Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Що zumamu ? ЛЕСЯ ЛИСАК: ЗАМОК НА ВУЛИЦІ МЕЙН, оповідання. Мовний редактор — В. Давиденко. Накла дом В-ва ’’Гомін України”, Торон то, 1976. Стор. 186. Нещодавно я отримала нову книж ку Лесі Лисак, оправлену в імітацію багряної шкіри, на гарному важкому папері та з загадковим золотим заголовком: ’’Замок на вулиці Мейн” . Вулиця Мейн — в місті Боффало. Як може бути замок у модерному місті? Знаємо, що замки були колись у середніх віках, але ці часи давно про минули, а сьогоднішнє місто Боффало є одним серед звичайних середніх міст Америки, місто торгівлі та всякої звичайної метушні. І саме в цьому місті наша талановита письменниця зробила справжнє відкриття. Вона знайшла в ньому сьогочасний — 20-го сторіччя — замок, а це шестипо верховий будинок департаментової крамниці. Авторка пригадує ще й другий замок, радше останки старого середньовічного замку в її рідному Перемишлі, в Україні, і біля нього новий ’’замок” — Дівочий Інститут, де навчалася у свої дівочі роки. Перекинена долею після Другої Світової Війни до США, тепер авторка вже довгі роки працює в американ ському ’’замку”, в атмосфері амери канського життя, наскрізь відмінній від атмосфери юних романтичних мрій у Дівочому Інституті. Але як у ’’замку” на рідній землі, так і в цьому новому, поза стінами, діють живі люди. І саме про цих людей — про їх справи щоден ного життя, їх переживання, радості й горе — вона взялася писати. Оскільки мені відомо, то вона перша в україн ській літературі сягнула поза замикані брами й символічні закриті вікна новіт нього замку. Бож, насправді, ми приходимо майже щоденно повз такі ’’замки”, заходимо до них, у їх базарову метушню, але нам ніколи не приходило на думку, що в цій відкритій базаровій метушні, невиди мо для нас, існує певний складний і постійний процес і комплекс життя багатьох людей. Леся Лисак під мітила його, бо влилася в нього своєю працею і тепер у барвистих кольорах розкрила перед нами його складне життя, властиво пов’язане в ньому життя громади людей, одні з яких проводять там майже все своє життя, інші деякий час, довший чи коротший, і їх заступають ще інші, щоб продовжувати ту саму роботу. Бо, як вона каже, ту іде обмін не тільки краму, але й обмін людей, чи обмін людьми. Книжка складається з 33-ох роз повідей, які можна назвати опо віданнями, бо в них авторка роз повідає кожний раз про відмінних людей та їх персональні обставини. Одначе що є характерним, це те, що Леся Лисак своєю власною особою проходить по всіх цих оповіданнях (за малими винятками), бо вона є части ною їх. В них ми бачимо саму Лесю, пізнаємо її ідеї й ідеали, її відношення до людей, а між іншим її глибокий патріотизм та її незламне почуття своєї української гідности. В "замку” існує своя неписана, але тверда конституція. Влада "замку” складається з президента, його помічників, управителів відділів, а далі з купців-”баєрів” (авторка саме працює там як "баєрка”) і ще далі з продав- чинь, які обслуговують маси покупців. Є ще й інші категорії низових р о б ітн и к ів , але вся скл адна "машинерія” цілого "замку” є в руках, умах, здібностях, мудрості, а то й дурноті верхів і в слухняній службі низів. Все це люди, і їх багато. Авторка Леся Лисак стала скоро з продавчині "баєркою”. Її шанують верхи, і вона їм вдячна, що вони ніко ли не образили її національного почуття. "Замок” у цьому відношенні був і є джентлменом. Її колеґи так само шанують її і поважають, а підлеглі їй продавчині люблять її. В такій атмосфері приязні й любови від кривають їй свої серця, свої печалі й радості і вона змальовує їх у своїх роз повідях. Змальовує як психолог, як с о ц іа л ь н и й аналітик і як щира сердечна людина зі зрозумінням і співчуттям, а головно з правдивим хистом письменниці. Щирість, сердеч ність, правда не відносяться до "воло дарів” і президентів та інших верхів, які в більшості дивляться на людей, як на крам або роботів і від яких часто "під данці” комерційного замку злітають несподівано з верху вниз, або просто за двері. У своїх оповіданнях Леся змальо вує людей різних національностей, різного стану й виховання. Вона вміє їх розуміти, вміє знайти в них позитивні й неґативні якості та взагалі все, що людське. Її розповіді треба читати, щоб це побачити і відчути. Я читала їх від початку до кінця залюбки, з великим захопленням і задоволенням. Під час читання я мимохіть відчувала біля себе саму авторку — щиру, лагідну, чулу до чужого лиха, її бадьорий гумор і деколи сарказм по відношенні до тих, що використо вували свою необмежену владу над "підданими” замку несправедливо і нерозумно. Прочитавши книжку Лесі, я вже не проходжу байдуже коло великих будинків депараментових крамниць. Я бачу в них "замки", подібні до того, що його так уміло і цікаво змалювала Леся Лисак і тому щиро раджу всім читачкам і читачам набути цю нову її книжку — "Замок на вулиці Мейн". СТЕФАНІЯ БУБНЮК УСМІХНИСЯ! Турист у маленькому містечку питає прохожого: — Чи є тут готель у вашому місті? — Є два, але напевно не будете добре спати ні в одному ні в другому. — Чому? — Бо всю ніч ви будете жаліти, що не вибрали того другого готелю. Тітка питає свого братанка: — Що ти робив би коли б мав бага то грошей? — Я купив б собі біленьке вбран ня, черевики і білі скарпетки. — Гарно, а що тоді? — Тоді я забрудив би його так, як я це вмію! НАШЕ ЖИТТЯ, БЕРЕЗЕНЬ 1978 15
Page load link
Go to Top