. Її розповіді треба читати, щоб це побачити і відчути. Я читала їх від початку до кінця залюбки, з великим захопленням і задоволенням. Під час читання я мимохіть відчувала біля себе саму авторку — щиру, лагідну, чулу до чужого лиха, її бадьорий гумор і деколи сарказм по відношенні до тих, що використо вували свою необмежену владу над "підданими” замку несправедливо і нерозумно. Прочитавши книжку Лесі, я вже не проходжу байдуже коло великих будинків депараментових крамниць. Я бачу в них "замки", подібні до того, що його так уміло і цікаво змалювала Леся Лисак і тому щиро раджу всім читачкам і читачам набути цю нову її книжку — "Замок на вулиці Мейн". СТЕФАНІЯ БУБНЮК УСМІХНИСЯ! Турист у маленькому містечку питає прохожого: — Чи є тут готель у вашому місті? — Є два, але напевно не будете добре спати ні в одному ні в другому. — Чому? — Бо всю ніч ви будете жаліти, що не вибрали того другого готелю. Тітка питає свого братанка: — Що ти робив би коли б мав бага то грошей? — Я купив б собі біленьке вбран ня, черевики і білі скарпетки. — Гарно, а що тоді? — Тоді я забрудив би його так, як я це вмію! НАШЕ ЖИТТЯ, БЕРЕЗЕНЬ 1978 15
Page load link
Go to Top