Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
УКРАЇНСЬКИЙ ВЕЛИКДЕНЬ У спогадах та образах минувшини: Докінчення. 4. Писанка. В основі цього ніж ного ж іночого мистецтва лежала стародавня техніка батік, пош ирена на С ході. Головну ролю в цій техніці відіграв гарячий віск, яким ж інки писали взори на тканинах, занурю ю чи їх потім в одну чи більш е фарб. Серед слов'янського світу техніка батік прийнялася тільки при писанках. Коли вона прийнялася в Україні — труд но сказати, бо писанка має коротке життя і не може розповісти нічого про своє минуле. Яйце сире чи варене псується протягом року. Первісне малювання писанок у нас відбувалося за нормами суворого ритуалу. Писанчарка, старша віком жінка, була не лиш е зд іб ною маляркою , але і ворож кою , яка відчитувала дівчатам д о л ю із зір і долонь. М алю ю чи писанку, держала вона лійку (кісточку) з гарячим воском нерухом о в правій руці, а пальцями лівої крутила яйце за сонцем побіч кісточки, з якої текли мотиви і орнаменти на яйце д о р о го ю духо во ї концентрації, ім провізації і творчої екстази. Рівночасно шептала писанчарка примівку, або молитву, залежно від мотивів релігійних, або обрядово-культових. Цим способом заворожувала вона чарівно-м агічну силу в писанку, без якої вони не мали великої вартости. Чарівну силу писанок пом нож увано ще посвячую чи їх разом з пасками. З пош иренням християнства стала писанка символом Христового Воскресіння. Як зародок в яйці росте і розбиває шкаралущ у, так Христос, поборовш и смерть, розбив "ш каралущ у” свого гробу, щоб воскреснути до нового життя. Тому прсанки називаються у народів Західньої Европи Ovum Paschale. Easter Eggs, O sterei, O euf de Paques. Червона фарба писанки уважалася за символ христової крови. Але культ писанки і яйця був старш ий від християнства, яке його перебрало. Щ е перед Христом було яйце у багатьох народів символом життя, плодовитости і весни. Культ писанок у нас від віків дуж е пош ирений. Писанками обдаровую ться кревні, приятелі і знайомі досі, баж аю чи собі щастя і здоров'я. Писанки даровано та ко ж по м е р л и м . Д івчата, н а в ’язували нові знайомства з хлопцями, дарую чи їм писанки. Вони ховали їх у пазуху, або подолок. Хлопці вели сим волічну боротьбу з дівчатами, а сховані писанки "грабували", або роздуш ували. Роздушена ш кара луща звільняла зародок життя. Тому яйця призначені на писанку мусіли бути сирі і запліднені 3 цього видно, що писанка була первісно символом дівочого овум. в червона ф арба символом їх крови. 5. Печення і свячення паски стояли в центрі всіх великодніх праць і обрядів. Слово паска (пасха) походить від старож идівського песах, великого свята в Ю деї. Раннє християнство пов’язало його з муками, см ертю і воскресінням Христа. Паска стала святом смерти і воскресіння. На Україні заведено свято паски з кінцем 10-го віку. Паску пекли у нас у С трастну п'ятницю , або Д-р ІВАН СЕНЬКІВ Рис. Мирон Левицький суботу з д о б ір н о ї пш еничної муки, дод а ю чи курячих жовтків, меду, родзинок і коріння. Печення відбу валося серед великого напруж ення і ж урби, бо жадна господиня не могла знати заздалегідь, чи паска їй вдасться і не западеться в печі. Всякі вірування і обрядові практики мали хоронити їх від несподіванок і забезпечити гарну паску. Паску уважали за символ сонця, том у вона мала завжди округл у ф орм у сонця, а зверху була прикраш ена символоми весни (жайворонками з тіста). В уяві л ю д у була паска багаторазовим вопло- ченням при ро д но ї плодю чости. Пшениця, яйця і родителі у виді жайворонків з тіста були відвічними символами пл од ю чости природи, яку нагрівало і плекало своєю бож ественною си ло ю сонце. Також чудотворною паскою можна було заворожувати урож ай і добробут на цілий рік. Свячення паски відбувалося у В еликодню неділю по С луж бі Божій, на площ і перед церквою . Крім паски, посвячувано ще малу паску, т. зв. дору, сіль, масло, сир, писанки, кусок сала, хрін і часник. Ж інки і м ужчини ставали з пасками в півколі. Священик кропив паску і лю дей свяченою водою . 4 НАШЕ ЖИТТЯ, КВІТЕНЬ 1978 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top