Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Д-р Іван Сеньків, автор цієї статті, походить з Побережа в Західній Україні. Він виріс на Гуцульщині, гімназію кінчав у Станиславові. Студіював етнограф ію і історію України в університеті в Варшаві, а докторат з етнограф ічних студій здобув в університеті в Берліні, де був науковим співробітником етнограф іч ного музею до кінця д ругої світової війни. Тепер живе в Дортмунді в Західній Німеччині і працює в державній науковій бібліотеці. Д-р ІВАН СЕНЬКІВ Іл ю с т р а ц ії з р о з д іл у п р о Р із д в о з к н и г и " Г у ц у л ь щ и н а " В о л о д и м и р а Ш у х е в и ч а . НАШЕ РІЗДВО В НАРОДНИХ ВІРУВАННЯХ І ОБРЯДАХ Суворий піст, який попереджав і заповідав прихід Різдва, звався Пилипівка. Він починався в день св. Пилипа (Филипа) 27 листопада, звідти й його назва, і тривав аж до Різдва. У Пилипівку припа дали важливі свята, коло яких зосередилися деякі народні вірування та обряди осіннього й зимового хліборобського кругу, пов’язані з закінченням ста рого й початком нового років. Це були: 1. Урочисте свято Введення Пречистої Богоро диці — 4 грудня. Воно мало новорічний характер. Першого гостя, що вранці на Введення зайшов у ха ту називали ’’полазником” (лазити по хатах). Якщо це був вродливий парень, означало це щастя й здоров’я в хаті на ввесь рік. Якщо ж зайшла в хату стара й не долуга баба — вважали це ознакою нещастя. Увечері перед Введенням починали гуцульські ворожбити, знахарі й чародійники розводити свої чари й за мовляння. Це був їхній новий рік. А селяни обсипу- вали свою худобу конопляним сім’ям, щоб добре во на велася цілий рік. Деякі розробляли з часнику, букового вугілля і свинячого гною масть, якою смарували коровам вім’я, щоб відьми не відбирали їм молоко. Дівчата, яким не щастило в заміжжі, також займа лися в навечеря Введення вороженням. Щоб відга дати, чи в наступному році вони одружаться, вони наголо із пов’язкою на очах рахували коли в плоті до дев’ятого. Дев’ятий кіл перев’язували ниткою й уран ці на Введення оглядали його. По гарному чи негар ному вигляді кола судили, який буде їхній жених і чи вмітиме любити. 2. День мучениці Катерини — 7 грудня. Увечері перед цим святом дівчата вилазили на ворота й закликали долю на вечерю. На Гуцульщині жінки цього дня не шили та не пряли, щоб вівці не ’’крути лися”, значить, не хворіли на тяжку недугу. 3. На Андрія (13 грудня) дівчата сіяли в дерево- зрубах коноплі й ворожили з цього, чи скоро вий дуть заміж. 4. У день св. Варвари і Сави (17 і 18 грудня) жін ки не пряли й не шили, щоб не хворіти на ревматизм у пальцях. 5. Свято "зимного” Миколи (19 грудня) було важ ливим святом на Гуцульщині. Миколу вважали патро ном зими й опікуном диких звірів. Він охороняв худо бу від вовків і ведмедів. Микола держав під своєю опікою також весну. Ключі від весни він передавав на Благовіщення (7 квітня) св. Юрієві. Свято "літнього” Миколи припадало 22 травня на спомин перенесен ня його мощів 1087 року до Барі в південній Італії. Микола іде, та й весну веде, Він весну веде, а зиму жене, Він весну веде, крутим колачем А зимку жене ясненьким мечем, Ясненьким мечем, теплим вітриком, Теплим вітриком, дрібним дощ иком. У день Ігнатія (2 січня) жінки не шили й не пряли, зате допомагали своїм чоловікам у праці на госпо дарстві. Господарі, зарізавши свиню, солили соло НАШЕ ЖИТТЯ, ГРУДЕНЬ 1977 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
