Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ НА ПОРОЗІ ДРУГОГО РОКУ Д-Р МАРІЯ КОБРИНСЬКА Ось уже й перший рік минув від святкового від криття Українського Музею в Н.Й та передання в користування збірки мистецьких надбань україн ського народу всім, хто цікавиться культурою та історією України. До численних музейних збірок України, при свячених збиранню та зберіганню пам’яток її само бутньої культури та багатої природи — як ось палеонтологія, мінералогія тощо — прибула ще одна, вже поза її межами — саме Український в Нью-Йорку, що разом з римською збіркою Україн ського Католицького Університету св. Климентія папи, приміщеному частинно теж в обителі св. Сергія і Вакха в Римі, та збірками в Парижі, Чікаґо та Канаді, має засвідчити поза межами батьківщини високий рівень культури українського народу. Відкриття Українського Музею в Нью-Йорку, зорганізованого СУА, було закінченням довгої, напо легливої, підготовчої праці. На пройденому шляху доводилося часто поборювати труднощі та поконувати перешкоди, але ціль, до якої прямували — вишукувати речі, які оціліли у воєнній хуртовині й щасливим збігом обставин дістались у безпечне місце, щоб зберегти їх від знищення та заховати для майбутніх поколінь, наказувала владно не кидати розпочатого діла. Відкриття Музею було реалізацією сміливого задуму на підставі зібраного матеріялу показати осяги української культури та її вклад у всесвітню скарбницю. Завдання, коли йдеться про еміграційні умовини, доволі складне. До збірки ввійшли давніше придбані експонати, деякі з них привезені ще матір’ю Севериною Париллє з рідного краю. Велику частину становлять матеріяли зібрані членками СУА, як також речі, подаровані власниками з уваги на їх цінність. Це головно етнографічний матеріял — народна ноша, вишивки, тканини, килими, верети, кераміка, вироби в дереві — різьба, інкрустації — вироби з металю і шкіри. Ось і український мікрокосмос серед чужого моря, гордий на свою самобутність і неповторність; свідомий, що репрезентує стару понад тисячолітню культуру. Музейні збірки на нових поселеннях становлять наче продовження ідеї, що руководила ініціяторами та основниками музейних збірок на рідних землях — збирати все, що відноситься до нашої минувшини, землі й народу, що носять ознаку національної окремішности й самобутности: фолкльор, мистецькі вироби, дані про визначні одиниці. Зібраний матеріял кидав світло на релігійні, культурні та економічні умовини життя та дозволяв схопити його духовий зміст. Музейні збірки поза межами батьківщини сповняють вдячне завдання інформаційного осередку серед чужинців, головно в ділянці культури. їхнім обов’язком популяризувати українське питання та, користуючись докумен тарним матеріялом, корегувати не один помилковий погляд спричинений незнанням або ворожою про пагандою. їх післанництво — ширити. правду про Україну. Це наче відповідь на виклик, в час, коли Москва присвоює собі наші ікони з княжої доби, а середньовічні лемківські ікони фігурують під чужою фірмою. Не менш важливе завдання сповняє музей і серед свого середовища. Я хотіла б насамперед під креслити його виховну вартість, головно для нашої молоді. Мистецькі експонати збірки, виконані часто спрацьованою мозолистою рукою, але з глибоким відчуттям краси, говорять промовисто про високу інтелігенцію народних мистців та їх мистецькі обда рування. Вони допоможуть визбутися почуття меншевартости, а навпаки розбудять гордість на своє походження та приспану подекуди націо нальну свідомість. Останніми часами читалось багато та говорилось про ’’Коріння’’*. Про коріння говорить теж в своїх есеях Валентин Мороз. Він послугується цією метафорою, запозиченою з рослинного світу підкреслюючи вагу традицій, що виховують повноцінну людину. Я вірю, що мистецькі твори, зібрані в Музеї, заставляють може декого з молодих людей призадуматись та шукати свого коріння. А воно, це коріння, тягнеться довгою стріч кою та сягає у глибоку давнину. Воно виступає вже в Трипіллі, що своєю мальованою керамікою ввійшло у світову наукову літературу й вважається загально шедевром українського праісторичного мистецтва. Його віднаходимо теж у Черняхівській культурі та високо розвиненім мистецтві скитів, як це ми могли недавно спостерігати на виставці "скитських скарбів” в Метрополітальному Музеї в Нью-Йорку. Ці мистецькі надбання переростають межу своєї доби й мають, можемо це сміливо сказати, понадчасове значення. Це коріння в’яже нас з блискучим періодом нашої історії — Київською державою, з героїчною добою Козаччини та неменш героїчними спробами відновити нашу державу в 1917 - 1921 pp. За музеєм однорічний пройдений шлях. За цей час багато пророблено. Музей поповнився новими експонатами. Придбано теж скляні трикутні ґабльот- ки, що дають змогу краще оглянути строї, одягнені на манекенах та більш економічно використати дово лі малий простір. Усіх строїв 16 — з Гуцульщини, з Лемківщини, з Покуття, з Поділля (Борщівщина), з Буковини, з Київщини та з Полтавщини. На вищому поверсі приміщені вишивки та тканини — плахти, запаски, обгортки фоти, вибійки, рушники та пояси. Тканини й вишивки взаємно себе доповнюють в естетичному змагу. Збірка робить дуже культурне враження; вона вражає високим естетичним рівнем, мистецтвом орнаменту, шляхетним зіставленням кра сок та вибагливістю а рівночасно простотою форм одежі. Відчувається щось близьке, рідне, своє, що вже частинно відійшло до історії. Alex Haley "Roots” 6 НАШЕ ЖИТТЯ, КВІТЕНЬ 1978 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top