Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОТРЕБА ПРИНАЛЕЖНОСТИ ДО ГУРТУ. Докінчення ОЛЕНА ХМІЛЯК Часом дитина конче потребує піддержки дорослої особи, бо не раз вона переживає хвилини великої самоти, хоч уже й звикла до школи. Дитина не може сама зробити якогось рішення і не може знайти контакту зі своїми ровесниками. Часами дитина потребує контролі старшої особи, бо коли сама почувається самітною й пере ляканою, то стає агресивною, хоч зразу не завва жується її аґресивности. Один хлопчик робив враження тихого й добре вихованого, слухняного хлопця, однак з якоїсь причини діти не приймали його до себе. Коли ж учителька почала уважно його обсервовувати, то запримітила, що хлопчина скрито, нишком штовхав і бив дітей. Одного ранку зчинився страшний крик, а відтак дитячий плач. Він походив з групи хлопців, що бавилися цеглою і збудували огнище. Вони тягнули Михася і хотіли його спалити. Михась був смертельно переляканий і плакав. Одначе, від того ранку, він почав контактуватися з другими дітьми й арґесивність його поволі зникала. Інший хлопець, Василько, не потребував нікого, він хотів лише спокою і непорушної тиші; для нього було вистачальним обсервувати дітей і жити лише в своїх мріях. Він ігнорував учительку і других дітей та бавився лише одинокою забавкою лялькою- моряком. Поступово він почав бавитися з другими дітьми, але його моряк мусів бути при ньому. Навіть коли він ішов на подвір’я, щоби бавитися іншими забавками, то й тоді його лялька-моряк мусіла бути з ним. Цей моряк помагав Василькові погодитися зі школою і оточенням. Надзвичайно важливим є те, щоби дитина мала час і нагоду відпружитися і помріяти, незалежно, від наміченої програми дорослих, бо саме в тих хвилинах вона розв’язує деякі свої життєві труднощі. Діти відчувають потребу знаходити в школі знайомі їм речі — забавку, книжки такі, з якими вони зросли вдома. Програма повинна бути в багатьох точках подібна до їх життя вдома. Деколи вони самі виповнюють провалля, яке ділить дім від школи, як зробив один молоденький хлопчик, що завжди лишав свою маленьку кумедну маріонетку в школі, щоби, як рано прийде до школи, щобудь привітало його з дому. Іграшки й інша власність дітей, які вони приносять зі собою до школи, повинні бути респектовані, і ніколи не треба ставитись до них з досадою. Ми повинні бути вдячні дитині за пригадку нам, що вона є одною і тою самою особою чи то в школі, чи дома. Її потреби й можливості є такі самі у кожній ситуації. Змога принести улюблену власність з дому до школи запевнює їй єдність між цими двома середовищами. Почуття безпеки скріплюється у дитини, якщо вона має дещо із своєї власности в школі, а це відноситься передусім до тих перших днів у школі. Труднощі виринають тоді, коли одна дитина домагається приватної власности другої дитини, однак це є важливою частиною виховання, щоби зуміти справитися з такою ситуацією. Часто помагає дещо дати дитині, як лише прийде до школи, щоби це було її виключною власністю, навіть якби це був лише вішак у Гардеробі. В цей спосіб вона почуває себе бажаною і любленою, і так, як ми всі, коли вона почуває себе пригорненою, вона старається дати зі себе все щонайкраще. Часто, коли вчителька говорить з батьками, вона довідується, що дитина, яка видавалася безтурбот ною заки пішла до школи, тепер стає дуже невдово- лена вдома. Можливо, вона має якісь інші труднощі, можливо вона не почуває себе такою незалежною, як зразу, коли лише пішла до школи; можливо вона хоче бути близько матері, і то тепер більше, ніж раніше. Вона може навіть стати більше прикрою і сварливою та вимагати більше маминої уваги, ніж це їй належалося б. Часто така дитина не хоче сама вдягатися, або не хоче їсти, хіба, що її годувати. В такому випадку, вчителька може помогти бать кам через приязне, але рішуче запевнення, що в такій поведінці дитини немає нічого злого, або надзви чайного, але що це є дуже частий випадок у дітей, і що через присвячення більше уваги й любови, дити на небавом перейде крізь цю фазу свого розвитку. її явна неспівпраця могла виринути нагло в наслідок усвідомлення собі своєї особистости й страху, що її можуть виключити з дому. Сьогодні нам часто пригадують конечність вдержання за всяку ціну добрих відносин між ма мою і дитиною, а однак ми часто забуваємо усвідо мити собі силу цього взаємовідношення, коли дити на вперше йде до школи. Часто кажуть матері оста вити дитину перед дверима шкільної кімнати, і самій відійти, заки дитина має час журитися. Які є почу вання матері в цей спосіб потрактованої? Який відго-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
