Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗОЯ КОГУТ ДОРОГІ ДРУЗІ! Продовження 16-го червня, почався чотиритижневий "Вакацій- ний Курс” при УКУ, на який приїхало 31 студентів з цілого світу. Тією тридцять першою — була моя скромна особа. Теми викладів були різноманітні і дуже цікаві. Українське образотворче мистецтво — Яків Гніздов- ський, Правні основи української державности — проф. Василь Маркусь, Постать Дон Хуана в світовій літературі — проф. Бог дан Лончина, Розвиток української літературної мови на порів няльному тлі — проф. Василь Лев, Документи з недавнього минулого — отець др. Г риньох Сучасний гуманізм і питання виховання — отець др. Музичка, Релігійні мотиви в підсовєтських письменників — професор Марія Овчаренко, Фавст в світовій літературі — проф. Леонід Рудницький, Сучасна література в УССР — отець др. Тилявський, Вступ до правничих наук — проф. Фединський. Як бачите, різноманітність велика! Кожний міг знайти в ній поживу для своїх особистих заці кавлень. Проф. Марія Овчаренко цікава і дуже сувора викладачка, назвала мене ’’найбільш пильною сту- денткою” Не диво, бо ж я хотіла приїхати додому трохи мудрішою, а це було не так легко!.. Студіююча молодь заразила мене своєю життє радісністю, обдарувала великим довір’ям і най вищим титулом: ’’мама” Др. Леонід Рудницький, людина надпересічного почуття гумору і вміння викладати (його лекції були для всіх нас неймовірно короткі!), став загально- улюбленим "татом”, що доводило деколи до деяких непорозумінь: люди, не ознайомлені з ситуацією, розгублено питали мене, скільки, властиво, у нас дітей? І напевно турбувалися проблемою "овер- попюлейшен” В часі вакаційного курсу всі студенти (включно зі мною) в добрій опіці отців, сестер, професорів і римського неба, робили екскурсії до Фльоренції, до Асізі, Помпей, Монте Касіно де наш ”ґід”, невтомний отець Партеній, стрілою мчав через музеї й храми, створюючи рясами "торнадо”, (я засушила червоний мак із Монте Касіно!) і інших під-римських містечок. Не забуду "Гроти Ферати”! В 1004-му році гориста місцевість Тусколо привітала групу монахів грецького обряду, що шукали спокійного й гідного місця, де би можна заснувати манастир. На чолі їх був Божий старець — Ніло, якого пізніше проголосили святим. ’’спадаючого культурного добра” і перейшла на власність народу, де й досі живе в різних обрядових піснях. Ось образ дівчини в саді: Попід бережок саджений садок, Садок саджений, злотом рошений, Ой, схопилися буйні вітрове, Обтрясли вони золоту рясу. Золота ряса лиш забриніла, Як забриніла, до землі спала. Десь ми ся взяла красна дівойка, Збирала рясу-росу собі в запаску. Образ садка-городка є улюбленою темою старої поезії, де він звеличується в різних формах. У садку- городку ростуть, крім згаданих квітів та кущів, ще ’’золоті” сосни, смереки, явори, яблінки, вишні та черешні і виноград. Усе це символи райських дерев, дерев життя й родини. Дівчина обробляє сад-город, піклується ним, бо він є її власністю. Навіть рідним батькам, сестрам і братам не хоче дати нічого із свого саду. На їх просьбу, щоб кинула їм через пліт квітку або яблуко, відповідає вона завжди: ’’Бігме, не вержу, милому держу!” Вона береже свій городок, як ока в голові і як дорогоцінний скарб для свого милого, з яким задумує одружитися. Дівочий городок — це символ її незайманости, залишок (релікт), пережитої патріяр- і ислн цієї прелюди на честь і хвалу українських дівчат та жінок, переходимо до величавого культу терну, про який згадує вже Бібілія Старого завіту (2 кн. Царів 14,9; кн. Суддів 9,15 і псалом 58,9). З уваги на колючі шпильки, тверде дерево й допоміжні властивості цвіту та овочів, приписувано тернині від непам’ятних часів охоронну і від страшуючу (магічно-апотропеїчну) силу. Тернина стала в багатьох народів Европи улюбленим символічним знаряддям у їх боротьбі з нечистими та ворожими силами цього світу: чортами, упирами, відьмами, уроками, мавками, злими духами, їх ділами та ними насланими хворобами. Щоб охоронити худобу від відьом розпалювали наші селяни вогні з тернового ріща й переганяли її через вогонь, дим або попіл. Відьмами називали в нас старих та поганих бабів, які, через свої таємні зв’язки з нечистою силою, перемінялися в ропух, собак або в якесь невидюще сотворіння. Тоді закрадалися вони до стаєнь, де видоювали корови, крали або псували їм молоко, з чого корови тяжко хворіли. На це винайшли господарі спеціяльний ’’лік”, який давали коровам пити. Вони мішали в йорданській воді окрушини великодньої паски з терновим попелом. Так то християнська символіка змішана з народнім культом тернини служила практичним цілям народу. Докінчення буде Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
