Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Отримавши від Тускольського князя в пода рунок землю, монахи почали будувати церкву й манастир. Так заснувався манастир св. Ніля, де й досі Служба Божа правиться в грецькій мові й старо- візантийському обряді, хоч чин цей і визнає Папу римського своїм зверхником. Манастир збудований як недоступна фортеця — чим він і був у рухливих днях минувшини. Церква св. Марії, з її візантій ськими іконами, мозаїками й молитовними напівами, викликає почуття чогось давно знайомого й рідного. Між монахами різних національностей живуть там четверо наших, українських монахів. Живе там і Отець Партеній, що, як літаючий голяндець, був з нами всюди, — він, між іншим добрий маляр. І живе там брат Йосиф, знаний чи не на весь світ. Не дуже високий, чорнявий, з рідкою борідкою, карими очима й лагідною усмішкою. Брат Йосиф! Ми.україн- ці, може, й не чули про нього. Він, властиво, не робить нічого патріотично-політично-галасливого крім того, що реставрує старі манускрипти! Повінню залляті, вогнем скорчені, століттями знищені. Він реставрує їх, робить неймовірні чуда і чекає на українця, який би перейняв його знання. Але ми... навіть не чули про нього! Оповідають, що після жахливої повені у Фльоренції, цілі скрині понищених манускриптів привезли до Ґрота-Ферата для реставрації і брата Йосифа стерегли карабін’єри, як зірку в небі. А ми про те навіть не знаємо... З Риму до Ґрота-Ферата лише 45 хвилин автобусом, який виїжджає з Лятерано і квиток коштує тільки 90 центів в обі сторони. Я була там сама, була зі студентами, була з ’’українським римлянином”, письменником і другом Михайлом Островерхою і його дружиною, була з Яковом Гніздовським. І кожного разу дивно тужні грецькі напіви Служб Божих переносили мене в якийсь інший світ, мій світ, моєї власної, мені несвідомої минувшини. 29-го червня я мала вечір з молоддю в україн ській гостинниці ”на Мадонні”, який теж був для мене непередбаченим. А 30-го червня, на ’’Свято- софійському полі” ми мали пластову ватру, де я знову переконалася, що для нашої молоді тери- торіяльні віддалі, державні границі та ріжниці назв молодечих організацій не грають суттєвої ролі. Пластуни й сумівці з різних клаптів світу співали ті самі пісні, сміялися разом з тих самих жартів і сиділи за одним вогнем дружби. Як жаль, що дехто з бать ків цього не розуміє. 16-го липня був останній день викладів, а в неділю — святочне закінчення літнього курсу УКУ. Почався загальний ’’exodus” з Риму. Мої прибрані діти, професори, які стали мені друзями, і друзі, які не були професорами, — роз’їжджалися по всіх кутках землі, а я всім їм ’’бялом хустечком махала” і сумувала за кожним від’їжджаючим. І тепер, пишучи ці рядки в гарячому Мельборні, з тугою згадую обличчя моїх далеких друзів і думка вертається до разом пережитих днів у Римі, з їх втіхами, проблемами і, деколи, смутками. О, друзі далекі! Гладкі, кучеряві, Кругленькі, стрункі, і низькі, і високі, Чи сняться вам римські дороги діряві, і храми, й палати у стилі ’’барокко”?.. Чи сняться вам римські незрівняні ранки, Вечірні години й усміхнені лиця, і присмак квасненького ”вІно біянка”, і запах ’’фромаджо”, і свіжої ’’піцци”? Автобуси римські, музеї, фонтани, Й обідні ’’сієсти” розпарено-сонні, Піяцца Венеція, Форо Романо, I — клаптик Вкраїни на нашій ’’Мадонні”? Чи сниться УКУ, храм святої Софії, Що в Римі чужім рідним блиском іскриться? Вже ”ОРА КАНОНІКА”! Небо темніє, Спіть з Богом! Вам все це напевно присниться! Після від’їзду останніх студентів, професорів і отців український Рим осиротів. Блаженніший перебрався на ’’Студіон”, щоб відпочити від римської горячі в цім затишнім манастирі над озером, напроти літньої резиденції Папи. Там на Студіоні, ще так не давно я була з близькою мені родиною Лончин на висвяченні їх сина Бориса, який став тепер отцем Глібом чину студитів. Продовження буде Ґрота Ферата Grotta Ferrata Викладова запя УКУ — Рим Lecture hall of the Ukrainian Catholic University, Rome.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
