Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ПРИВІТ РІЗДВЯНИЙ ДО ЖУРНАЛУ ’’НАШЕ ЖИТТЯ”: ГОЛОС З ВІДТІЛЯ У св ятк ов и й ч а с Р із д в а Х р и с т о в о г о та з Н овим Р о к о м п е р е с и л а є м о с е р д е ч н і п о б а ж а н н я в с ь о г о д о б р а Г о л о в і і Ч л ен а м О к р у ж н о ї У прави, Р е д а к т о р о в і і Р е д а к ц ій н ій К о л ег ії та А д м ін іс т р а ц ії ж у р н а л у "Н аш е Ж и т т я ”, Г урткам К н и го л ю б ів в А м е р и ц і і К а н а д і та щ и р о в с іх в іт а є м о р а д іс н и м п р и в іто м Х Р И С Т О С Р О Д И В С Я ! Гурток Книголюбів СУА в Н ь ю -Й о р к у Рівночасно залучуємо 20.00 дол. на Запасний фонд ’’Нашого Ж ит т я” — різдвяний даток від Гуртка Книго любів. З н а г о д и 8 4 - т и х у р о д и н м о г о М уж а, Олександра Дем- ченка, с к л а д а ю 2 0 .0 0 д о л . на ц е г л и н и на У к р а їн сь к и й М у зе й . Юля Демченко Усім друзям поза внутрішньою зоною. З Новим Роком, дорогі і вірні! Щастя Вам, надхнення, віри і свободи! Українські жінки — в’язні Мордовських концтаборів (Звернення до осіб, які не є ув’язнені в СРСР, грудень 1973) Передрук з книги "нездоланний ду х ” Мистецтво і поезія українських ж ін о к політв'язнів в СРСР. Українське видав ництво СМОЛОСКИП ім. Василя Симоненка. пережити смерть і зменшити постійний і панічний страх перед нею. У народному світогляді люди не вмирали, лише зміняли свою форму й побут. Життя і смерть означали постійний прихід і відхід членів роду в родинному колі. Душі померлих були ВИЩОЮ формою людського існування. Вони втримували зв’я зок людей з потойбічним світом і за їхнім посеред ництвом народ брав вимріяну участь у вселенній віч ності. Свідомість посідання приязних істот на потой бічному світі наповняла людей почуттям безпеки й задоволення серед несамовитої космічної самоти. До дальших обрядових страв зараховувалися: голубці, вареники з капустою або картоплею, росів- ниця з капусти, логаза з ячмінних крупів, товченка з фасолі, киселиця з сушених сливок, кулеша, гриби й інші. Усі ці страви варено на воді, а до їди мащено їх конопляною олією, з уваги на суворий піст Пилипів ку, що тривав аж до 12 години вночі. Щойно на наступний день, тобто на перший день Різдва, можна було їсти всі молочні продукти, м’ясо, солонину, сма лець. Під час варення пісних страв господині іміту вали квокання кур, щоб добре велися. На рогах стола клали в сіно по кілька зубців часнику для охорони від злих духів. Під час застеляння стола вони наслі дували рикання корів, блеяння овець та іржання коней, щоб були здорові та добре велися. Знане було також загальне повір’я, що опівночі на Святий вечір або перед св. Василем (Новим роком), худоба могла говорити, як людина. Не можна було її при цьому підслухувати, бо це загрожувало швидкою смертю. Поки приступили всі члени сім’ї, разом з душами померлих, до вечері, господар заворожував най перше мир і безпеку для родини, худоби й дому, щоб охоронити їх від чортів, відьм і злих духів на цілий наступний рік. Він обкурював хату й стайні, обсипував маком і зарубував сокиру в поріг, щоб відьми не мали приступу до корів. Другим важливим актом оборонним було забезпечення дому й худоби від стихійних сил і диких звірів. Він символічно кликав бурю, град, громи й морози на спільну тайну вечерю. Чекав декілька хвилин на відповідь з вселенної. Коли відповідь не надходила, тоді чемно й відкрито виголошував таке замовлення: "Якщо ви не ласкаві прийти до нас на тайну вечерю, коли ми вас просимо, то не приходьте до нас вліті, коли ми вас не просимо й не потребуємо вас!”. На підставі цього замовлення, він мав моральну основу влітку стати до боротьби із стихійними силами й від вертати або проганяти градові хмари й бурі на ліси й гори. За посередництвом душ померлих родичів, господар був споріднений з вселенною та її стихійними силами і міг поводитися з ними, як з рівними собі. Диких звірів замовляв він гострими словами: ’’Зачиняю роти, пащеки залізними обручами, залізними ключами, щоб звірі не жерли мою худобу” (маржину). Тоді клав у відро потроху з кожної страви, домішував соли й давав кожній худобі скоштувати. Найбільше домішував куті, щоб спону кати худібку до плодючости. Не забував він також про своїх ворогів. Він затикав клоччям або сіном усі діри від кудель у лавках, замовляючи: ”Не діри затикаю але роти (морди) моїм ворогам, щоб цілий рік мене не чіпалися!”. Закінчивши культові церемонії, засідав господар, а з ним і вся сім’я, з почуттям безпеки й вдоволення до вечері, що розпочиналася кутею. Усі члени родини їли з однієї миски. Спершу набирав господар повну ложку й кидав її до стелі, кажучи: ’’Аби наші ягнята велися і скакали з радости так високо, як ця кутя!”. За другим разом виголошував те саме замовлення для телят, а втретє для бджіл. Допіру тепер наступала повна вечеря. До пізньої ночі їли й пили досхочу. Останки страв і нарізаного хліба залишали на столі всю ніч для душ померлих родичів, які при світлі свічок угощалися впродовж цієї ночі. З бігом часу чимало затратилося з цих вірувань і звичаїв. Пригадую собі, як і ми в нашому домі засідали до святої вечері. Батько, щоправда, не виголошував жодних замовлянь, але кутю кидав до стелі щороку. 2-га частина у наступному числі. НАШ Е ЖИТТЯ, ГРУДЕНЬ 1977 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
