Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СОФІЯ ЯБЛОНСЬКА 15-ого травня ц. р. минає 70 років з дня народження Соф ії ЯБЛОНСЬКОЇ, — першої україн ської мандрівниці навколо землі, почерез Африку, Індо-Китай, острови на Тихому океані (Ява, Балі Та- гіті), Австралію, Нову Зеляндію, Америку.., першої кіно-репортерки й авторки коротких і широких літературних репортажів офрмлених в твори: ” Чар М арокко”, ”3 країни рижу та о пію ” і ’’Далекі О брії” (в 2-ох томах), — що появились у Львові, в pp. 1932— 1936 — 1939 накладом видавничої Спілки ’’Д іло”. Народилась Софія Яблонська 1907 р. в селі Гер- манові біля Львова, провівши дитинство і юнацьке життя на мандрах по цілому світі. Закінчила у Львові драматичну та комерційну школу. Решту освіти набу ла на широких дорогах мандрівного життя... Загинула в трагічному випадку в лютім 1971 р. Спочатку покищо в місцевості Вернує, біля Парижу, та незабаром тлінні останки письменниці, за її ба жанням будуть перенесені на острів Ноармуть є, до її посілості, де вона проживала останніми роками, пи шучи свої спогади про батька. (Книжка появиться незабаром у вид. кан. ’’С лова”) КИ ТА Й С Ь КІ Ф ІЛ Ь М И Китайці не люблять, щоб їх фотографувати. Трудно було б вичислити всі невдатні мої заходи, заки мені вдалося хитрощами сфільмувати кілька сот метрів документального фільму з життя юнан- ців. А скільки спочатку зіпсованої ф ільмової тасьми! Окрім труднощів з льокальним світлом, зовсім від мінним від тропікального, до якого я вже була звик ла, мою працю раз-у-раз перебивала ворожість та панічна втеча тубильців на вид апарату. Заки я вспіла розставити апарат, всі живі істоти повтікали переді мною, мов перед злим духом. Тільки здалека гавко тіли пси. Я пробувала спочатку наставляти свій апа рат при єдиній вузенькій вуличці куди, не маючи змоги завернути, мусіли, здавалось мені, переїхати навантажені воли та каравани, що втомлені довгою дорогою , входили у місто. Ця спроба також не вдалася. Переді мною зупинявся ввесь рух вулиці. Хто з носіїв, або прохожих міг, той виминав мене попід му ром або завертав у бічні вулички, тоді коли воли та каравани, зупинившися по середині дороги, чекали, поки не прийшла заалярмована тим застоєм поліція. Вона просила мене ввічливо вступитися з ’’тротуа ру” . На це не було ради. Пізніше я пробувала щастя у віддалених від поліційної сторожі передмістях, де я Т ри з в у к о в а м е л о д ія So-mi-ja. Р а н к о в е с о н ц е в б іг а є т р ь о м а з в у к а м и — з а й ч и к а м и на б іл у с т ін у E a rly m o r n in g sun.... зустрічала в заміну нові труднощі. Вузькі китайські вулички зовсім не допускаю ть соняшного світла. Навіть у південь, через тіні високих домів, сонце освітлює найбільше половину вулиці. Не раз, на тих передмістях я вибирала перехрестя вулиць, де світло прикривало кілька квадратних метрів площі, та чекала на перехід китайців. Завсіди вони покорили мене та мою не досить тривку терпеливість. Навіть коли не було поліції та коли самі китайці не сміли прогнати мене з огляду на рушницю мого слуги, вони не уступали. Не жаліючи часу, зупиняли свої бики та відходили пити чай у сусідний заїзд. Так іноді, ми чекали безконечно один на одного — я на перехід або переїзд китайців крізь соняшну частину дороги, а вони зі своїми тачками, биками, караванами та кошиками на те, щоб я вступилася їм з дороги з моїм апаратом. Вірили, що одинокий його погляд нагнав би на них хворобу або й смерть. В тих змаганнях, ніколи вони, а завсіди я програ вала, чи через тінь, що прикривала поле мого полю вання на світлини, чи через те, що хмари закрили сонце, або тому, що мені забракло терпеливости че кати на китайців. Я відходила. Раз була спробувала перекупити кількох мафу (поганячів каравани), щоб вони тільки згодилися перейти перед моїм апаратом. Зайвий труд! 6 НАШЕ ЖИТТЯ, ТРАВЕНЬ 1977 So-mi-ja В іп п а С о ф ії Я б л о н с ь к о ї. Ф о т о М. К а л и т о в с ь н а Villa o f S o fia J a b lo n s k y СОФІЯ ЯБЛОНСЬКА ' Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top