Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
М андрівка В минуле Слава Ґеруляк ВІД " БОГА-ЗАЙЦЯ " ДО ’’З А Й Ч И КА -П О Б ІГА Й Ч И КА ” Коли у вітринах крамниць поруч різнобарвного весняного одягу появиться зображення зайця в різних видах і розмірах, ми знаємо, що Великдень близько. В Америці так званий великодній заяць (Easter Bunny), найчастіше зроблений з шоколяди, є частиною великодніх святкувань. Сьогодні той звичай трактується, як приємну розвагу для дітей без особливого релігійного чи символічного змісту. У загальному ми вважаємо, що цей звичай для нас чужий і не належить до нашого виликоднього обряду. Однак ще з дитинства пригадуємо опо відання і байки про зайчика-побігайчика. В піснях дітей, передусім у веснянках та гагілках, які виводилося в час Великодніх свят, зайчик дуже часто виступав як центральна постать. (У збірнику Зиновія ГІиська ’’Українські народні мелодії” є 22 пісні на цю тему). У старовинних весняних іграх і хороводах, які мали магічно-обрядову ф ункцію, наші предки оспіву вали зайчика. Весільний обряд не обходився без згадки зайця: ’’Зайчик по саду скакає, Молодая з саней виглядає. Вже ж бо она ізниділа Що Хведорка да не виділа”. (’’Весілля” , книга 1. Київ, ’’Наукова думка” , 1970) У писанковій тваринній орнаментиці зображення зайця займає переднє місце. З вищезгаданих прикладів бачимо, що тематика зайця тісно пов’язана з ритуальними обрядами наших предків і як така мусіла мати глибоке символічне значення. Виринає питання, що символізував для наших предків заяць. Відповідь може дати срібний браслет з XII ст., виконаний в традиціях київських майстрів і вживаний в час ритуального танку у святкуванні весняного свята ’’Русалій” . Тут зображений заяць з посудиною, в якій знаходиться ритуальний напиток (пиво, або вино). Русалії були святом родючости природи і від бувалися в честь крилатої русалки Віли, яка з рогу плодючости сіяла насіння і росу на поля і Сімаргла- Переплута, бога насіння і коріння. Це означає, що заяць був також частиною ритуалу плодючости. Старовинні литовці визнавали зайця, як бога рослин- ности. Можливо, що наші предки посідали подібний звичай. Зайці по своїй природі є незвичайно плодючими сотворіннями. Тому не диво, що наші предки, для яких родючість природи була під ставою їхнього існування і яку за всяку ціну треба було забезпечити, зробили зайця символом плодючости. Доказом цього є факт, що в Русі до XVII ст. не споживали заячого м’яса. Можливо, це ’’табу” походить ще з часів тотемізму, тобто віри у спільного предка-звір’я. Звичайно тотемного звір’я не вільно було вбивати ні споживати. Не виключено, що існував окремий ритуал, зв’язаний з культом бога-зайця. Від гомін того ритуалу напевно залишився в обрядових грах-гагілках, де заяць виступає немов би у фортеці, оточений мурами, з яких може лише визволитися ціною викупу. Зміст і значення тих гагілок впродовж століть затерлися. Залишилися лише фрагменти, з яких не завжди можна відтворити первісну думку. В усній словесності можна знайти багато згадок про зайця. Ось приклад, що звучить як заклинання: "Зайчику, зайчику, вийми порошинку, як не виймеш, то й сам згинеш” (на запорошене око). Серед пастухів було повір’я, що існував "заячий пастух” . Це заяць дуже великих розмірів, якого не вільно вбивати і якого розумна собака не зачепить. Це, очевидно, залишки з вірувань наших предків. У такого "Великого заяця” , або ’’Білого заяця” . вірили деякі індіянські племена альґонквіянці в північній Америці. Вони того зайця вважали творцем землі. Його завданням було тримати лад на землі та нею опікуватися. "Великий заяць” виступав у багатьох леґендах тих племен. В єгипетських гієроґліфах заяць означав поняття буття. Грецьку богиню Гекату як також германську богиню Гарек зображували в супроводі зайців. В загальному для багатьох культур заяць був символом плодючости, але його символічне значен ня мінялося залежно від часу і обставин. Часом його Б р а с л е т . З в е н о з в ід о б р а ж е н н я м п т и ц і т а за я ц я . С р іб л о . П о з о л о т а , X II ст . B ra c e le t. S e c tio n w ith r e p r e s e n ta tio n s o f h a re a n d b ir d . S ilver. G ild in g , e n g ra v in g . 12th c e n tu ry . 16 НАШЕ ЖИТТЯ, БЕРЕЗЕНЬ 1977 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
