Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Л. БУРАЧИНСЬКА СЕСТРИ КУЛЬЧИЦЬКІ Мистецька спадщина Олени Кульчицької багата й різнородна. З нагоди її 80-ліття й відходу мисткині у вічність відбулись численні виставки її творів, в Україні видано кілька монографій. Отже можна вважати, що її творчість насвітлено достатньо, особливо, коли порівняти її з іншими мистцями того часу. Та всі ці заходи не дали погляду на її працю в прикладному мистецтві. Ця ділянка в нас завжди не- доцінена, отже й тут їй не приділено уваги. Олена Кульчицька пробувала своїх сил у прикладному мистецтві і лишила в ньому поважний слід. Підставу до того дала їй мистецька освіта. Як знаємо студіювала вона у Відні в pp. 1903 - 1908, а в тому часі жінок до академії мистецтв не приймали. Отже вона записалась до відомої мистецько-про мислової школи і дістала там основне знання техні ки ужиткового мистецтва. Коли повернулась на рідні землі, перед нею відкрилося багатство українського народнього мистецтва. Воно було тоді ще мало відо ме й признане за винятком гуцульської дерево- різьби, яку вивчали у спеціяльній школі в Коломиї і Вижниці. А вишивки і тканини ховалися по далеких селах, писанки були звичним святочним атрибутом, що не викликав спеціяльної уваги. Мистецька обстановка хати у проекті О. О. Купьчицьких Artist's lurnishings for a projected house. О. O. Kulchitska. Олена Кульчицька була однією з перших, що старалась дослідити те багатство. Вже в юних ро ках, що пройшли в Косові, вона запізналась із побу том гуцулів. Пізніш використовувала кожні літні ва кації, щоб розглянути якусь нову закутину україн ської землі. Найбільш виразний слід того залишився в її альбомі ’’Народне вбрання Західної України”, що появився в 1959 р. Там, поруч народнього одягу однієї чи другої околиці, все є зарисований взір сорочки, завій голови чи оригінальне взуття. Згаданий альбом є наявним доказом її дослідів. Окрім того ми тут хочемо розглянути її намагання за стосувати цю народню творчість до сучасного побуту. В цьому власне суть прикладного мистец тва, що, опираючись на традиційних мотивах даної країни, знаходить дорогу й доступ до сучасности. Олена Кульчицька працювала в тому напрямку і за лишила нам цінні спроби тих шукань. Не маємо змоги впорядкувати їх хронологічно. Не знаємо, коли і в якому порядку вона виконала ту чи іншу річ. Але є певний опірний пункт 1925 p., коли почав виходити журнал ’’Нова Хата” у Львові. Його почала видавати кооператива Українське Народне Мистецтво. Це була установа, що поклала собі за мету не тільки досліджування народньої творчости, а й використання її у сучасному побуті. Десь на пере ломі 1925 на 1926 pp. запрошено до співпраці Олену Кульчицьку. І тут у цілому ряді проектів виявила вона свій підхід. Заки станемо це розглядати, слід вказати на одну передумову, що ускладнює справу її авторства. Майже в усіх працях, чи то у вишивкарстві чи кили марстві, Олена Кульчицька настоювала на спів авторстві своєї сестри Ольги. Навіть сторінку руч них робіт, що існувала в журналі ’’Нова Хата” фірму- вали вони разом. А в тих проектах, що виявили авто ра, завжди стояв подвійний підпис О.O.K. У народньому мистецтві родинна творчість є частим явищем. Пригадаймо тільки різьби Шкрибля- ків, батька і сина, кераміку Цвіликів, жінки й чолові ка. З-під їх рук виходили твори, що мали відпечаток творчости одного і другого партнера. А в Олени й Ольги Кульчицьких ця границя не існувала, зглядно не можна було її збагнути. Мисткиня Наталія Стефа- нів, яка студіювала в Олени Кульчицької і заприязни лася з нею, твердить, що в прикладному мистецтві обидві сестри працювали разом. Це й вони завжди підкреслювали в сиґнуванні твору. Треба припуска ти, що в Олени Кульчицької була деяка перевага вже завдяки її досконалому вишколу у віденській школі. Можливо, що технічна досконалість була більша у другої сестри. І так вони себе доповнювали, одна у проектах, а друга у виконанні. Подаємо тут кілька задумів сестер Кульчицьких у декорації як помешкання, так і церкви. Ось проект їдальні в українському стилі. Тут мисткині за проектували не тільки потрібні вишивки і килим, але й меблі. Ось стіл і стільці, взоровані на народніх виробах, а тут знов українська скриня на низьких ніжках. Це все доповнюють вишивки на завісках, портьєрі, скатертині і рушнику. Маката на стіні може бути вишивана або ткана. Проект церковних прикрас подібно заплянова- ний. Кивот у формі дерев’яної церковці, тетрапод взрований на гуцульському столі, такий же столик під Євангеліє. А до того достосована скатертина на престолі, рушники на іконах і престолі й столику під Євангеліє. Як бачимо все запроектоване дбайливо, з погля дом на цілість мистецького ефекту і з увагою для Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top