Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Олени Теліги. В. Державин заявив, що вона — "наша найбільша після Лесі Українки поетеса", далі, що поема "Вечірня пісня””становить геніяльну синтезу тематики любовної і громадської". Думку про високу позицію поетеси в українській літературі під твердили інші критики, отже Ю. Бойко, Б. Бойчук, і Б. Т. Рубчак, С. Гординський, Гр. Шевчук, а врешті теж добрий знавець української поезії польський поет Юзеф Лободовський. Цей останній, не без деякої рації, писав: "Напевно в ліриці її (Лесю Українку — прим. Ю. К.) перевищують Оксана Лятуринська — як і Леся, волинянка — і Олена Теліга, що трагічно зги нула в розквіті творчих сил”. Проте українська еміграційна критика, аналізуючи творчість Теліги, якось не могла дати собі раду з її невеличкою, але з формального і тема тичного боку досконалою поезією. Це видно зокрема в статтях двох видатних критиків, В. Держа- вина, і Гр. Шевчука. Коли Державин помилився, окреслюючи її поезію як "шлях до клясицизму”, — насправді її поетичний шлях це типовий нео романтизм, — то Гр. Шевчук, перебільшивши певні формальні ознаки її поезії, назвав її "альбомною". Очевидно, з чисто формального боку Гр. Шевчук має рацію, його звела на манівці абсолютна без посередність Теліжиної поезії — із 35 коротших чи довших поезій аж 27 адресовані названим чи неназваним особам, отже мають епістолярну форму, прикметну альбомній поезії. Але, крім цієї формальної ознаки, її поетична творчість ні не відірвана від життя, ні не дрібна своєю тематикою навпаки, з кожного погляду вона розриває вузькі рамці альбомної поезії до тої міри, що з тої альбомности не лишається нічого. А втім і сам Гр. Шевчук розумів нестійкість своєї тези, коли, таки утій же своїй статті, відрікся "альбомности” Теліги: "кон кретність бачення, суворість композиції, залізна дисципліна ритму — в таких рамках альбомні поезії перестають бути альбомними”. Це речення, одна з найкращих характеристик Теліжиної поезії, не абстрактне, воно, як це виходить із тексту, таки стосується до творчости нашої поетеси. Високо оціюючи невеличкий поетичний доробок Теліги, що ставить її в перший ряд видатних поетів України, критики водночас підкреслюють деякі недоліки її поезії, передусім прозаїзми і дещо стерту образність, т. зв. кліше. Роблять такі зауваження і Гр. Шевчук, і В. Державин, і Бойчук з Рубчаком. Проте справжні поети, а до них, без сумніву, належить О. Теліга, воістину володіють чарівною паличкою із світу казки. Вдаряючи нею по давно стертій метафорі чи порівнянні, вони оновляють, оживляють їх, надають їм свіжого звучання, нового блиску, наче чистильник взуття старим зношеним черевикам. Коли ж ідеться про прозаїзми, то й тут справжні таланти вміють їх "сховати", зробити такими, що вони перестають бути прозаїчними. Ось візьмемо, наприклад, тяжкий прозаїзм із Теліжиної поеми "Поворот", не менше тяжкий, ніж Франкова "логіка фактів” у його геніяльній поемі "Мойсей”: І те, що було мрією роками, Все обернеться в дійсність і МОЖЛИВІСТЬ: В наступних двох рядках поетеса "відкуплюється" ВІДВІЧНЕ Н. Лівицькій-Холодній Тремтить кохання на розквітлих квітах, В зідханнях вітру і на крилах співу, В сльозах пекучих, уночі пролитих, В стрілі образи і в пожежі гніву. Заходить сонце — і відзвук мелодій, Які від віку вся земля гуркоче, Гарячий погляд, мов сміливий злодій, Нам краде серце поцілунком в очі. Тисячоліття залишились з-заду. Та в темні роки панування сталі, Тобі, Кохання, золоту лямпаду Ми схоронили непохитно сталі. Хай не тобі ми віддались до смерти, А іншій Пані — Рідній і Єдиній, — Ніщо не зможе замінить, чи стерти Твій світлий образ у старій святині. Душа горить — життя таке іскристе. Забрати все! Себе віддати всьому! Твоя ж святиня, мов незмінна пристань, Нам в диких бурях буде тихим домом. Минає час, щоб все могло зміниться. Згубили лицарі колишню шпаду... Тобі, Кохання, Золота Царице, Ми заховали вікову лямпаду! 1933 ОЛЕНА ТЕЛІГА від страхітливої "дійсности і можливости" доброю римою: Нам буде сонцем кожний кущ і камінь У ці хвилини гострі і щаСЛИВІ. А образність, метафори й порівняння? Якщо в повісті трапиться раз на 20 сторінок добра метафора чи порівняння, очевидно, згармонізовані з цілістю, то вони, наче блискавки в глупу ніч, освітлюють твір письменника, оголюють читачеві його власний емо ційний світ, відкривають йому неусвідомлені секрети його власної душі. Коли в поезії О. Теліги трапля ється образність, що була кимсь уживана раніше, отже така, що підходить під дефініцію "кліше", то вона щедрою рукою розкидає і свіжі метафори й порівняння, цікаві новизни. Котру її поезію не взяти, всюди абсолютна досконалість метричної будови, ляконічність, доведена до крайніх меж, ніби кожна поезія остання, що її пише поетеса. Саме тому її так часто цитують ті, що пишуть про неї, ота "цитатома- нія” так розповсюджена, що хіба треоа навести "іпсіссіма верба" упорядника О. Ждановича: "у всіх статтях скорочуємо цитати з поезій О. Теліги”. Коли упорядник не подає поезій Теліги в хроно логічному порядку їх написання чи надрукування, ця звичайна вимога літературознавчих робіт не найшла собі у збірнику навіть малого місця, — то дві поезії, 10 НАШЕ ЖИТТЯ, КВІТЕНЬ 1978 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
