Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
З ПОЇЗДКИ ПО ЕВРОПІ На конгресі Міжнародньої Жіночої Ради в Осльо (тоді Христіянія) принято в члени Національну Раду Українських Жінок. Це уважалось за велике досяг нення, бо членство у Міжнародній Жіночій Раді базу валось на державнім принципі, а Національна Рада Українських Жінок діяла тоді вже на еміграції. Перед українським жіноцтвом відкрилися можливості інформативної праці, які вповні використано на кон гресах та засіданнях управи у Христіянії, Газі, Римі, Копенгазі. Голова, Софія Русова, та члени управи, Ганна Чикаленко-Келлер, д-р. М. Зархі і другі, здобули багато прихильниць української справи. Численні звіти, що появилися друком у публікаціях Міжнародньої Жіночої Ради це історичні документи української дійсности тих часів. По конгресі у Вашінґтоні у 1925 p., де Національну Раду Укра їнських Жінок репрезентувала Ганна Чикаленко-Кел лер, а в склад делегації входили теж Олена Лотоць- ка і Юлія Ярема, українки втратили членство як недержавна нація. По Другій Світовій війні Союзи Українок США, Канади та Австралії стали членами Національних Рад Жінок у країнах свого поселення і знову мають доступ до цієї престижевої міжна родньої організації. Екзекутива СУА одержала листа від Націо нальної Ради Жінок США з 27 березня ц.р., в якім нас повідомлено, що в днях 5-9 червня ц.р. відбу деться засідання Екзекутиви Міжнародньої Жіночої Ради в Осльо, Норвегія, та заразом відзначення 90- ліття цієї організації. У листі зазначено, що СУА, як член Національної Ради Жінок США, може взяти участь у засіданні з правом голосу. Екзекутива СУА вирішила делегувати мене на це засідання. Голов ною ціллю моєї участи було пригадати зібраним представницям Національних Рад Жінок усіх конти нентів, що якраз у тім самім місті у 1920 р. українки перший день, а в Свят-Вечір прикрашують ялинку і чекають на Санта Клоса. Також у молодечих органі заціях заникають влаштовування Свяченого чи Прос- фори, бо нема часу, або нема кому цим зайнятися. Студентство рідко коли організує й відзначує Свято Крут. Діти навіть не свідомі того, що за українським звичаєм відзначаємо іменини, а не лише уродини. Знаю, що це приклади, які всіх болять. Але, якщо відчуваємо біль, то й намагаємося якимсь способом вилікуватися. Мусимо пам’ятати, що ми й наші діти живемо двома культурами і цим збагачуємо наше життя. Користуючися надбаннями двох культур, наші діти багато здобувають. На жаль, часто бачимо, що в них існує почуття меншевартости супроти україн ської культури. Очевидно, ми свідомі цього, що воно постає в наслідок малого обзнайомлення з нею. Не можна ніяк зводити наше українське життя тільки до гопака й вареників. І тут мусять усі наші українські організації допомагати батькам у вихо ванні їхніх дітей, бож і всі ми поносимо відповідаль ність за майбутні покоління. стали членами Міжнародньої Жіночої Ради та зложити відповідну заяву. Ділові наради попередило святочне відзначення 90-ліття Міжнародньої Жіночої Ради в понеділок 5 червня в год. 12 дня у просторій залі магістрату, під проводом голови, принцеси Прем Пурахатра. Усні привіти виголосили: майор міста, голова Націо нальної Ради Жінок Норвегії, член норвезької коро лівської родини княжна Соня, заступниця генераль ного секретаря Об’єднаних Націй Гельві Сепіля та голова Національної Ради Жінок Ivory Coast. Відчи тано теж письмові привіти від урядів багатьох держав. Увечорі того самого дня відбувся у замку Акергус бенкет, на якім королівську родину знов репрезентувала княжна Соня, а святочну промову виголосила Інґер Люіза Валле, міністер спра- ведливости Норвегії. Протягом цілого тижня відбу валися у вечірніх годинах різні імпрези і прийняття. У свобідній товариській атмосфері учасниці нарад мали змогу нав’язувати ближчі знайомства та обмінюватися думками. Я використовувала цю наго ду для інформації про українську проблематику та роздавання матеріялів. У вівторок 6 червня почалися наради Екзекутиви Міжнародньої Жіночої Ради, в яких взяло участь коло 200 членок. Я передала голові привіт від СФУЖО, який вона прочитала. Мені уділено голосу в середу 7 червня на ранішній сесії. Текст заяви поя вився в ’’Нашім Житті”, ч. 7 липень-серпець 1978. По короткім вступнім слові я прочитала заздалегідь приготованого листа, на закінчення сказала дещо про працю СУА, зокрема відзначення Міжна- роднього Року Дитини, стипендійну акцію та засну вання Українського Музею. Мій виступ мав пози тивний відгук. До мене підходили представниці Багато з наших молодих батьків є активні в обороні дисидентів та в інших організаціях і викону ють важливу роботу в американських колах. Але у багатьох з них знання української історії і культур них надбань не дуже то глибокі. Отож, що можемо ми, а особливо наші організа ції зробити, щоб допомогти батькам у вихованні їх ніх дітей? В першій мірі мусимо частіше й глибше призаду- муватися над цією справою і організувати цю, так потрібну, допомогу батькам. Коли батьки будуть певніше почуватися у своїм українстві, то переда дуть це своїм дітям. Чи не треба дати їм можливости почути від фахівців, як цю двокультурність вико ристовувати для наших потреб. Як давати собі раду з щоденними проблемами у вихованні дітей в україн ському дусі? Уважаю, що всі українські організації мають обов’язок присвятити більшу увагу й допомогу батькам у вихованні дітей. Наші організації є на те, щоб допомагати батькам, а не за них виконувати їхні обов’язки.
Page load link
Go to Top