Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Тільки між нами і телефоном ЩО НА ПЕРШОМУ МІСЦІ? Наші Відділи СУА, чи інших жіночих організацій, дуже часто мають унікальні можливості для справді корисної праці. Очевидно, часто є забагато таких можливостей, і тоді наступає проблема вибору. Мені розказувала одна знайома, як до її Відділу СУА звернулася одна престижева культурна орга нізація, щоб там улаштувати вечір української куль тури. Таке запрошення було рідкою нагодою але розповідь моєї знайомої набрала іншого тону: — Ми розглянули це запрошення. Були горді з нього, але... Для нас ’’але” було тим, що ми пляну- вали улаштувати пікнік, отже більшість не хотіла но вим проектом займатися. Очевидно нас більше ні коли не просили... — Але які у вас були пляни праці? Чи крім това риських мотивів не хотіли ви займатись справами з дещо ширшими горизонтами? — Пані Любо, ми влаштовуємо вечірки, забави, бенкети, покази мод, висилаємо пакунки потребую чим — наші членки вважали, що це вже було достат ньо. — Це очевидно, що ви зужили багато енергії. Ви напевно також придбали невеличкі фонди. Щ о ваш Відділ з цими грішми робить? Як зуживає? — О, на це багато пропозицій завжди є. Ми бере мо завжди під увагу харитативні справи, часами дає мо на будову чи розбудову якоїсь церкви. Також дещо призначуємо для себе на пікнік, бенкет, ювілейну книгу і т.п. І тоді я запитала чи колинебудь думали про інші цілі як Український Музей або спонзорування друку якоїсь книжки української авторки — головно в перекладі. Я звернула увагу, що недавно було в пре сі, як мало творів українських письменників є перекладено на англійську мову. — Пані Любо, з такими пропозиціями вже зверта лися до нас і до нашого церковного сестрицтва. Більшість переголосувала краще закупити новий килим, замість видавати гроші на переклади. І так важко було б погодитися чий твір спонзорувати — кожна з нас має свій смак. А так купили килим, який усі вживають... Справді — часто конкретні, видні й модні меблі чи килим в нашому суспільстві беруть першенство перед книжкою. Це видно по домах, громадських установах, парафіях і т.д. Давня українська традиція (ще від Ярослава М удрого) великих бібліотек і читан ня книжок — щось загубилася на цім континенті. Якось ми зуміли перебрати гірші прикмети, замість кращих. Чи килим має заступити в нас книжку? Любов Калиновим Листи до Редакції ЗАКЛИК ДО ВСІХ СОЮЗЯНОК І ЛЮБИТЕЛІВ НАШОГО ЖУРНАЛУ ”НАШЕ Ж ИТТЯ”. Дорогі читачки! Тою дорогою хочу перевести кампанію Запасного Фон ду на журнал ’’Наше Життя”. Ми вже добігли і перебігли 50-тисячний Фонд нашого музею, з чого ми всі горді і вдоволені, але щось болюче ле жить на моїм серці, а саме наш журнал "НАШЕ ЖИТТЯ". Ми наш Музейний Фонд почали не так давно і вже осяг нули 50-тисячний фонд, а це вже 6 років проминуло, як я була на річнім З’їзді СУА у Філядельфії, і там ми піднесли справу Запасного Фонду на наш журнал і чомусь до сьогодні все ще тяжко заокруглити 50-тисячний фонд. Ми жінки великої Організації СУА, що має лише той один жур нал, а ми ще не спромоглись на його тривку фінансову базу. Ми повинні, а також рівночасно зобов’язані, якнайскор- ше це діло довершити, бо де будемо помішувати всі наші досягнення чи недоліки, а щонайгірше не зможемо писати і помішувати знімків з нашого музейного надбання та з на шого організаційного життя. Наш журнал повинен і мусить бути першою нашою гор дістю. Я ніколи не беруся за перо, щоби щось писати, але тим разом хочу кликнути на тривогу і викресати любов і обов’язок у наших серцях. Дорогі Пані! не жалуйте піддержати фінансово нашу гордість нашу перлину — наш журнал "НАШЕ ЖИТТЯ”. Це є наш обов’язок подбати про його існування, а передовсім тепер в найтяжчий час, коли друк, папір, а також і праця дорожчає. До XN/lll-тої Конвенції завершім наше давно розпочате діло. Починаю кампанію від себе. Залучую чек на 10 дол. на Запасний Фонд. Хто наступний? З належною пошаною Опьга Платош НАШЕ ЖИТТЯ, ГРУДЕНЬ 1977 17
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
