Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
при 42-ій вулиці, напроти залізничної станції Grand Central, в однім з найрухливіших пунктів міста. Воно дуже популярне, зокрема інформаційний станок з численними летючками, на якім на днях будуть виставлені наші брошури і програмки. Музейна крамничка у досвідчених руках Іванни Савицької. Естетично підібраний і розкладений товар притягає покупців. Підприємчивості упра вительки вже тепер завдячуємо скромний дохід з крамнички, який напевно зросте із збільшенням фреквенції відвідувачів. У США є більше малих музеїв, ніж великих. Американська Асоціяція Музеїв поцікавилася ними. Група фахівців відвідала понад сто таких установ, познайомилася з їхніми проблемами і у наслідку видала підручник для музеїв. У вступі автор так характеризує наставлення ініціяторів і прихильників цього роду починів: ”Це малий музей з різними недо ліками. Ми не можемо виконати всього, що хотіли б, через брак фондів. Ми знаємо, що мусимо ще багато навчитися, але ми віримо, що коли зроблено поча ток, піддержка запевнена. Ми переконані, що гро мада доцінить користь, яку матиме з доброго, хоча, тим часом, малого музею”.* Читаючи ці слова, відчувається полегшу. Ми не одинокі, що пори валися ”з мотикою на сонце”. Де лиш набратись тієї певности, що і в нас добре діло знайде своїх енту- зіястів. * Guthe, Carl E. So you want a good museum; a guide — to the menagement of small museums. Washington American Association of Museums, 1957. ВКЛАД УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИЦЬ У СВІТОВУ ЛІТЕРАТУРУ Д о к ін ч е н н я Друга половина минулого сторіччя була в україн ському житті незвичайно творчим періодом, якщо мати на увазі наше жіноцтво, а зокрема його вклад у літературне життя. І хоч лише дві з них заслугову ватимуть на честь увійти в пантеон світової літера тури, то все ж таки кількість письменниць, які своєю творчістю не поступаються сучасній їм літературній творчості українських мужчин є не абияким явищем. В українському літературному процесі ці жінки зай мають більше ніж почесне місце. Тут згадаємо хоч би Ганну Барвінок, Олену Пчілку, Любов Яновську, Грицька Григоренка, Дніпрову Чайку, Наталю Коб- ринську, Уляну Кравченко, Ганну Павлик, Ольгу Рош- кевич, Климентину Попович, Євгенію Ярошинську та інших. Усе це були передові жінки, які лишили свій слід не лише в літературі, але стояли на перших позиціях боротьби українців за свої права з спеціяль- ним узглядненням жіночого питання. Очевидно, список цей неповний. Ми виключили з нього зовсім свідомо два імена письменниць, які повною мірою заслуговують на те, щоб опинитися в товаристві найкращих письменників світу. Маємо на увазі Лесю Українку і Ольгу Кобилянську. У випадку Ольги Кобилянської ми знов маємо діло з небуденним явищем. Це дівчина, яка вихо вувалась у німецькій мові і культурі, якщо про виховання-освіту в цьому випадку взагалі можна говорити; адже ж Кобилянська мала лише чотири кляси початкової школи, отже свою освіту вона завдячувала виключно собі самій, своєму бажанню рости — читати,навчатися, здобути регулярну освіту. Щойно 18-річною дівчиною, вона зустрілася з Окуневською, а трохи згодом з Наталею Кобрин- ською, які її переконали облишити творчість у ближ чій для Ольги Кобилянської німецькій мові, а перейти на українську. Шлях цей не був легким. Коли у 1888 році Ольга Кобилянська вислала оповідання ’’Людина” в редакцію газети ’’Правда”, вона отри мала рукопис назад з допискою, щоб вона навчи лася української мови. Той факт, що, хоч це її й розчарувало, але не відстрашило, говорить сам за себе. Наполегливою працею над собою вона добива ється не абияких успіхів і переходить в українську літературу як оригінальна письменниця-символіст, глибокий психолог, гуманіст, індивідуаліст, що збага чує українську літературу справді модерними і зов сім новочасними європейськими сюжетами та їх новим трактуванням. Часом фактично, у Ольги Кобилянської майже нема сюжету, а інтенсивна дія проходить у переживаннях, в душі, в спогадах... Так як Ольга Кобилянська своєю творчістю перемогла обставини, довкілля і виросла на передо ву письменницю, так, фактично, боротьба стала на прямною у дальшій творчості всіх великих україн ських письменниць, з того часу. Це могла бути боротьба внутрішня або зовнішня — звичайно і одне й друге йшло разом, але ні становище поневоленого народу, ні позбавлення інших людських прав не сприяли і, додамо від себе, Слава Богу! постанню в українців явища, яке ми звичайно розуміємо під терміном жіноча література. Маємо на увазі твори переповнені особистими, солодко-сентименталь- ними і наївними любовними переживаннями, чи іншими дрібними, маловажними сюжетами й ідеями. Українська жінка-письменниця була поставлена перед цілий ряд надто важливих громадських проблем, щоб вона могла присвячувати надто велику увагу собі самій: поневолення національне, соціяль- на несправедливість, гостре відчуття нерівности статей з дивними забобонами про те, що — що можна мужчині, те жінці зась — брак належних засобів для виховання дітей та інші перешкоди — вплинули на те, що українська жінка опинилася в передовій лінії фронту боротьби за краще майбутнє нації у всіх сферах життя. Цього ніхто не може нам краще виявити як Леся НАШЕ ЖИТТЯ, БЕРЕЗЕНЬ 1977 З МАРКО АНТОНОВИЧ
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
