Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Illu s tra tio n s from the c h a p te r a b o u t C hristm as from the b o o k "H utsulsch yna o f V o lod ym yr S h u k h e v y c h " нину й складали її до бочок. Свинячою кров’ю поли вали вони сіль, яка була призначена для худоби, щоб зберегти її від чередійниць (відьм). Святий вечір (6 січня) — це хліборобське свято, що зберегло найбільше старовинних народних звичаїв та вірувань. ’’Воно, — як писав Михайло Гру- шевський, — зібрало навколо себе трохи не всю суму старої господарської магії і культу” (’’Історія україн ської літератури”, т. 1, 1959, стор. 143). Усі ці віруван ня, обрядова народна поезія й символіка старовин ного празник^ зустрічі нового соняшного року змі шалися впродовж віків з церковними обрядами свята народження Христа і збереглися до сьогодні у фраг ментах або в нових формах релігійного життя, їхньою провідною думкою є народна віра в чудо- творчу силу природи в часі зимового повороту сон ця. Люди, життя яких тісно пов’язувалося з при родою, вірили, що в цей важливий момент, коли сон це поверталося до весни й повільно росло в силу, можна було на побудову сонця, притягти бажане щастя, багатство й мир на наступний рік. Треба було лише вміти їх закликати й замовити за допомогою інсценізованих образів багатства та з допомогою культових формул, танців і співу. Цій універсальній мрії й бажанню людини були присвячені Святий ве чір і Свято коляди. Тайна вечеря була символічним образом багат ства, яке закликалося та заворожувалося у Святий вечір. Увесь день перед Різдвом призначувалося на приготування вечері, до якої засідала вся родина завжди по заході сонця. Старші віком люди постили ввесь день аж до вечері й не курили. У хаті й на по двір’ї панував урочистий настрій. Не можна було сваритися, кричати чи гніватися. Раненько запалю вано традиційним способом (за допомогою тертя двох сухих патичків) ’’живий” вогонь і ним розпалю вано вогонь в печі. Увесь день господині пекли хліби й калачі різної величини та якости. Крім цього, були заняті приготовуванням 9-12 обрядових страв з усіх рослин і городини, які вирощували в полі й на горо ді. Цей первісний звичай заворожування багатства втримався досі в зміненій формі демонстрації прав дивого або фіктивного багатства. У бідного чи бага того стіл мусів бути заставлений різними калачами, книшами, бабками й хлібами. Найважливішою стра вою на Святий вечір була кутя, варена з вибраних зерен пшениці й вимішана з медом або цукром. На Покутті обов’язково додавали до куті ще тертого маку. На Гуцульщині цього не робили, бо вважали, що це допомагає розмножуванні бліх. Зерна пше ниці були стародавнім символом плодовитости і роз родження. Пшеницю в різних формах можна зустрі нути в багатьох хліборобських обрядах. Батьки обкидали молоду пару на весіллі завжди зернами пшениці. Кутя з пшеничних зерен була культовою пожи вою померлих родичів (дідів і бабів), які також були символами плодовитости й життя. Святий вечір був святом ’’дідів” і ’’бабів” і вони були почесними гостя ми на тайній вечері. Звідти її назва ’’тайна” або "свята” з уваги на участь у ній святих родичів. В уяві народу вся природа була заселена душами помер лих, які перебували у воді, в деревах, збіжжі, горо дині, в траві та в хаті. їм завдячувала фльора й фав на своє життя й плодовитість. Тому душі утотож- нювано з місцем їхнього перебування. Господар, як репрезентант роду і майстер церемонії на Святий вечір, вносив до хати сніп пшениці і ставив його в кут під ікони. Це був сніп-дід. Крім того, господар вносив ще в’язку сіна до хати, розстеляв його на столі й на лавках, а решту клав під стіл. Трава й сіно були міс цем перебування святих родичів, ближчих і даль ших, яких також утотожнювано з сіном. Присутність родичів на тайній вечері служила заклинанню і побільшуванню добробуту для господарів. Основою культу померлих була віра людини в безсмертність душі. Завдяки цьому могла людина 8 НАШЕ ЖИТТЯ, ГРУДЕНЬ 1977 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
