Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОТРЕБА ПРИНАЛЕЖНОСТИ ДО ГУРТУ. Докінчення ОЛЕНА ХМІЛЯК Часом дитина конче потребує піддержки дорослої особи, бо не раз вона переживає хвилини великої самоти, хоч уже й звикла до школи. Дитина не може сама зробити якогось рішення і не може знайти контакту зі своїми ровесниками. Часами дитина потребує контролі старшої особи, бо коли сама почувається самітною й пере ляканою, то стає агресивною, хоч зразу не завва жується її аґресивности. Один хлопчик робив враження тихого й добре вихованого, слухняного хлопця, однак з якоїсь причини діти не приймали його до себе. Коли ж учителька почала уважно його обсервовувати, то запримітила, що хлопчина скрито, нишком штовхав і бив дітей. Одного ранку зчинився страшний крик, а відтак дитячий плач. Він походив з групи хлопців, що бавилися цеглою і збудували огнище. Вони тягнули Михася і хотіли його спалити. Михась був смертельно переляканий і плакав. Одначе, від того ранку, він почав контактуватися з другими дітьми й арґесивність його поволі зникала. Інший хлопець, Василько, не потребував нікого, він хотів лише спокою і непорушної тиші; для нього було вистачальним обсервувати дітей і жити лише в своїх мріях. Він ігнорував учительку і других дітей та бавився лише одинокою забавкою лялькою- моряком. Поступово він почав бавитися з другими дітьми, але його моряк мусів бути при ньому. Навіть коли він ішов на подвір’я, щоби бавитися іншими забавками, то й тоді його лялька-моряк мусіла бути з ним. Цей моряк помагав Василькові погодитися зі школою і оточенням. Надзвичайно важливим є те, щоби дитина мала час і нагоду відпружитися і помріяти, незалежно, від наміченої програми дорослих, бо саме в тих хвилинах вона розв’язує деякі свої життєві труднощі. Діти відчувають потребу знаходити в школі знайомі їм речі — забавку, книжки такі, з якими вони зросли вдома. Програма повинна бути в багатьох точках подібна до їх життя вдома. Деколи вони самі виповнюють провалля, яке ділить дім від школи, як зробив один молоденький хлопчик, що завжди лишав свою маленьку кумедну маріонетку в школі, щоби, як рано прийде до школи, щобудь привітало його з дому. Іграшки й інша власність дітей, які вони приносять зі собою до школи, повинні бути респектовані, і ніколи не треба ставитись до них з досадою. Ми повинні бути вдячні дитині за пригадку нам, що вона є одною і тою самою особою чи то в школі, чи дома. Її потреби й можливості є такі самі у кожній ситуації. Змога принести улюблену власність з дому до школи запевнює їй єдність між цими двома середовищами. Почуття безпеки скріплюється у дитини, якщо вона має дещо із своєї власности в школі, а це відноситься передусім до тих перших днів у школі. Труднощі виринають тоді, коли одна дитина домагається приватної власности другої дитини, однак це є важливою частиною виховання, щоби зуміти справитися з такою ситуацією. Часто помагає дещо дати дитині, як лише прийде до школи, щоби це було її виключною власністю, навіть якби це був лише вішак у Гардеробі. В цей спосіб вона почуває себе бажаною і любленою, і так, як ми всі, коли вона почуває себе пригорненою, вона старається дати зі себе все щонайкраще. Часто, коли вчителька говорить з батьками, вона довідується, що дитина, яка видавалася безтурбот ною заки пішла до школи, тепер стає дуже невдово- лена вдома. Можливо, вона має якісь інші труднощі, можливо вона не почуває себе такою незалежною, як зразу, коли лише пішла до школи; можливо вона хоче бути близько матері, і то тепер більше, ніж раніше. Вона може навіть стати більше прикрою і сварливою та вимагати більше маминої уваги, ніж це їй належалося б. Часто така дитина не хоче сама вдягатися, або не хоче їсти, хіба, що її годувати. В такому випадку, вчителька може помогти бать кам через приязне, але рішуче запевнення, що в такій поведінці дитини немає нічого злого, або надзви чайного, але що це є дуже частий випадок у дітей, і що через присвячення більше уваги й любови, дити на небавом перейде крізь цю фазу свого розвитку. її явна неспівпраця могла виринути нагло в наслідок усвідомлення собі своєї особистости й страху, що її можуть виключити з дому. Сьогодні нам часто пригадують конечність вдержання за всяку ціну добрих відносин між ма мою і дитиною, а однак ми часто забуваємо усвідо мити собі силу цього взаємовідношення, коли дити на вперше йде до школи. Часто кажуть матері оста вити дитину перед дверима шкільної кімнати, і самій відійти, заки дитина має час журитися. Які є почу вання матері в цей спосіб потрактованої? Який відго-
Page load link
Go to Top